Шок від припинення фінансування, постійні російські атаки на місто, обстріли редакцій, блекаути, які тривають по 16 годин, виснаження і, всупереч всьому, розвиток, який не зупинився. Запорізькі медіа у 2025 році працювали у ще жортскіших умовах, ніж минулого року. Ніхто не сподівався на початку січня 2025 року отримати раптове і кінцеве зупинення фінансування від одного з давніх партнерів українських медіа USAID. Мало хто розраховував, що їх редакції будуть зруйновані внаслідок російських атак. “Важка зима” у вигляді багатогодинних відключень світла через цілеспрямовані атаки російських агресорів прийшла до Запоріжжя ще восени. Медійники призвичаювались до ще складніших умов праці і продовжували писати про війну, втрати і життя. Поганих новин у цьому році було багато, серед них – три злочинних вироки полоненим медійникам з окупованого Мелітополя. Але у цьому році було і світло: одного полонених адміністраторів мелітопольського телеграм-канала звільнили. Жодне медіа в Запоріжжі не закрилося. Релоковані медіа з окупованих і прифронтових міст області продовжують створювати контент для власних аудиторій.
Припинення фінансування: нова криза в умовах війни
Всі запорізькі онлайн-медіа в січні 2025 року відчули на собі удар раптового припинення роботи USAID. Проєкти деяких із запорізьких медіа фінансувалися в рамках програм цієї організації на 80-90%. За три місяці після вже остаточного зупинення фінансування медійники ділилися кризовими практиками, які оперативно впроваджували в роботу, аби вистояти, бо удар був потужний. Наприклад, 061.ua на початок 2025 року мала два великих гранти, які мали б забезпечити роботу редакції майже на рік і очікувала на отримання ще одного проєкту. Редакція Inform.zp.uа втратила до 90% усіх проєктів, які так чи інакше фінансувалися з USAID. А ГО “Запорізький центр розслідувань” вже у лютому працювало без грошей, а пізніше звільнило частину співробітників, залишивши тільки редакційних працівників.
Поступово медіа виходило зі стану шоку: шукало нові гранти, почало розвивати спільноти, активніше працвати з рекламою, хоча у прифронтовому місті це – надскладне завдання. Наближення лінії фронту до обласного центру, обстріли міста, виїзд людей, закриття бізнесів не дозволяють говорити, що ці доходи зможуть стати основними для медіа. На кінець 2025 року основні запорізькі онлайн-медіа отримали ряд нових грантів від Європейського Союзу. Втім говорити про стабільне фінансування не варто: конкуренція на “ринку грантової допомоги” стала ще більшою, проєкти – більш бюджетними, а інституційна підтримка регіональних медіа як стратегія все ще не запрацювала. Найкраща новини у цьому складному фінансовому році – всі, так чи інакше, вистояли, хоч і не завжди завдяки дотриманню професійних стандартів.
Мапа рекомендованих медіа: є, куди рости
Цього року до оновленої Мапи рекомендованих медіа увійшли 11 запорізьких редакцій: вісім онлайн, по одному – розслідувальне медіа, телеканал і радіо. Ряди рекомендованих медіа цього року поповнила SODA – нове медіа Запоріжжя, яке активно розвивається і навіть розширює штат.
Втім, частина медіа, що подавалися на Мапу, не змогли потрапити на неї через ряд недоліків. Основні порушення онлайн-медіа – це джинса чи реклама гемблінгу. І хоча джинси на запорізьких сайтах мало, над чим працювати, завжди є. Так, за результатами моніторингу у березні 2025 року, кількість реклами – маркованої і немаркованої – на запорізьких сайтах дуже різнилася і могла досягати майже трьох десятків публікацій або коливатися в межах двох-п’яти текстів на місяць. Так, політична реклама в запорізьких онлайн-медіа в загальному обсязі рекламних матеріалів, маркованих чи ні, за узагальненими підрахунками, становила не більш ніж 8% загальної кількості рекламних матеріалів. А ось “Метінвест”, який належить Рінату Ахметову, становив у запорізьких онлайн-медіа помітну частку публікацій з ознаками комерційної замовності, які або не були марковані взагалі, або мали неналежне маркування. За березень 2025 року в аналізованих медіа ми налічили більш ніж 50 публікацій, маркованих як рекламні (включно з належним і неналежним маркуванням), і ще понад 60 публікацій без маркування.
