3 жовтня Запоріжжя відзначає свій день. Для міста, яке щодня живе під загрозою російських атак, це свято має особливе значення. Сьогодні Запоріжжя нагадує фенікса: місто отримує нові шрами, горить у вогні, але знову відроджується – завдяки його людям.
Ми запитали у запорізьких медійників, які події найбільше їх вразили, які втрати болять досі, які рішення міської влади здивували та що дає їм відчуття, що місто живе й вистоїть. Своїми думками поділилися журналісти та редактори «Суспільне Запоріжжя», «Запорізького центру розслідувань», «РІА Південь», Inform.zp.ua та телеканалу «МТМ».
Яка подія чи випадок у місті за останній рік найсильніше вразили журналістів?
Для журналістки Олени Лисенко із «Суспільного» однією з найбільш показових подій стали зміни на фронті, через які Запоріжжя знову почало приймати більше людей, змушених залишати свої домівки.
«Водночас боляче було спостерігати, як частина запоріжців сприйняла цей потік (потік переселенців, – ред.) не як ситуацію, в якій потрібно підтримати одне одного, а як можливість заробити – зокрема, суттєво піднявши ціни на оренду житла», – говорить Олена.
Керівника «Запорізького центру розслідувань» Сергія Сидорова вразило те, що Запоріжжя пережило попередню зиму значно краще, ніж Київ.
Однією з найтрагічніших подій останнього року для журналістів стали масовані атаки КАБами, які влітку перетворилися на майже щоденну загрозу. У місті формувався новий ритм життя: люди фактично жили в очікуванні ударів, які могли повторюватися протягом дня, зокрема в проміжку приблизно з 11:00 до 16:00. Журналістам водночас доводилося підлаштовувати роботу під ці атаки та постійно висвітлювати їхні наслідки.
Світлана Залізецька, головна редакторка РІА Південь, згадує пошуково-рятувальну операцію після удару по багатоповерхівці на вулиці Незалежної України, де під завалами шукали 11-річну Машу.
«Це одна з тих трагедій, які дуже важко залишити просто “робочим епізодом”. Коли ти перебуваєш на місці й бачиш усе на власні очі, це залишається з тобою надовго», – говорить Світлана.
Антоніну Богуславську, головну редакторку МТМ, вразила історія двох підлітків, які після удару по Шевченківському району допомагали рятувати людей, використовуючи аптечку й турнікети. За її словами, хлопці допомогли врятувати близько десяти людей. Після цього випадку Антоніна придбала собі турнікети та зібрала аптечку першої допомоги.
Яке руйнування чи втрата в місті болить журналістам найсильніше?
Відповіді журналістів тут об’єднує одна тема – зруйновані торговельні центри, які для багатьох були не просто будівлями, а частиною повсякденного життя Запоріжжя. Серед них медійники найчастіше згадують «Епіцентр» на Набережній та «Амстор» у Хортицькому районі.
Сергій Сидоров із «ЗЦР» називає знищення «Епіцентру» особливо болючим. Для нього це було місце, де можна було гуляти кілька годин. Для Світлани Залізецької цей торговельний центр також має особисте значення. Після виїзду з тимчасово окупованого Мелітополя у 2022 році вона приїхала до Запоріжжя фактично з однією валізою. Перший час саме в «Епіцентрі» купувала необхідні речі, їла в їдальні та облаштовувала своє нове життя.
«Я знаю, що я тут тимчасово – до визволення Мелітополя. Але мені дуже боляче спостерігати, як ворог шматує Запоріжжя, методично знищуючи будівлі та місця, багато з яких знайомі мені ще з дитинства», – говорить Світлана.
Також журналісти згадують знищення «Амстору» в Хортицькому районі. Зокрема, Антоніна Богуславська каже, що часто приходила туди з дітьми та відзначала там дитячі дні народження.
Яке міське рішення чи ініціатива влади за останній рік найбільше здивувала журналістів?
Відповіді медійників на це питання виявилися дуже різними – від рішень, які вони вважають важливими для міста, до тих, які залишили у них запитання.
Наприклад, журналістку «Суспільного», найбільше здивувало рішення Івана Федорова залишити посаду голови Запорізької ОВА.
«Для мене це було досить неочікувано, особливо з огляду на те, що він очолював область у дуже складний для Запоріжжя період», – говорить Олена Лисенко.
Сергій Сидоров звернув увагу на нові правила утримання тварин. Головна редакторка РІА Південь позитивно оцінює рішення будувати підземні школи. Водночас вона не розуміє рішень щодо знесення кіосків і боротьби зі стихійною торгівлею пенсіонерів.
«Вони продають кілька банок консервації, овочі зі свого городу чи якісь дрібниці не тому, що прагнуть порушувати правила, а тому, що намагаються заробити додаткові гроші. На мою думку, під час війни головним пріоритетом має бути можливість людей вижити. Вони не крадуть і не просять милостиню – вони намагаються самі собі допомогти», – каже Світлана Залізецька.
Антоніна Богуславська радіє, що у Запоріжжі почали будувати не лише підземні школи, а й підземні дитячі садки.
Яка дія або вчинок запоріжців дає відчуття, що місто живе й вистоїть?
Після всього, що журналістам доводиться бачити у Запоріжжі, найбільше їх надихають люди. Ті, хто попри постійні обстріли не залишають місто, щоранку виходять на роботу, відкривають бізнес, ведуть дітей до школи та відновлюють пошкоджене.
Керівник «ЗЦР»:
«Коли трапився приліт в будинок на проспекті Металургів, то серед мешканців будинку була жінка, що працює в ДСНС. Вона з телефоном в палаючому будинку спочатку координувала дії колег ззовні, які рятували людей, а потім вистрибнула остання».
Головна редакторка МТМ:
«Коли я чую звук сміттєвоза чи прибиральної машини, бачу, як висаджують квіти на клубах, чую дитячий сміх, зустрічаю багато людей на різноманітних заходах – розумію, що поки ми всі тут і робимо свої щоденні, іноді на перший погляд незначні справи – місто живе, розвивається і вистоїть»
Журналістка «Суспільного»:
«Запоріжжя постійно переживає дуже важкі події, але наступного дня люди знову виходять на роботу, відкривають свої заклади, ведуть дітей до школи, відновлюють будинки. І місто продовжує жити».
Головна редакторка Inform.zp.ua:
«Надихає коли, попри часті атаки, у Запоріжжі відкривається новий бізнес. Коли в місто приїжджають співаки та актори, а люди через це радіють, що про наше місто не забули. Коли запоріжці публікують у соцмережах гарні фото міста і бачать прекрасне навіть у складні часи».
Головна редакторка РІА Південь:
«Після обстрілів я часто запитую запоріжців: “Ви не думаєте виїжджати?” І більшість відповідає приблизно однаково: “Та ні. Ну куди ж я без Запоріжжя?” І ось ця прив’язаність до свого міста, небажання залишати свій дім попри небезпеку дуже надихає».
📢 Inform.zp.ua створює спільноту тих, кому не байдуже Запоріжжя. Ми щодня працюємо, щоб ви першими дізнавалися важливі новини та знали правду про події в регіоні. Якщо вам важлива наша робота — долучайтеся до монобази та підтримуйте редакцію за посиланням ❤️