У ніч на 11 серпня російські війська вдарили по Запоріжжю. Для атаки використали балістичні та протикорабельні ракети, а також керовані авіабомби. Президент Володимир Зеленський заявив, що серед них була і північнокорейська балістика KN-23.
Розповідаємо у цьому матеріалі, що відомо про балістичні ракети KN-23, чи вперше їх застосували по Запоріжжю, а також чи можливо їх збивати.
Нещодавно Росія почала розгортати на своїй території північнокорейський ракетний підрозділ. Як повідомив Reuters представник української розвідки Андрій Черняк, близько 90 військових КНДР планують розмістити у Воронезькій області у складі російської ракетної бригади. Підрозділ може отримати шість пускових установок і близько 120 балістичних ракет для ударів по Україні.
Що відомо про ракети KN-23 та чи вперше вони б’ють по Запоріжжю
Ракета Hwasong-11, більш відома в Україні як KN-23, не є прямою копією російського «Іскандера». Вони відрізняються розмірами, конструкцією та двигуном, хоча мають окремі схожі технічні рішення. Зокрема, KN-23 має характерний діаметр корпусу: 110 сантиметрів у задній частині та близько 90 сантиметрів у передній. Експерти вважають, що КНДР могла створити ці ракети на основі російських технологій.
KN-23 також відрізняється від російського «Іскандера» потужнішою бойовою частиною. Вона може важити до тонни, тоді як у ракети «Іскандера» 9М723 – близько 480 кілограмів.
У системі керування KN-23/KN-24 українські фахівці виявили майже 90 компонентів іноземного виробництва. Серед них деталі компаній зі США, Китаю, Швейцарії, Японії, Німеччини та Нідерландів.
Росія почала застосовувати північнокорейські балістичні ракети KN-23 для ударів по Україні наприкінці 2023 року. За словами представника ГУР Андрія Черняка, Північна Корея поставила 150 ракет у період до серпня 2025 року. Удари вже фіксували і по Запоріжжю.
«Це не вперше, такі факти були задокументовані у 2023 році. Сьогодні, за попередніми даними, також є ураження ракетами KN-23, але слідчі дії ще тривають», – прокоментували Inform.zp.ua у Запорізькій обласній прокуратурі.
Північнокорейські ракети вже призводили до загибелі людей в інших областях України. Під час атаки 30 липня росіяни запустили по Дніпропетровщині дві KN-23. Одна з них впала в полі, а інша влучила у будинок у селищі Радушне поблизу Кривого Рогу. Загинули шестеро людей, серед них троє дітей. Ще п’ятеро неповнолітніх вважаються зниклими безвісти.
Спочатку більшість ракет KN-23 не долітали до цілі. У травні 2024 року Офіс Генерального прокурора повідомляв, що близько половини запущених Росією ракет збивалися із заданої траєкторії та вибухали в повітрі. Крім того, спочатку ракети, які КНДР передала Росії, мали низьку точність: відхилення від цілі становило від 500 до 1500 метрів. У 2025 році попередній очільник ГУР Кирило Буданов розповідав виданню The Chosun Daily, що російські фахівці доопрацювали їх та покращили цю характеристику.
За словами експертів Міноборони України, РФ знала про низьку точність північнокорейських ракет і тому застосовувала їх переважно по населених пунктах. Також ними намагалися навантажити українську ППО.
У Південній Кореї і надалі продовжують удосконалювати цю зброю. У 2025 році КНДР показала нову ракету Hwasong-11Ma з гіперзвуковим плануючим блоком. Тоді аналітики припустили, що її створили на основі KN-23, які Росія застосовує проти України. Новий блок має рухатися зі швидкістю понад 5 Махів (5 швидкостей звуку) та маневрувати під час польоту, що ускладнить перехоплення системами ППО. При цьому сама ракета стала довшою, тому використовувати її зі стандартних пускових установок KN-23 більше не вийде.
Кирило Буданов вважає, що Північна Корея використовує війну Росії проти України, щоб отримувати бойовий досвід і вдосконалювати свої військові технології. Він також заявив, що модернізація ракет становить загрозу для Південної Кореї та Японії, які перебувають у зоні їхньої досяжності.
