Минулого року в Запорізькій області почали створювати антидронові групи, до складу яких увійшли правоохоронці регіону. Їхнє головне завдання — виявляти, протидіяти та знищувати російські безпілотники, якими окупанти атакують прифронтові населені пункти.
Наразі такі підрозділи несуть службу на чотирьох основних логістичних автошляхах поблизу лінії бойового зіткнення.
Журналістка Inform.zp.ua поспілкувалася з інспектором УПД ГУНП Дмитром Лазариком, який входить до однієї з антидронових груп, аби дізнатися, як проходило навчання поліцейських, у яких населених пунктах нині ситуація є найбезпечнішою та з якої зброї вони збивають дрони.
«Працюємо на логістичних шляхах»: як діють антидронові групи в Запорізькій області
— Розкажіть, будь ласка, трохи про себе та яку посаду Ви сьогодні обіймаєте?
— Я — інспектор Управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції. У поліції служу з 2001 року. До того, як долучився до антидронової групи, керував аеропатрулями в Запоріжжі.
— Коли у Запорізькій області почали створювати антидронові групи?
— У грудні 25-го року, коли зросла кількість ударів ворожими FPV-дронами по Кушугуму, Новоолександрівці, Балабиному, Малокатеринівці й інших населених пунктах області.
— А як саме працюють антидронові групи? Як організовані чергування та робота підрозділу?
— Антидронові групи працюють по ворожих БпЛА зі стрілецької зброї, тому чергування здебільшого проходять у світлий час доби — щоб бійці могли бачити ціль і розуміти, по чому ведуть вогонь.
Правоохоронці працюють у засобах захисту та використовують автоматичну нарізну зброю, а також гладкоствольну зброю, споряджену набоями з дробом.
— Чи проходили Ви спеціальне навчання для роботи в антидроновій групі? Як саме воно відбувалося?
— Так, усі поліцейські, які входять до складу антидронових груп, проходили спеціальне навчання. Підготовка відбувалася як у системі МВС, так і додатково — за участі спеціальних підрозділів та інструкторів ЗСУ, які вже мають бойовий досвід.
Нас навчали працювати з радіостанціями та спеціальними застосунками, які дозволяють виявляти повітряні цілі — літаки, дрони, БпЛА типу «Шахед» та «Гербера». Також ми проходили тактичну медицину, бойове злагодження та тренування зі стрільби.
Окрему увагу приділяли практичним заняттям зі стрільби по FPV-дронах. Під час навчань використовували дрони-імітатори, аби перевірити ефективність різних видів зброї та зрозуміти, наскільки точно бійці можуть уражати такі цілі.
Крім цього, ми проходили навчання з поводження з вибухонебезпечними предметами. Досвідчені сапери показували, як виявляти та знешкоджувати вибухівку. Хоча безпосередньо розмінуванням антидронові групи не займаються, інколи доводиться працювати зі збитими дронами, якщо це безпечно.
Також велика увага приділяється тактичній медицині. Наші хлопці часто стикаються з осколковими пораненнями — як серед військових, так і серед цивільних. Вони надають першу допомогу та допомагають з евакуацією, адже в населені пункти, де працюють антидронові групи, швидка допомога не завжди може дістатися.
— Уточніть, будь ласка: швидка допомога не може приїхати через загрозу безпеці?
— Так. Бувають випадки, коли приїжджає швидка допомога, але в більшості ситуацій це неможливо через безпекову загрозу. Тому наші хлопці самостійно надають домедичну допомогу: зупиняють кровотечі та доставляють постраждалих до найближчого стабілізаційного пункту або до лікарні, якщо дозволяє ситуація.
— А як формують антидронові групи? Це відбувається за власним бажанням чи за розподілом?
— Антидронові групи — це підрозділи підвищеної небезпеки. До них долучаються за власним бажанням. Після відбору кандидати проходять спеціальне навчання, і лише після цього починають працювати у складі групи.
Одразу потрапити до антидронового підрозділу з поліцейського підрозділу неможливо — спочатку обов’язкова підготовка. Після зарахування до групи нові співробітники проходять стажування разом із більш досвідченими колегами, які вже певний час працюють в екіпажах і допомагають опанувати всі необхідні навички на практиці.
— Які основні завдання антидронових груп: захист інфраструктурних об’єктів чи збиття всіх ворожих дронів?
— Головне завдання — забезпечення повітряної безпеки від загроз БпЛА на логістичних шляхах та автомобільних дорогах.
Другорядні завдання — це захист під час виконання робіт комунальними службами: встановлення захисних сіток, відновлення інтернету, а також робота комунальників на місцях прильотів, де може знадобитися перекриття газу чи відновлення електропостачання.
Основний акцент усе ж робиться на захисті логістичних маршрутів. Крім того, наші підрозділи також надають допомогу пораненим та займаються їхньою евакуацією.
— Які об’єкти найчастіше намагаються вразити росіяни в цих населених пунктах? Чи для них немає різниці у цілях?
— Дронами переважно намагаються уражати автомобілі. Чим більший транспорт і чим більше він схожий на військовий, тим він для ворога пріоритетніша ціль.
Також одним із пріоритетів є скупчення людей. Оскільки у FPV-дронів не завжди якісна камера, оператор може бачити лише силуети і помилково ідентифікувати групу як військових, через що може бути завдано удару. Водночас трапляються випадки ураження і цивільних, якщо є скупчення людей.
Тому у разі появи звуку FPV-дрона рекомендується відійти від автомобілів, розосередитися та відійти в різні боки. У таких ситуаціях дрон, як правило, обирає або транспорт, або групу людей як ціль. Головне — подбати про власну безпеку: відійти на безпечну відстань або сховатися в укриття.
— Якими видами дронів найчастіше користуються російські війська для атак?
— Йдеться про FPV-дрони різних типів, зокрема АСА-30-10, «Кузнечик» та інші FPV-моделі. Частина з них — це заводського виробництва, інші — FPV-дрони, які збираються на спеціалізованих підприємствах або в умовах виробництва під військові потреби.
«Кушугум і Біленьке — найгарячіші точки»: про ризики та сітки
— У яких населених пунктах Ви збиваєте дрони?
— Наша робота охоплює кілька населених пунктів. Зокрема, це Лисогірка, Біленьке, Балабине, Кушугум і територія до Малокатеринівки, частково також сама Малокатеринівка. Окрім цього, працюємо в районі Новоолександрівки та аж до Григорівки.
— У соціальних мережах часто можна побачити коментарі про те, що нібито збивають недостатньо дронів. Що Ви можете відповісти на такі зауваження?
— Зазвичай ворог також аналізує нашу роботу і змінює маршрути польотів. Коли вони запускають, наприклад, три–чотири FPV-дрони і частину з них збивають, це також впливає на їхні подальші дії. Іноді вони починають безпосередньо атакувати наші групи.
Варто розуміти, що наших підрозділів не настільки багато, щоб одночасно перекрити всю смугу оборони. Тому групи постійно переміщуються, щоб не було сталих позицій, які міг би відстежити ворог і завдати удару ракетами або «шахедами».
Через це ми постійно в русі, змінюємо місця роботи і не можемо охопити все одночасно.
— А мене цікавить, чи взагалі можливо сформувати таку кількість антидронових груп, враховуючи інтенсивність обстрілів — адже іноді їх буває 500–600 на день. Якою, на Вашу думку, має бути кількість таких підрозділів?
— Окрім нашого підрозділу, в області також працюють інші підрозділи поліції, які збивають дрони, зокрема шляхом повітряного підриву. Вони переважно працюють по БпЛА літакового типу.
Щодо збільшення кількості груп, я не можу точно сказати — це питання потребує аналізу чисельності поліцейського гарнізону в Запоріжжі. Також необхідно враховувати, чи є можливість залучення додаткових людей з інших областей або з нашого регіону.
— Яка зараз інтенсивність атак БПЛА по населених пунктах? І, якщо можна так сказати, де ситуація є найскладнішою — за Вашими власними спостереженнями (маються на увазі ті населені пункти, де служить Дмитро Лазарик, — прим.авт.) ?
— Найскладніша ситуація змінюється хвилеподібно. Буває, що в одному населеному пункті відбувається більше ударів, потім активність знижується, і водночас зростає в іншому районі.
Це також може бути пов’язано зі зміною тактики ворога та підрозділів, які здійснюють атаки. У результаті інтенсивність ударів постійно перерозподіляється між різними територіями.
Якщо говорити про найнебезпечніші ділянки, то це Кушугум і Біленьке — саме там найчастіше фіксуються як прильоти, так і збиття дронів.
— Люди часто запитують, чому дрони збивають саме в населених пунктах, а не на підступах до міст і сіл. Що Ви можете сказати з цього приводу?
— Для того, щоб збити дрон, потрібно перебувати на його маршруті, а ворог постійно змінює траєкторії польотів.
Коли дрони вже підлітають до населених пунктів або визначених зон ураження, ефективніше виставити наряд саме там, де можна їх знешкодити. У такому випадку дрон або вибухає в повітрі, або падає в менш небезпечному місці.
У відкритому полі передбачити маршрут польоту дуже складно, тому більш результативною є робота на наближених до об’єктів ділянках, де можна оперативно реагувати на загрозу.
— Обласна влада повідомляє про встановлення антидронових сіток. На Вашу думку, наскільки це ефективний захід і чи встановлюють їх у достатній кількості?
— Антидронові сітки захищають як автомобілі під час руху, так і людей. Під ними також можна сховатися, тому під час вибору місця для паркування багато хто віддає перевагу саме таким захищеним ділянкам.
Сітки дійсно виконують свою функцію: вони затримують частину дронів — вони можуть заплутуватися, падати і не досягати цілі. Водночас бувають випадки, коли FPV-дрони на великій швидкості пробивають сітку і все ж уражають об’єкт. Проте загалом такі конструкції суттєво підвищують рівень безпеки для людей і техніки.
Щодо достатності їхньої кількості — це складне питання. Якби була можливість, логічно було б закрити всі ділянки у кілька шарів. Наразі ж робота триває постійно: сітки встановлюють, замінюють і ремонтують. Насамперед ними намагаються перекривати ключові логістичні маршрути та центральні вулиці, де найбільший рух людей і транспорту.
— На Вашу особисту думку, як можна було б підвищити ефективність роботи антидронових груп?
Ефективність антидронових груп можна підвищити кількома шляхами. Насамперед — за рахунок збільшення кількості особового складу. Також важливо посилити аеророзвідку, щоб вона працювала у зв’язці з пілотами БпЛА типу «Mavic», «Matrix» та іншими системами, які дозволяють краще виявляти повітряні цілі.
Окремий напрям — розширення доступу до сучасних військових застосунків і систем спостереження, які дають змогу оперативніше отримувати інформацію про повітряну обстановку. Взаємодія з військовими підрозділами вже є, однак інколи ускладнюється тим, що використовуються різні радіочастоти та канали зв’язку, тому не вся інформація швидко доходить між підрозділами.
Щодо збільшення кількості груп, це складне питання. У поліцейських підрозділах і так є значний некомплект особового складу, але можу помилятися. Ми вже залучаємо людей до антидронових груп із діючих підрозділів, і вони часто працюють майже без вихідних. Якщо забрати ще більше особового складу, це може створити нестачу кадрів в інших службах, які також виконують важливі завдання.
«У поліцейських постійний стрес»: про втому та мотивацію
— Як Ви справляєтесь зі стресом, зважаючи на постійну небезпеку та складність служби?
— У поліцейських постійний стрес, а робота на різних напрямках, як я думаю, частково зменшує психологічне навантаження. Також допомагає зміна локацій і ротація службових завдань.
За можливості надаються додаткові вихідні, особливо у випадках, коли, наприклад, напарник отримує поранення.
Поки що, наскільки мені відомо, потреби звертатися до психолога не виникало.
— На який термін Ви плануєте залишатися в антидроновій групі? Чи є можливість переведення або виходу з підрозділу?
— Бажаючих достатньо, щоб ці групи могли працювати.
— Ні, я маю на увазі, от саме для себе: у Вас є якась точка, коли Ви можете сказати, що більше не можете або не хочете працювати в цьому напрямку, або що потрібні в іншому місці?
— Особисто у мене такого немає, і подібних складних моментів не виникало. Тобто зараз я готовий залишатися в антидроновій групі до кінця війни.
Нагадаємо, на сьогодні в Запорізькій області збудовано понад 200 кілометрів антидронових тунелів.
Авторка: Оксана Щербина
📢 Inform.zp.ua працює, щоб ви знали правду. Ми щодня збираємо важливі новини про Запоріжжя, окуповані території та життя в регіоні. Якщо наша робота важлива для вас, підтримайте редакцію донатом — ваша допомога дозволить нам продовжувати писати для вас! ❤️ Підтримати: за посиланням 👈