20 Октября 2018,   Суббота 04:40
Запорожье
Сообщить новость

Загазоване повітря в Запоріжжі не впливає на здоров’я?

Декабрь 3rd, 2017
Главная страница » Жизнь » Здоровье » Загазоване повітря в Запоріжжі не впливає на здоров’я?

Багато років поспіль можновладці намагалися приховати зв’язок між якістю повітря та здоров’ям людей

Шоковані? Але офіційного законодавчого чи будь-якого документального твердження, яке б чітко вказувало на взаємозв’язок якості повітря та погіршення стану здоров’я городян (або смертельних випадків) ні в Запоріжжі, ні загалом в Україні немає. Тобто немає зв’язку – немає проблеми – немає відповідальних – немає стратегічних планів по вирішенню – ніхто нічого не робить…

Хоча кожен розуміє, якість навколишнього середовища серйозно пов’язана з самопочуттям та повноцінним життям. Особливо гостро це стосується атмосферного повітря, бо воно проникає всюди, починаючи з  легень. Все, що воно несе з собою (гази та дрібні частинки відходів), залишається всередині людини. І вбиває її поступово. Скажете, щоб визнати причину та наслідки не треба бути науковцем. А політики думають інакше, ще на початку незалежності України лобісти доклали не мало зусиль, щоб у законодавстві не прослідковувався зв’язок між здоров’ям людей і забрудненням від промисловості. От і виходить, Європа давно живе за показниками якості повітря, а Україна – вимірює рівень забруднення повітря.

«Справді, ми і Європа дивимось на атмосферу по-різному. Якість повітря – це той стан, який не призводить до змін. А індекс забруднення – це констатація факту забруднення: невисокий або надзвичайно високий. Якщо ми будемо виходити з цих показників, нічого не зміниться… Треба орієнтуватися на якість повітря. Вона має бути такою для людини і довкілля, що не впливає ні на здоров’я, ні на генетичний фон, – пояснює Ірина Пірогова, експерт Всеукраїнської  екологічної ліги.

Індекс якості – індекс забруднення – це один з критеріїв оцінки. Можливо він не головний, не основний, але на думку Ірини Пірогової, слова мають значення в житті людини. Формулювання мають значення. «Якщо ми кажемо якість, то ми орієнтуємось на корисне та позитивне. Оцінюємо життя по ступеню забрудненості, то будемо рахувати збитки та втрати», – наголошує експерт.

Економіка та екологія – не протилежності

Забруднення повітря – одна з найважливіших екологічних проблем у світі. Найгостріше екологічні проблеми переживають промислові регіони. Такі як Запорізький. Хоча майже кожна країна світу стикалась чи стикається з забрудненням. Навіть, Німеччина, яка вважається країною з найжорстокішим екологічним законодавством. Ми писали про досвід цієї країни і екологічні напрацювання в різних сферах життєдіяльності, які Україна могла б використати як навігатор в своїх реформах. Проаналізувавши кардинальні зміни в політиці Німеччини та сусідніх європейських країн, розумієш: головне – це визнати проблему. Варіанти її вирішення завжди з’являтимуться. Німеччина, а потім і вся Європа визнали: економіка і екологія не протилежності, а навпаки – охорона навколишнього середовища необхідна і з економічної точки зору. Зараз це напрямок – розвинута сучасна індустрія.  Частка німецької екологічної індустрії в світовій торгівлі становить понад 20%. В цій сфері задіяно понад 700 тисяч осіб.

Україна зобов’язалась перейти на європейські стандарти і в питаннях екології. Чи можна сподіватись, що найближчим часом ми будемо говорити про якість повітря в Запоріжжя, а не про його забруднення?

«Найближчим часом точно ні. Тому що повітря такий ресурс, за який не знають як взятися. Хоча мені здавалося б все просто. Я запросила б до співпраці експертів, вмовляла б приїхати сюди тих, які займались таким постіндустріальним перетворенням міст Європи. Світ це вже давно пройшов. Я запросила б їх поглянути на наші проблеми, запропонувати конкретні кроки для нас. Звичайно треба переписувати певні директиви або просто прийняти рішення Верховної Ради. Ні. Ці директиви повинні бути інтегровані і в наше життя, і в наше законодавство, і в нашу свідомість», – пропонує Ірина Пірогова.

У Запоріжжі роками лунають звинувачення на адресу промисловості: немає чим дихати! Підприємства звітують про кроки на шляху до модернізації, влада відтерміновує природоохоронні заходи. Але відчутних відповідних кроків немає, навіть – з боку  громадськості. Одна з причин пасивності – більшість людей бояться, що підприємства закриватимуться замість того, щоб модернізуватися. Запоріжжя – індустріальне місто і його мешканці можуть втратити робочі місця.

«В Запоріжжі багато зневірених людей. Навіть, ті, які дуже потерпають, пов’язують свої хвороби з забрудненням, прямо звинувачують загазованість в своїх недугах. І серед таких людей чутно сумніви: не буде диму з промислових труб – не працюватимуть заводи, що тоді робити і що їсти… Це не так. У всіх країнах годує малий та середній бізнес, а не великий. До Запоріжжя завітав Мирослав Шута – доктор медицини, експерт з оцінки ризиків з Чехії. На зустрічі з запоріжцями він наводив цифри скільки мільярдів втрачає Україна за рахунок передчасних смертей. Люди його питали, а у Вас таке було, як ви вирішили таку проблему?» – розповідає Ірина Пірогова.

Чехія пережила екологічну реформу. І Мирослав Шута навів приклади. Місто Острава – справжній індустріальний центр: мартенівське виробництво, шахти, коксохім.

 

В Остраві знаходяться кілька дуже великих металургійних і коксових заводів. Найбільший забруднювач – ArcelorMittal Ostrava. В прилеглій до нього міський частини Острава Бартовіце найгірше повітря в Чехії і в Європі. Межа допустимих викидів для пилу і бензапирена в деякі дні був перевищений у 5-10 разів. У місцевого населення дуже часті алергії, астма, серцеві захворювання, хронічні захворювання дихальних шляхів. Статистика Острави: астма є у 30% дітей дошкільного віку, а у решти дітей часто розвивається в наступні роки. У жителів цього міста виявлений ген XRCC5, що захищає генетичну інформацію ДНК від ушкодження. Цей ген прозвано острагеном.

В 90-х роках там почалися дуже великі протести. Вони спричинили хвилю позовів від людей до місцевої влади «не виконуються природоохоронні заходи». Під час мітингів заводи оголосили, що металургія – не винна, то все автотранспорт. (Вам це нічого не нагадує?) Але люди не зупинились. Почали залучати міжнародну спільноту. Фактично вони попросили допомоги у британців, де по всіх центральних каналах виходили соціальні ролики із загальним змістом: «Власник заводу-британець вбиває чехів, а ми осторонь…» Таким чином пішов тиск. Через деякий час прийняли низку законів, які спонукали підприємства-забруднювачів вгамувати свої викиди.

Екологи наголошують: мартенівський цех має бути закритий. Це технологія 18-го століття. Вона вже не повинна працювати в 21-му, – підкреслює Ірина Пірогова. Медики б’ють на сполох медики: є зв’язок здоров’я-забруднення повітря. Більше того, дрібнодисперсний пил, який в Запоріжжі не вимірюється, проникає через судини в кровоносну систему і стає причиною серцево-судинних захворювань.

«Коли мене питають, що треба закрити? Відповідаю: так, а що є інший вихід?! Коли в Остраві стикнулися з тим, що треба закрити той мартенівський цех, місцева влада розробила програму щодо поетапного закриття. В той же час розпочалась професійна переорієнтація людей, які там працювали. Є факти, що робітники мріяли отримати іншу професію. Таким чином відбулось: з одного боку поетапне закриття, з іншого розвиток малого та середнього бізнесу. Спрацювало. Місто живе, розвивається. За роки рівень забрудненості впав з 30-ти одиниць до 15-ти», – розповідає Ірина Пірогова.  

Україна може зробити великий крок в чисте довкілля

В Україні 27 травня 2017 року прийнятий закон «Про оцінку впливу на довкілля», а також знаходитсья на повторному другому читанні Законопроект «Про стратегічну екологічну оцінку». У разі прийняття другого – ці акти можна розцінити, як прорив для України: нарешті влада почала щось робити після декларативних заяв. Найголовніше, що досягається цими законами, це якнайширша участь громадськості. Реалізується конвенція – доступ громадськості до правосуддя, що стосується довкілля і взагалі до прийняття рішень в частині довкілля. Обов’язковими стають громадські обговорення. Причому чітко визначено, як вони регламентуються. Підприємства дуже сильно бояться громадських зауважень (особливо колективних). Цього бояться і чиновники бо не знають, що з тим робити.

