31-річна Анастасія Москаленко виїхала з окупованих Полог навесні 2022 року. До повномасштабної війни вона понад п’ять років працювала у ритуальній сфері та створювала портрети для пам’ятників. Після переїзду до Запоріжжя Анастасія вирішила здійснити свою дитячу мрію: опанувала б’юті-сферу, виграла кілька грантів і відкрила власний салон краси.
Журналістка Inform.zp.ua поспілкувалася з Анастасією про те, як відкрити бізнес з нуля в прифронтовому Запоріжжі.
Виїзд з окупації
Рідне місто Анастасії, Пологи, швидко опинилося під російською окупацією. Світло, вода та зв’язок зникли майже одразу, а повз будинок жінки рухалися колони російської техніки.
Згодом родина вирішила евакуюватися до Запоріжжя. Виїжджала Анастасія разом із чоловіком, двома дітьми, свекрухою та собакою. На одному з російських блокпостів родині допомогла випадковість: п’яний окупант звернув увагу на їхнього собаку Еммі, бо мав такого самого пса з таким самим ім’ям. Після короткої розмови він їх пропустив.
«Якби не ця випадковість, я не знаю, що було б», – згадує жінка.
Анастасія каже, що справжнє полегшення відчула лише тоді, коли побачила українські прапори після виїзду з окупації.
«Після останнього блокпосту ми зупинялися на галявині і скинули білі пов’язки. Там ще був зліва згорівший танк. Ми розплакалися. А коли вже побачили українські прапори, це взагалі була істерика. Це емоції, які я ніколи у своєму житті не забуду».
Кардинальна зміна професії
До повномасштабної війни Анастасія працювала ретушером-гравером у ритуальній сфері. Вона створювала портрети для пам’ятників, а також займалася виготовленням декоративних композицій. Як каже жінка, ця робота навчила її дисципліни, відповідальності та дотримання дедлайнів.
Після переїзду до Запоріжжя жінка ще близько року працювала за фахом. Однак війна змусила її переосмислити власне життя. Так розпочався її шлях до своєї мети.
«Якщо життя дало мені можливість виїхати живою і здоровою, треба щось у ньому змінювати. Треба виконувати свої мрії, бо другого шансу може не бути. А давня дитяча мрія – займатись красою», – говорить Анастасія.
Перші кроки у б’юті-бізнесі
Першим поштовхом стали освітні програми для підприємців. Після одного з курсів Анастасія виграла кілька грантових програм. Отримані кошти дозволили придбати необхідне обладнання та зробити перші кроки у власній справі.
«Перше моє обладнання та матеріали я придбала за грантові кошти. Це те, що мені допомогло. Чому майстри так дорого беруть за процедури? Бо навчання у моїй сфері – це не 5000 гривень. Це 500-700 доларів за курс», – каже Анастасія.
Втім, найскладнішим виявилося не отримати гроші, а навчитися вести бізнес. За кілька років у Запоріжжі Анастасія змінила шість приміщень. Десь не влаштовували умови оренди, десь – перебої зі світлом, а десь вона зрозуміла, що великий колектив і велика площа їй не підходять.
Сьогодні її команда складається з трьох майстрів. У салоні діють знижки для учасників бойових дій, переселенців та пенсіонерів.
Страх знову починати з нуля
Попри успіх у бізнесі, Анастасія зізнається, що війна залишила після себе внутрішній страх. Найбільше вона боїться втратити все, що вдалося побудувати після переїзду. Саме тому сьогодні думає не лише про розвиток салону, а й про відкриття невеликих філій в інших містах України.
«Я панічно боюся знову залишитись ні з чим і починати з чистого аркуша», – говорить жінка.
Повернутися жити до Полог після війни жінка поки не готова. Там залишилися спогади про дитинство та могила бабусі, з якою вона не встигла попрощатися. Розповідаючи про тимчасово окуповане місто, жінка почала плакати:
«Це маленьке зелене містечко біля річки. Кожен район мав свій голос. Коли спілкуюсь з людьми, які там залишились, кажу: “Як наші фонтани, які не працюють? Останній раз я своє рідне місто бачила цілим 28 лютого. Їх (окупантів – ред.) там ще не було. Я не бачила своє місто розбитим. І зараз я морально не готова побачити його таким».
Водночас саме Запоріжжя стало для неї містом нового старту:
«Не можна жити минулим. Це топить. Не можна вічно оплакувати Пологи. Треба рухатись далі, дозволити собі мріяти. Бо наші мрії – це наш двигун. Для мене Запоріжжя – це колиска мого бізнесу, бо саме тут я почала свою підприємницьку справу», – каже Анастасія.
Поради як відкрити власний бізнес
Головна порада Анастасії для переселенців, які мріють про власну справу, проста: не чекати кращих часів.
«У мене не було досвіду в бізнесі. Не було команди та досвіду в управлінні. Зв’язки та гроші не вирішують. Не треба говорити, що гранти дають тільки по блату. Я кожен свій грант вчилась писати. Зрештою грант можна отримати, але не працювати. А можна отримати і розвиватися далі», – говорить жінка.
Що радить Анастасія тим, хто хоче почати власну справу:
- визначити, якою справою хочете займатися;
- порахувати стартові витрати;
- оцінити, скільки коштів можете вкласти самостійно;
- обрати джерело фінансування: грант, кредит чи позику;
- не починати одразу з великого приміщення або великої команди.
За її словами, ідеального моменту для старту не існує:
«Бери і роби, не чекай. Бо вдалий час – це сьогодні тут і зараз».
📢 Inform.zp.ua створює спільноту тих, кому не байдуже Запоріжжя. Ми щодня працюємо, щоб ви першими дізнавалися важливі новини та знали правду про події в регіоні. Якщо вам важлива наша робота — долучайтеся до монобази та підтримуйте редакцію за посиланням ❤️