Чи можливо збивати північнокорейські ракети в Україні
Загалом KN-23, як і інші балістичні ракети, є складною ціллю для протиповітряної оборони. Під час входження в атмосферу вона фактично не має очевидних слабких місць. Маршовий двигун на цьому етапі вже не працює, а в ракеті залишаються бойова частина та апаратура управління.
«Як всі інші балістичні засоби, ці ракети вкрай не зручні для ППО. І для того, щоб їх збити, дійсно, треба забезпечувати високий рівень влучення зенітної ракети у вразливі відсіки», – заявив один з експертів МО України в інтерв’ю АрміяInform.
Українська ППО раніше неодноразово збивала ці ракети, зокрема й у травні цього року. Як пише Reuters, їх можуть зупинити лише американські системи ППО Patriot, для яких зараз не вистачає ракет.
Що стосується прифронтових областей, розміщувати Patriot поблизу лінії фронту небезпечно через ризик втратити самі комплекси. У 2024 році Forbes повідомляв, що Росія, ймовірно, вразила «Іскандером» дві українські пускові установки Patriot у Донецькій області. Удар стався приблизно за 32 кілометри від лінії фронту. Офіційно той випадок так і не прокоментували.
Водночас уже були підтверджені випадки, коли Росія уражала інші рідкісні західні системи на відстані десятків кілометрів від фронту. Зокрема, у березні 2024 року російські війська знищили українську РСЗВ HIMARS більш ніж за 40 кілометрів від лінії бойового зіткнення на Донеччині. Це була перша підтверджена втрата HIMARS Україною за понад півтора року їхнього використання.
Авіаційний експерт Валерій Романенко пояснював, що наближення систем до фронту робить їх доступними для більшої кількості російських засобів ураження. На відстані близько 100 кілометрів загрозу становлять уже не лише балістичні ракети, а й реактивні системи залпового вогню. Тому використання дефіцитних комплексів ближче до фронту збільшує ризик їхнього знищення.
Чому зараз Україна майже не збиває балістику
Проблему із перехопленням балістичних ракет в Україні ускладнює дефіцит боєприпасів. Начальник управління комунікацій Повітряних сил Юрій Ігнат каже, що нестача ракет пов’язана з обмеженими можливостями їхнього виробництва у світі. У Повітряних силах очікують, що дефіцит ракет для систем ППО зберігатиметься щонайменше до завершення війни.
За словами Володимира Зеленського, від початку 2026 року Україна отримує приблизно втричі менше антибалістичних ракет, ніж раніше. Партнери пояснюють скорочення поставок війною на Близькому Сході. Президент припустив, що ще однією причиною може бути політичний тиск на Україну. А радник президента Сергій «Флеш» Бескрестнов вважає, що європейські країни не поспішають їх віддавати через ризики для власної безпеки.
5 серпня стало відомо, що президент США Дональд Трамп під час зустрічі з Володимиром Зеленським відхилив прохання України надати ще кілька сотень ракет-перехоплювачів для систем Patriot. Він пояснив це нестачею запасів у США, наголошуючи, що озброєння необхідне для захисту американських об’єктів на Близькому Сході та в країнах Перської затоки на тлі війни з Іраном.
Крім того, Україна хоче отримати ліцензію на виробництво ракет PAC-3. Раніше Трамп заявляв про можливість надати її Україні, але згодом він відмовився, адже «технології виробництва можуть потрапити до РФ», пише The Telegraph. Також один із республіканських посадовців вважає, що американські оборонні компанії не поспішають передавати Україні ліцензії на виробництво ракет-перехоплювачів для систем Patriot через побоювання, що українські підприємства зможуть виробляти й удосконалювати ці ракети швидше та дешевше.
📢 Inform.zp.ua створює спільноту тих, кому не байдуже Запоріжжя. Ми щодня працюємо, щоб ви першими дізнавалися важливі новини та знали правду про події в регіоні. Якщо вам важлива наша робота — долучайтеся до монобази та підтримуйте редакцію за посиланням ❤️