«Законами буде врегульована процедура надання зауважень і пропозицій, а також обов’язки  замовника оцінки впливу чи СЕО (стратегічної екологічної оцінки) враховувати або (аргументовано) відхиляти зауваження громадськості. Також є обов’язковим оприлюднення результатів громадського обговорення, прописані механізми отримання інформації. Позитивним бачу обов’язковість резюме нетехнічного характеру інформації, розраховане на широку аудиторію. Тобто тепер можна сподіватися, що навіть необізнана людина отримає можливість інформації зрозумілою мовою. Надзвичайно важливо те, що процедура СЕО – це визначення, опису та оцінювання наслідків виконання документів державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення! На жаль у законі про ОВД (оцінку впливу на довкілля) про здоров’я людини все ще не йдеться, – пояснила Ірина Пірогова.

Чому в Запоріжжі смердить, а в металургійному Дніпрі – ні?

Пані Ірина, Ви представляєте всеукраїнську організацію, у вас є уявлення загального екологічного стану України. Якщо представити екокарту держави, як виглядає Запоріжжя?

«Ми ближчі до найзабрудненіших міст. Трійка анти-лідерів. Найбільше потерпають металургійні регіони: Донецький, Дніпропетровський і Запоріжжя. Біда в тому, що у нашому місті промисловість в центрі і від сморіду потерпають всі городяни, залежно від напрямку вітру. Часто бувають несприятливі метеоумови, коли фактично немає вітру, і викиди лягають на місто і в наші легені. Для порівняння: в Дніпрі ці підприємства окремо. Побратим по нещастю Запоріжжя – Маріуполь. Крім забруднення повітря у нас ще більша проблема – промислові відходи. Промисловість багато ресурсів забирає, багато дає відходів: закопує в землю, викидає в повітря та воду, – констатує Ірина Пірогова.

Нам доведеться пройти складний шлях від забруднення до якості. Екологи  сподіваються, що наше покоління передасть дітям довкілля хоча б в стані стагнації. Батьки передали нам в стані активної руйнації, – нагадує Ірина Пірогова. Але, за її словами, зміни йдуть! За три роки Україна пройшла шлях більший ніж за попередні 30. Суспільство розвивається, воно виросло. Кажуть, ми заслуговуємо влади, яку маємо. Зараз суспільство вже більш доросле.

«Не вірте, що менталітет українців якийсь не такий. Це єдина територія, де люди жили постійно. Вони приходили, інтегрувалися і нікуди не хотіли йти, бо тут рай на землі. Наш менталітет бути активними, бережливими, ощадно ставитись до довкілля. І критикувати владу, щоб вона діяла на користь громади, – закликає Ірина Пірогова.

Європейські перспективи

Відповідно до підписаної Угоди про асоціацію із ЄС – Україна має виконувати 29 директив і регламентів, котрі регулюють сфери екологічної безпеки. Терміни імплементації складають від 2 до 8 років, серед яких директиви про всеохоплююче запобігання і контроль забруднень, про захоронення відходів, про якість води, про очистку міських стічних вод і деякі інші.

Витрати на імплементацію розподіляються на витрати суспільного (бюджетного) та приватного секторів, що передбачають капітальні та експлуатаційні витрати а також адміністративно-управлінські.

Одним з складових впровадження екологічних стандартів Євросоюзу є моніторинг стану компонентові природного середовища, таких як ґрунту, повітря, вода.

Угода про асоціацію передбачає зміну метод замірювання і розширити перелік речовин, що потрапляють під моніторинг повітря, а також модернізувати процесу обробки та поширення зібраних даних. Найбільші забруднювачі повітря – це теплоенергетичні та металургійні підприємства. Нажаль, зараз контроль за викидами не відбувається і відповідності до наявної нормативно правової бази в повному обсязі.

Україна має імплементувати Директиву 2008/50 ЄС, якою встановлюються максимальну концентрацію (ГДК) у повітрі для діоксинів сірки, азоту, оксидів вуглецю, а також важких металів, свинцю, бензолу, озону и дрібнодисперсного пилу 2,5 та 10 мікрон. Україна також перегляне класифікацію санітарно-захисних зон навколо небезпечних, а також план дій в раз забруднення повітря у цих зон.

