Цікавинки з історії: річниця перебування в Олександрівську січових стрільців

Ганна Черкаська першою в області написала про стріільців у “Запорозькій Січі” ще 1992 р., потім на обл ТБ зробили фільм, радіопередачі.

Під час перебування у Олександрівську січових стрільців, вони дали назву площі Свободи, видали першу в області українську газету “Січ”.

На чолі був принц Вільгельм фон Габсбург. Принц був сотником січових стрільців, псевдонім – Василь Вишиваний. Прийняв громадянство УНР, став українським поетом.

Із розповіді дослідниці Ганни Черкаської:

Його ім’я Вільгельм фон Габсбург -Льотрінген – наймолодший син цісаря Австро-Угорщини. Освіту він здобував у реальній школі у Відні та у Військовій академії Генерального штабу у Вінер-Нойштадті. По закінченні академії Габсбург був призначений до 13-го полку уланів, що складався із українських січових стрільців. 3 вояками Вільгельм фон Габсбург спілкувався їхньою рідною мовою.

12 квітня 1918 року легіон Українських Січових Стрільців під орудою сотника Василя Вишиваного без бою зайняли село Біленьке, наступного дня повели перший наступ на м.Олександрівськ. Вулицею Дніпровською (нині Лепіка) дійшли до Катеринівського вокзалу і зайняли його однією сотнею.

14 квітня усі сотні куреня повели наступ на місто, але більшовики, які вночі одержали підкріплення, зайняли станцію та відкинули січовиків до Дніпра. Двома кораблями під обстрілом стрільці відплили до Біленького.

Читайте также: В запорожской фискальной службе назвали самые востребованные направления экспорта в ЕС

Об’єднані війська українців того дня розгромили військо Антонова-Овсієнка й взяли місто. З цього часу Василь Вишиваний став комендантом Олександрівська.

Січові стрільці перебували в Олександрівську до 8 червня. За цей час вони провели чимало лекцій, вистав, концертів у Народному домі.

У 1938 – 1945 рр. полковник брав участь у русі опору: передавав французьким розвідникам інформацію про воєнну промисловість німців в Австрії, пересування фашистських військ.

Наприкінці листопада 1947 відправили в Київ до Лук’янівської тюрми. Громадянин УНР, «Український буржуазний націоналіст» одержав 25 років ув’язнення, але умови утримання в тюрмі та брак медичного догляду призвели до захворювання Габсбурґа на туберкульоз, від якого він помер 18 серпня 1948 у тюремній лікарні. Поховали його на Лук’янівському цвинтарі.


Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: