Троє козаків — Грай, Тур та Око — стали одними з найвідоміших персонажів української анімації. Їх створив уродженець Запоріжжя Володимир Дахно, який присвятив мультфільмам про козаків кілька десятиліть творчої роботи.
Журналістка Inform.zp.ua побувала на лекції «Ефект Дахна: мультиплікація, що стала національним символом», яка відбулася у кінотеатрі Довженка 26 вересня. Про життя та творчі здобутки Володимира Дахна розповів мультиплікатор Антон Жадько.
Під час лекції спікер розповів про дитинство та юність Дахна у Запоріжжі, його навчання, шлях від архітектора до аніматора, створення серії «Як козаки…», роботу над «Енеїдою», мультфільмом «Як козак щастя шукав» та іншими сторінками творчої біографії художника.
Грай, Тур та Око: задум режисера
Грай, Тур та Око відрізнялися не лише зовнішністю, а й характерами. Грай — найвищий із трійці, у червоному жупані, розсудливий та винахідливий. Він зазвичай відповідає за тактику й першим пропонує рішення проблеми.
Тур — кремезний, сміливий і добрий, але водночас романтичний та дещо сором’язливий. Це, зокрема, показано у мультфільмі «Як козаки на весіллі гуляли», де герой закохується у дівчину та намагається дістати для неї червоні черевички.
Око — найменший із трійці та найвойовничіший. Він швидко готовий вступити в бій, хоча друзі часто нагадують йому спочатку продумати план. Водночас Око — найвлучніший стрілець серед козаків, що показано вже у першому мультфільмі серії «Як козаки куліш варили».
Образи героїв змінювалися протягом дев’яти мультфільмів, однак вони залишалися впізнаваними завдяки характерним рисам, одягу та зовнішності. За словами лектора, Дахно свідомо розподілив різні риси між трьома персонажами, щоб разом вони створювали цілісний образ козака.
Український степ, курган і кам’яна баба
Перші кадри мультфільмів «Як козаки…» відтворювали впізнаваний український пейзаж — степ, курган і кам’яну бабу. Саме через такі деталі Володимир Дахно формував український візуальний образ своїх героїв.
Особливістю серії було й те, що козаки майже не розмовляли. Сюжет передавали через пантоміму, міміку та рухи, завдяки чому історії були зрозумілими без слів.
«Набагато складніше завдання, якщо це все показуєш взагалі без слів. Тобто ти розповідаєш сюжет, який зрозумілий будь-якій людині, будь-якій, навіть дитині», — розповідав Антон Жадько.
Ще одним принципом Дахна було те, що козаки не виступали агресорами. Вони захищали тих, хто опинився у біді, та протистояли тим, хто приходив на їхню землю.
Дитинство Володимира Дахна у Запоріжжі
Володимир Дахно народився 7 березня у Запоріжжі, в історичному районі Слобідка неподалік Малого ринку. Його дитинство минуло в будинку на Олександрівській, 97, біля обласної бібліотеки. Саме тут майбутній режисер народився і виріс. Пам’ятної таблички на будинку поки немає, однак Антон Жадько пропонує її встановити, аби запоріжці знали місце, пов’язане з дитинством відомого митця.
На любов до козаччини, за словами спікера, Дахна надихнула мати, яка працювала в бібліотеці. Батько був полковником, тому родина часто переїжджала. Та де б вони не жили, Володимир постійно малював.
Навчався Володимир у школі №84 ходив на Фортечній — тоді це була невелика одноповерхова будівля. У 1971 році школу приєднали до іншої, а на її місці нині працює Запорізький технічний ліцей.
Дитинство Дахна пов’язане і з історіями, які згодом звучали від його друзів. Як розповів Антон Жадько:
«Є реальна історія, яку оповідали друзі Володимира, що хлопчаки разом брали човен дерев’яний і перепливали з лівого берегу на правий для того, щоб шукати козацьке золото, саме скарби».
Від архітектора до аніматора
Після школи Дахно вступив до Київського медичного інституту, але згодом змінив напрям. Побачивши студентські архітектурні майстерні у двоюрідного брата, він зацікавився кресленням і вирішив стати архітектором.
Під час навчання Дахно продовжував малювати та створив гумористичну стінгазету «Мітла», яку читав, зокрема, художник і режисер Давид Черкаський. Саме він згодом запросив Дахна працювати на студію «Київнаукфільм».
Під час практики у Москві Дахно побував на «Союзмультфільмі», де йому запропонували працювати. Однак він погоджувався на роботу в анімації лише за умови, що студія буде в Києві.
У 1955 році Дахно отримав диплом архітектора й близько п’яти років працював за фахом. Згодом, у 1960 році, Давид Черкаський запросив його до «Київнаукфільму», де Дахно остаточно перейшов в анімацію. Архітектурна освіта згодом проявилася і в його мультфільмах — у роботі з композицією, простором та побудовою кадру.
Як Дахно відстояв образ українського козака
Працювати над українською анімацією у радянський період означало працювати в умовах цензури. За словами лектора, від Дахна вимагали змінити образ головних героїв та зробити їх червоноармійцями у будьонівках. Режисер відмовився й наполіг на тому, щоб його персонажі залишалися козаками. Саме такими, у традиційному козацькому одязі, Грай, Тур та Око згодом стали відомими мільйонам глядачів.
Перший мультфільм серії «Як козаки куліш варили» вийшов у 1967 році. Він став початком циклу з дев’яти мультфільмів.
У наступних серіях художня мова мультфільмів поступово змінювалася. Покращувалася анімація, змінювався зовнішній вигляд героїв, музичний супровід та робота з фоном.
Сюжети мультфільмів змінювалися залежно від тем, які були актуальними у різні роки. Дахно використовував актуальні для свого часу теми — Олімпіаду, мушкетерів, весілля, містику та навіть інопланетян. Водночас у сюжетах, де козаки подорожували іншими країнами, він додавав українські мотиви.
«Дахно, він дуже тонко відчував всі ці теми і намагався поєднувати козацтво і просвітницьку свою діяльність і разом показував все це на тому, що у той конкретний момент було популярно», — говорить лектор.
«Енеїда» та українські мотиви
Окреме місце у творчості Дахна займає повнометражна «Енеїда» за мотивами поеми Івана Котляревського. Робота над мультфільмом розпочалася у 1988 році ще за часів СРСР, а прем’єра відбулася вже в незалежній Україні.
У стрічці Дахно поєднав античний сюжет з українськими образами: замість Трої з’явилася Троянська Січ, а античні боги отримали риси української козацької старшини. Також під час роботи над мультфільмом були створені жовто-блакитні прапори, а Дахно наполягав на українській версії озвучення.
У 1988 році Дахно разом із художником Едуардом Киричем та оператором отримав Шевченківську премію за творчі здобутки.
Спадщина Дахна зберігається у розкадровках і мультфільмах
Про творчий метод Дахна свідчать його розкадровки. Наприклад, у 1997 році він разом з Едуардом Киричем створив детальну розробку мультфільму із зазначенням планів, руху камери та тривалості сцен — фактично інструкцію до майбутньої стрічки.
Мультфільми Дахна реставрують, відновлюючи їхні кольори та звук. Але його спадщина зберігається не лише на плівці чи в архівах. Вона поступово повертається і в простір Запоріжжя.
Як Запоріжжя вшановує Володимира Дахна
Пам’ять про Володимира Дахна представлена у міському просторі. Його ім’я є на Алеї слави видатних запоріжців, у місті проводили виставку «Як Дахно козаків малював», а в районі вулиці Сєдова збереглася мозаїка із зображеннями козаків, стиль яких нагадує персонажів ранніх мультфільмів режисера.
Також у Запоріжжі планують встановити три бронзові фігурки Грая, Тура та Ока з QR-кодами, які розповідатимуть про персонажів та допомагатимуть знайти інших козаків. Ще одна ініціатива — перейменування парку Пушкіна неподалік Театру юного глядача на честь Дахна. Під час громадського голосування ця пропозиція, за словами Антона Жадька, набрала найбільше голосів, однак на момент лекції офіційного рішення про перейменування ще не було.
На думку Антона Жадька, творча спадщина Дахна має важливе значення для української культури. Він вважає, що про режисера варто більше розповідати, досліджувати його роботи та продовжувати започатковану ним традицію української анімації.
«Я думаю, що особистість Володимира Дахна варта того, заслуговує на те, щоб його пам’ятали, щоб ним захоплювалися. Хотілося б, щоб його знали і вивчали, і наслідували. І я буду дуже радий, якщо врешті-решт у нас з’являться мультиплікатори або режисери, які продовжать те, що він починав», — наголошує Антон Жадько.
Після лекції глядачам запропонували переглянути три мультфільми із серії «Як козаки…». Серед них — стрічка про козаків, які купували сіль, епізод із пісенним фрагментом та мультфільм про зустріч із інопланетянами.
Раніше ми писали, що Запоріжжя має багату історію, значна частина якої пов’язана з німецькими переселенцями-менонітами, що заснували тут колонію Шенвізе. Однією з найвідоміших архітектурних пам’яток цієї доби є особняк промисловця Абрагама Коопа, розташований у Космічному районі, неподалік відомого млину Нібура. Ця будівля є яскравим прикладом архітектури менонітів, які зробили великий внесок у промисловий розвиток нашого регіону.
📢 Inform.zp.ua створює спільноту тих, кому не байдуже Запоріжжя. Ми щодня працюємо, щоб ви першими дізнавалися важливі новини та знали правду про події в регіоні. Якщо вам важлива наша робота — долучайтеся до монобази та підтримуйте редакцію за посиланням ❤️