Система контролю якості повітря в Україні була розроблена і впроваджена ще в 40-50-х роках. З того часу значно змінилася індустріальна забудова, створені нові міста, підприємства і мережа пунктів спостережень не відповідає сучасним точкам локалізації джерел забруднення.

Багато забрудників взагалі не визначають, обмежуючись списком із 6-7 пунктів, тому що немає відповідного обладнання або ж воно несправне. Таким чином, в Україні немає адекватної картини про стан повітря та його безпечність в населених зонах. В ЄС збір і обробку даних про стан повітря здійснюють приватні лабораторії, які зацікавлені в якісній роботі, оскільки таким чином можуть конкурувати за держзамовлення. В Україні – Гідрометцентр, який залежить від державного  фінансування, а результати його роботи не впливають на отримання ним коштів.

 

Останніх два роки основна увага в процесі імплементації була зосереджена на впровадженні в Україні оцінки впливу на довкілля та стратегічної екологічної оцінки – важливих інструментів екологічної політики, які дають можливість оцінити можливу шкоду для довкілля та запобігти чи мінімізувати її.

Саме до цих реформ прикута увага не лише в Україні, а й на міжнародному рівні, зокрема через невиконання Україною своїх зобов’язань в рамках Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (Оргуської конвенції) та Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті (Конвенції Еспо), а також перед Енергетичним Співтовариством.

Після довгих обговорень, змін і доповнень, ветувань президентом, у травні цього року був прийнятий в цілому закон України про оцінку впливу на довкілля. Що, з політичної точки зору, однозначно можна вважати прогресом у просуванні проєвропейських реформ

Якщо хочеш змінити щось глобально, змінись локально – сам

Зрозуміло, що ми не припинимо викиди самостійно, але сприяти цьому процесу ми можемо. Сортуємо сміття, бо воно нас руйнує з середини, гниє, потрапляє в землю, воду, далі в овочі. В Полтавській області, наприклад, науковці вимірювали рівень пестицидів в молоці домашніх корів. З’ясувалось, що за 7 км від складу пестицидів рівень був перевищений. Так само і сміття. Пам’ятайте теорію розбитих вінок: один кине папірець, прийде інший, кине і зрештою – купа сміття. Друге: треба давати запити місцевій владі, більше запитів. Влада має реагувати, вона буде вимушена не тільки відповідати, але і щось робити. Цікавтесь, що приймає міська влада, давайте запити, звернення, вимагайте, – закликає Ірина Пірогова.

Екологія і економіка Запоріжжя – поєднані поняття. Це зрозуміло людям. Про це говорить і Всесвітня організація охорони здоров’я. За останніми рекомендаціями цієї структури, якщо включити питання здоров’я людей в енергетичну та промислову політику країни, це значно покращить стан економіки. А відповідно зміцнить позиції країни. Не кажучи вже про здоров’я громадян. Залишається чекати, що до рекомендацій поважного органу дослухаються українські законодавці та власники промислових, хімічний та інших підприємств-забруднювачів.

Читайте також: Экологическая ситуация – вопрос жизни Запорожья

Цікава інформація:

Перші спроби охорони атмосфери відомі з 13 ст. Тоді в Англії заборонили спалювання вугілля у Лондоні. Наприкінці XIX ст. затвердили закони про охорону атмосферного повітря: у Німеччині 1900 року, через 17 років у Франції.

 Відбуваються якісні зміни: в атмосферу викидається все більше речовин, яких там раніше не було або було дуже мало. Тому в атмосфері може не бути механізмів очищення від них. Нині спостерігається катастрофічне зменшення вмісту кисню в атмосфері. За останні 10—20 років його кількість зменшилася настільки, наскільки за попередні 10 тис. років. Серед основних причин:

— використання промисловістю шляхом спалювання викопного палива.

— зменшення обсягів потрапляння кисню у зв’язку зі скороченням зеленого покриву планети;

— зменшення фітопланктону Світового океану внаслідок його забруднення;

— використання кисню транспортними засобами (наприклад, легковий автомобіль протягом 1 тис. км пробігу спалює річну норму споживання кисню людиною).

 

«Ця публікація була підготовлена в рамках проекту «Просування реформ в регіони» за сприяння Європейського Союзу (http://ec.europa.eu/europeaid). Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю редакції і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу.»

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: