До Дня пам’яті жертв Волинської трагедії Росія активізує інформаційні кампанії, спрямовані на погіршення українсько-польських відносин. Цього разу пропаганда використовує історичну пам’ять, заяви політиків і чутливі теми двостороннього діалогу, щоб посіяти недовіру між Києвом і Варшавою.
У цьому матеріалі Inform.zp.ua зібрав офіційні дані та пояснення, які дозволяють перевірити поширювані твердження.
Про використання Росією історичних тем для інформаційного впливу заявляють і президенти України та Польщі. Наприкінці минулого року президент Польщі Кароль Навроцький наголосив, що Кремль використовує тему Волинської трагедії, щоб роз’єднати українців і поляків. Володимир Зеленський підтвердив, що це питання обговорювали під час зустрічі у Варшаві, а Україна готова до подальшого діалогу щодо його врегулювання.
Які наративи зараз просуває російська пропаганда
За даними Центру протидії дезінформації та аналітиків Detector.media, напередодні річниці Волинської трагедії Росія одночасно використала кілька інформаційних наративів. Попри різний зміст, усі вони мають спільну мету – створити враження глибокого конфлікту між Україною та Польщею.
Російські ресурси поширюють фальшиві «архівні документи» ФСБ, які нібито підтверджують масові вбивства поляків бійцями УПА. Водночас українські історики наголошують, що ці матеріали не підтверджуються жодними незалежними українськими, польськими чи німецькими джерелами.
Іншим напрямом кампанії стали підроблені відео, в яких стверджують, що польська розвідка нібито назвала Україну «новою загрозою для Східної Європи», а також фейкові ролики від імені американського Інституту вивчення війни (ISW), де вигадують конфлікти між українськими військовими та польськими добровольцями. За даними ЦПД, до поширення цих матеріалів причетна російська мережа «Матрьошка».
Окремим напрямом російської дезінформації є спроби створити враження про погіршення відносин між Україною та Польщею. Зокрема, пропагандистські ресурси поширювали неправдиві повідомлення про нібито підготовку Польщею масової депортації 50 тисяч українських біженців через «конфлікт між Зеленським і Варшавою». У ЦПД наголосили, що ця інформація не відповідає дійсності: польська влада не оголошувала про жодні масові депортації, а директива про тимчасовий захист українців продовжує діяти.
Чому тема Волинської трагедії знову стала предметом дискусій
Питання Волинської трагедії залишається одним із найчутливіших у відносинах між Україною та Польщею навіть після початку повномасштабної війни. Польська сторона неодноразово наголошувала на необхідності проведення ексгумацій жертв та історичного діалогу. Україна поступово відновила дозволи на проведення пошуково-ексгумаційних робіт, однак дискусії навколо оцінки подій 1943–1944 років тривають.
Нову хвилю обговорень нещодавно спричинили заяви начальника ГУР МО Кирила Буданова про можливі «ескалаційні кроки» Польщі напередодні 11 липня. У відповідь польські політики знову закликали Україну визнати Волинську трагедію геноцидом і продовжити ексгумацію жертв.
Що потрібно знати про Волинську трагедію
Волинська трагедія – серія взаємних етнополітичних конфліктів і масових убивств українського та польського населення, що відбувалися переважно у 1943–1944 роках на Волині та в Галичині. Досі між істориками тривають дискусії щодо причин, перебігу подій і кількості жертв.
Директор Музею історії Запорізького національного університету Володимир Лініков наголошує, що оцінювати Волинську трагедію лише в межах подій 1943–1944 років не можна. За його словами, причини конфлікту формувалися значно раніше – щонайменше в міжвоєнний період, коли накопичувалися суперечності між українцями та поляками.
Нагадуємо, напередодні 11 липня тема Волинської трагедії знову опинилася в центрі українсько-польської дискусії.
📢 Inform.zp.ua створює спільноту тих, кому не байдуже Запоріжжя. Ми щодня працюємо, щоб ви першими дізнавалися важливі новини та знали правду про події в регіоні. Якщо вам важлива наша робота — долучайтеся до монобази та підтримуйте редакцію за посиланням ❤️