У жовтні кількість джинси помітно знизилася і не перевищила 2% публікацій. Втричі зменшилась і кількість неналежно маркованої реклами: моніторинг виявив не більш ніж 1% рекламних матеріалів з неналежними рубриками. Втім “Метінвест” у матеріалах з ознаками замовності залишився.
Обстріли, блекаути і робота медіа
Протягом 2025 року в Запоріжжі від російських ракетних обстрілів, які вже стали новим виміром норми роботи запорізьких медійників і медійниць, постраждали, мінімум, дві редакції і житло медійників. Так, 21 березня 2025 року у Запоріжжі внаслідок російської атаки пошкодило редакцію онлайн-видання inform.zp.ua – в одній з кімнат обвалило стелю. Приміщення пошкодило внаслідок вибухової хвилі під час атаки “шахедів” на Запоріжжя, один з яких вибухнув за 300 метрів від редакції, на території дитячого садка. За словами головного редактора онлайн-медіа Еріка Бринзи, у кімнаті був архів бухгалтерських документів, також її використовували як їдальню. Кабінет головреда розташований за стінкою від кімнати. Він, як і робочі кабінети з ноутбуками, камерами, студією, не постраждали. Також не постраждали і працівники редакції через те, що атака відбулася о 21:04, коли в редакції вже нікого не було.
А 26 листопада окупанти пошкодили будівлю “Суспільне Запоріжжя”: унаслідок обстрілу міста російськими агресорами пошкоджено частину стіни будівлі, вибито вікна. Команда не постраждала: на момент обстрілу в приміщенні нікого не було
Цього року від російських атак постраждало житло кількох медійників. Як мінімму, двом із них вибивало вікна в помешканнях. Ще одному, головному редактору “Запорізького центра розслідувань” Сергію Сидорову, “шахедом” зруйнувала дах над квартирою. “Шахед” поцілив у сусідню квартиру, зруйнувавши значну частину даху. У квартирі журналіста деформувало стіни й вибило вінка. Над всім поверхом відсутній шиферний дах з балками: частину знесло вибухом, частину демонтували. На момент атаки в квартирі нікого не було.
Із гарних новин – цього року Запоріжжя не зазнало втрат медійників і медійниць. Пошкоджені приміщення ж або вже відремонтували, або відбудовують.
Звикли журналісти і журналістки і до роботи під час тривалих блекатуів, спричинених фактично безперервними російськими атаками на місто. Це дуже виснажує, впливає на психологічний і ментальний стан. “Морально важко працювати з великою кількістю трагічних новин про рідне місто. Відновлюватися допомагає лише відпочинок з родиною та сон”, – розповідала у грудні регіональній представниці ІМІ в Запорізькій області Євгенія Казанцева, журналістка Inform.zp.ua. Журналістка каже: як тривожна людина, щодня моніторить, що летить на Запоріжжя. На Суспільному Запоріжжя, аби підтримати своїх, регулярно відправляють колег на ретрити та тренінги в інші міста – щоб вони могли заспокоїтися, відновитися, виспатися, побути в атмосфері тиші й підтримки.
До блекаутів більшість запорізьких редакцій після трьох зим переживати зиму 2025-2026 року вже готові. Більшість редакцій, в тому числі, за підтримки Інституту масової інформації, забезпечила себе екофло, павербанками й пристосувалася до багатогодинних відключень. Крім енергообладнання, у запорізьких медійників є ще один вихід: робочі місця в Медіабазі Запоріжжя. Медіабаза Запоріжжя має екофло, зарядні станції й усе необхідне для роботи під час відключень. “Двоє журналістів редакції постійно працюють у Медіабазі Запоріжжя, де є потужні зарядні станції та можливість працювати. Наш фотокореспондент також приходить у медіабазу, коли треба надіслати фотографії для фоторепортажів. Ще одна людина придбала собі зарядну станцію та працює з дому”, – розповідала регіональній представниці головна редакторка 061.ua Ольга Солоп.
Але великі відключення спричиняють ще одну проблему, яка стала помітною саме у 2025 році: падіння трафіку, бо коли у аудиторії немає світла по 14 годин, то контент медіа стає непріоритетним. Наприклад, уточнював головний редактор “Відбудови Запоріжжя” Максим Савченко, від стандартного трафіку в години відключень може залишатися не більше 25%.
Перешкоджання, погрози і напади
На фоні суцільних викликів, у яких працюють запорізькі журналісти, у 2025 році додавали перешкод роботі не тільки російські агресори. Втім, говорячи словами запорізької журналістки 061.ua Ельміри Шагабудтдинової, “рівень захисту журналістів, як був на нулі, так і залишився. Ні у роботі поліції, ні у роботі прокуратури роками нічого не змінюється”. Так, за інформацією облуправління поліції у Запорізькій області, за період повномасштабної війни до правоохоронців надійшло п’ять заяв про перешкоджання журналістській професійній діяльності. Чотири з них – закрили за відсутністю складу злочину. Одне провадження у червні ще тривало, жодного – навіть з тих, які розслідувалися до початку війни, не передали до суду.
В цілому, з інформацією ІМІ, з початку повномасштабної вторгнення правоохоронці в десяти регіонах, в тому числі Запорізькій області, закрили більше справ за фактами злочинів, вчинених проти журналістів, ніж відкрили.Так, за даними правоохоронців, з 24 лютого 2022 року по червень 2025 року поліція відкрила всього 47 кримінальних проваджень за статтею 171 “Перешкоджання професійній законній діяльності журналістів” і статтею 345-1 “Погроза або насильство щодо журналіста” Кримінального кодексу України. За цей же період правоохоронці закрили 49 кримінальних проваджень за відсутністю складу злочину або події кримінального правопорушення. Також за цей період до суду з обвинувальним актом скеровано п’ять справ за журналістськими статтями. Втім, чи ці справи стосувалися порушень прав журналістів під час повномасштабного вторгнення, визначити неможливо.
Так, у Запоріжжі 29 травня на місцеву блогерку Анастасію Полтавець під час зйомок відео у центрі міста напав чоловік з ременем з радянською символікою, вдаривши її кілька разів. Жінка отримала синці та ссадини. Після інциденту блогерка показала, що нападник ударив її ремнем з вигравіюваними серпом і молотом на бляшці.
У серпні 2025 року вже запорізьким кореспондентам Укрінформу – фотокореспонденту Дмитру Смольєнку та журналістці Ользі Звонарьовій погрожував і перешкоджав знімати наслідки російської атаки по базі відпочинку в селі Канівське Запорізької області керівник Запорізького лісового господарства Григорій Чернета. Він поводив себе агресивно, кричав, нецензурно лаявся і був категорично проти, щоб журналісти проїхали ближче до місця події. “Наша робота на місці передбачала знімання та запис коментарів безпосередньо на території бази відпочинку, куди сталась атака, а також ми мали зробити кілька фотографій палаючої частини лісу. На місці працювали працівники ДСНС, поліція, і ми мали зафіксувати їхню роботу, зокрема. Чернета весь цей час заважав нам виконувати нашу роботу, провокуючи конфлікт”, – розповів тоді фотокореспондент регіональній представниці Інституту масової інформації в Запорізькій області. За зазначеним фактом поліція відкрила кримінальне провадження за ч. 1 ст. 171 Кримінального кодексу України (“Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”).
Наприкінці листопада 2025 року стало відомо, що журналістці запорізького видання SODA Вероніці Хорольській, що співпрацювала в дослідницькому проєкті з громадською мережею ОПОРА, відмовили у відповіді на 21 запит, які вона надіслала в жовтні до Комишуваської селищної ради Запорізької області. Журналістці надіслали одну відповідь на всі запити за підписом пані секретаря селищної ради Вікторії Король. У відповіді на двох сторінках була наведена низку посилань на різноманітні закони й постанови з поясненнями, що таке суспільний інтерес, хто такий розпорядник інформації, що таке запит і що таке звернення. У результаті відповідь завершили висновком: “не є інформаційним запитом звернення, для відповіді на яке необхідно створити інформацію”. Юрист Інституту масової інформації Володимир Зеленчук повідомив, що така відповідь – це порушення і Закону “Про доступ до публічної інформації”, і Закону “Про звернення громадян”.
ТОТ і медіа окупованих територій: злочинні вироки медійникам
2025 рік увійшов у регіональну медійну історію як рік ряду абсурдних жорстоких вироків мелітопольским медійникам, які перебували у заручниках РФ з 2023 року.
2 вересня 2025 року окупаційний суд Мелітополя (Запорізька область) засудив до 16 років колонії суворого режиму адміністратора телеграм-каналу “РІА Мелітополь” Георгія Левченка, якого Росія з 2023 року утримує в заручниках. Росіяни визнали Георгія винним у державній зраді та публічних закликах до екстремістської діяльності з використанням інформаційно-телекомунікаційної мережі Інтернет.
3 вересня 2025 року південний окружний військовий суд Ростова-на-Дону (Росія) засудив до 15 років ув’язнення адміністратора телеграм-каналу “Мелітополь – це Україна” Владислава Гершона, якого Росія з 2023 року утримує в заручниках. Справу проти Владислава відкрили в травні 2025 року. Його звинувачували за трьома статтями кримінального кодексу РФ: шпигунство, організація терористичного співтовариства та участь у ньому, терористичний акт, вчинений групою осіб за попередньою змовою чи організованою групою. Прокурор просив для Владислава Гершона 18 років ув’язнення. Справа розглядалася в закритому режимі через “наявність держтаємниці в матеріалах”.
23 жовтня 2025 року адміністраторку телеграм-каналу “Мелітополь – це Україна” Яну Суворову, яку Росія тримає в заручниках із серпня 2023 року, засудили до 14 років позбавлення волі у виправній колонії загального режиму. Вирок ухвалив Південний окружний військовий суд Ростова-на-Дону (Росія) 23 жовтня. Яну Суворову визнали винною за статтями російського кримінального кодексу “Організація терористичного угруповання і участь у ньому”, “Терористичний акт” і “Шпигунство”. Інформацію про вирок оприлюднили в телеграм-каналі “Південний окружний військовий суд”.
Адміністраторів телеграм-каналів “РІА Мелітополь” і “Мелітополь – це Україна” затримали в серпні 2023 року. Тоді російські окупанти зламали телеграм-канал українського видання “РІА Мелітополь”, який працював і після тимчасової окупації Мелітополя (Запорізька область). За інформацією міського голови Мелітополя Івана Федорова, одночасно з РІА Мелітополь окупанти зламали ще кілька проукраїнських телеграм-каналів, які з першого дня війни “невтомно доносили жахливу правду про життя на ТОТ та постійно отримували погрози від окупантів”. Георгій, Владислав і Анастасія є одними з 26 медійників, незаконно утримуваних РФ, список яких веде Інститут масової інформації.
Світлим моментом цієї страшної тенденції стало звільнення одного з адміністраторів телеграм-каналу “Мелітополь – це Україна”, якого затримали разом з іншими у серпні 2023 року. Марк Каліуш, якого росіяни незаконно захопили 2023 року й утримували в полоні, повернувся до України в межах обміну 24 серпня 2025 року. Російська влада також звинувачувала його у підготовці теракту. Але згодом, за повідомленням “Репортерів без кордонів”, російський суд звільнив його від кримінальної відповідальності й відправив на примусове психіатричне лікування з діагнозом “шизофренія” (діагноз неможливо підтвердити). Ймовірно, утримувався в психіатричній установі на окупованій території України або в Ростовській області Росії.
Колаборанти і справи проти них
Цього року правоохоронці і СБУ винесли ряд підозр українським колаборантам, які перейшли на бік ворога після окупації ними частини Запорізької області. Так, 16 січня 2025 року колишній ведучій телеканалу “ТБ-Бердянськ” (окупований Бердянськ Запорізької області) Юлії Ваченковій, яка з 2022 року працює на окупантів повідомили про підозру у веденні інформаційної діяльності в співпраці з державою-агресором. Її звинувачують за 111-1 статтею Кримінального кодексу України (“Колабораційна діяльність”), яка охоплює інформаційну співпрацю з державою-агресором та її окупаційною адміністрацією, що спрямована на підтримку держави-агресора, її окупаційної адміністрації, збройних формувань та на уникнення нею відповідальності за збройну агресію проти України.
Ексведуча українського “ТБ-Бердянськ” з кінця червня 2022 року почала знімати пропагандистські сюжети, які розміщувалися в телеграм-каналі окупаційної влади в тимчасово окупованому Бердянську. Через певний час вона стала позиціюватися як журналістка пропагандистського медіахолдингу “За!Медіа”, який із 2022 року на ТОТ Запорізької області розбудовує пропагандист Олександр Малькевич. Крім того, Ваченкова є місцевою депутаткою від “Єдиної Росії”. Також з перших днів окупації вона представляє путінську політичну ініціативу “Народний фронт”, засновану в РФ 2011 року. У січні 2025 року вона взяла участь в ефірі російського пропагандистського шоу СоловйовLIVE, де розповіла, чому вона пішла на співпрацю з росіянами. Також в ефірі шоу показали кліп з її піснею “Про тебе, мій любий воїн”, у якій вона оспівує окупантів. Ваченкова та пропагандистський гурт ZOV спільно пишуть і виконують пісні на підтримку російських військових. У 2023 році вони випустили цілий альбом з такими піснями. За інформацією окупаційного “ZOV Бердянск”, чоловік медіаколаборантки Юлії Ваченкової є офіцером російського спецпідрозділу.
А у березні підозру в колабораціонізмі й веденні інформаційної діяльності в співпраці з державою-агресором оголосили ще одному зраднику – виконувачу обов’язків генерального директора пропагандистського медіахолдингу – автономної некомерційної організації “ЗаМедіа” мелітопольцю Олександру Кривороту. Він очолив пропагандистський холдинг “ЗаМедіа” 15 квітня 2024 року, замінивши на цій посаді пропагандиста з Росії Олександра Назарова. З 25 вересня 2025 року Криворот більше не очолює пропагандистський холдинг. За даними російських реєстрів, виконувачкою обов’язків є Жидкова Альона Андріївна, яка приїхала до окупованого Мелітополя з окупованого Криму.
На початку жовтня щодо Криворота почався судовий процес в Комунарському районному суді Запоріжжя. На кінець року вже пройшло кілька слухань. наступне заплановано на січень 2026 року.
Очікуючи завтра
Всупереч важкому року запорізькі медійники продовжували розвиватися і заявляти про себе далеко за межами Запоріжжя. Так, фоторафія запорізького фотокореспондента “Укрінформу” Дмитра Смольєнка увійшла до “Топ-100 фотографій 2025 року” за версією журналу ТІМЕ. На фото, зробленому 8 липня, зображений дим від обстрілу над полем соняшників.
У жовтні 2025 року кореспондентка Укрінформу Ольга Звонарьова, яка отримала минулого року важке поранення, подолала 10-кілометрову дистанцію “Герої нації” на Київському марафоні незламності 2025 року. Забіг відбувся 11 жовтня в Києві. За словами журналістки, вона хвилювалася, адже є “ранньою пташкою”, а погодні умови були далекими від комфортних: дощ, багнюка та прохолода.
А ще запорізька журналістка, телеоператорка каналу «Ми – Україна» Дар’я Зирянова до дня працівників радіо, телебачення та зв’язку, отримала орден «За заслуги» ІІІ ступеня. Тож, продовжуємо рух.
Наталія Виговська, регіональна представниця Інституту масової інформації в Запорізькій області