У Запоріжжі благодійний фонд «Nevo» проводить безкоштовні заняття з глинотерапії на базі простору «Анаель». Тут діти не лише вчаться ліпити з глини, а й знаходить підтримку, затишок і можливість висловити емоції через творчість. Від перших занять проєкт став не просто творчою студією, а простором, де діти поступово відновлюються після стресу, спричиненого війною.
Журналістка Inform.zp.ua побувала на одному з таких занять, щоб побачити, як працює глинотерапія.
Діяльність і місія фонду
Благодійна організація «Nevo» зареєстрована у 2008 році. Спочатку вона мала назву «Храм» і реалізовувала переважно християнські проєкти в рамках міста. Поступово фокус роботи змістився у напрям психологічної та ментальної підтримки, зокрема для дітей і родин, які постраждали від війни.
Сьогодні фонд реалізує кілька напрямів діяльності: підтримку літніх людей, допомогу прийомним родинам, дитячі освітні клуби, а також творчі та психологічні заняття для дітей. Особливе місце серед них посідає глинотерапія – напрям, який поєднує розвиток творчих навичок і психологічну роботу з дітьми.
Паралельно з глинотерапією у просторі «Анаель» проводяться групові консультації з психологом та зустрічі прийомних родин – опікунів та усиновлювачів. Їх фонд організовує вже багато років: вони проходили на міському й обласному рівнях, охоплюючи до 600 учасників.
Заняття з глинотерапії
У просторі «Анаель» заняття з глинотерапії проводять переважно для дітей 6-16 років тричі на тиждень – у вівторок, середу та четвер. У кожній групі займається близько 7-8 дітей. Заняття тривають півтори години і проходять у спокійній атмосфері. У команді фонду працюють дві соціальні працівниці: одна має медичну освіту – фельдшерка, а інша – викладачка фізичної культури, педагог і досвідчена психологиня, яка надає консультації не лише дітям, а й прийомним родинам, батькам та людям старшого віку. За словами психологині Ірини Кулеш, ініціатива з’явилася у вересні 2022 року, коли до Запоріжжя почали приїжджати сім’ї з інших регіонів. Спочатку працювали з дітьми, які перебували у місті тимчасово – це були переселенці, які їхали далі.
«Це були такі очі сумні. Деякі тримали іграшку і не випускали, бо це єдине, що вони вивезли з собою. Діти ліпили те, що вони втратили, і для них це було як ковток такого життя, що я можу почати спочатку. Тут вони прийшли і зліпили те, що там вдома їм було дорого. І це була така терапія, підтримка психологічна, коли вони виходили, і очі сяяли», – згадує Ірина.
Психологиня пояснює, що головна мета глинотерапії – не лише навчити дітей створювати вироби з глини, а й допомогти їм стабілізувати емоційний стан:
«У нас є гончарне коло, і якщо дитина не розслабиться, то вона нічого не зліпить.
Не можна зробити виріб, якщо руки не розслаблені. Ми створюємо атмосферу довіри, щоб діти розслабились, познайомилися, пограли».
Заняття проходять у безпечному підвальному приміщенні, де навіть повітряні тривоги не заважають процесу.
Простір довіри і соціалізації
Участь у заняттях беруть діти з різних сімей – переселенці, прийомні діти, а також діти військовослужбовців. Часто це діти, які навчаються дистанційно й мають труднощі у спілкуванні з однолітками.
«Діти перестали бути соціалізованими через те, що навчання стало дистанційним. Є декілька таких груп дітей, які, видно, що вони взагалі не звикли до людей, своїх однолітків, що вони звикли сидіти вдома. Їм дуже важко взагалі почати спілкуватися з іншими людьми. І видно, що з кожним заняттям вони починають відкриватися і спілкуватися», – поділилася соціальна працівниця Єлизавета.
До занять долучаються не лише молодші діти, а й підлітки, зокрема ті, хто вже навчається в коледжах. Є серед учасників і діти з інклюзивними потребами. Їх приваблює не лише творчий процес, а й спілкування у дружньому колі.
Як розповіли соціальні працівники благодійного фонду, багато дітей, особливо переселенці чи діти військових, не завжди діляться своїми емоціями вдома, щоб не засмучувати рідних. Саме тому такі зустрічі – шанс проговорити страхи й отримати підтримку:
«Підтримати, навіть просто банально вислухати, для них інколи це от все, що треба. Бо, можливо, їм нікому про це сказати», – зауважує соціальна робітниця Поліна.
Підтримка дітей і батьків
За словами психологині Ірини, найскладніше працювати з дітьми з прийомних сімей – через їхній травматичний досвід:
«В них дуже важка доля взагалі. Вони мають досвід інтернатів, переселення, переміщення. Я вважаю, що це така найвразливіша верства дітей, бо їм дуже важко адаптуватись. Тут і війна, тут і переїзди. Просто підтримувати потрібно батьків, щоб батьки не зламались».
Ірина додає, що іноді її робота полягає у тому, щоб допомогти батькам і дітям краще зрозуміти одне одного:
«Потрібно будувати місток між ними, щоб вони змогли спільну мову знайти. Іноді люди просто не розуміють, чому ти так вчиняєш, чому дитина так робить, чому вона залізла під диван і там плаче, бо було все добре».
Окрему увагу фонд приділяє саме роботі з батьками, адже їхній психологічний стан безпосередньо впливає на дітей.
«Батьки 24 на 7 з дитиною. Я вважаю, що потрібно працювати саме з батьками. Це нормально, люди бояться, або деякі не задумуються взагалі. Але наша психіка не залізна, і ми думаємо, що з нами все нормально, але нам потрібна підтримка», – додає пані Ірина.
За понад п’ятнадцять років діяльності фонд «Nevo» став однією з небагатьох організацій у Запоріжжі, які системно працюють одночасно з дітьми, родинами й людьми поважного віку.
Аби долучитися чи отримати підтримку, зателефонуйте на безкоштовну гарячу лінію фонду 0 800 351 369 або за номером +38 (068) 284-28-48. Більше інформації про заняття та можливість зареєструватися – за посиланням.
📢 Inform.zp.ua працює, щоб ви знали правду. Ми щодня збираємо важливі новини про Запоріжжя, окуповані території та життя в регіоні. Якщо наша робота важлива для вас, підтримайте редакцію донатом — ваша допомога дозволить нам продовжувати писати для вас! ❤️ Підтримати: за посиланням👈