На території заповідника “Хортиця” у Запоріжжі зростає близько 1200 видів рослин та мешкає понад півтори тисячі видів тварин. Водночас повномасштабне вторгнення РФ продовжує змінювати екосистему острова. Під особливою охороною на Хортиці — близько 40 видів рослин та 42 види тварин, занесених до Червоної книги України. Багато видів охороняються міжнародними конвенціями.
Як обстріли, пожежі та підрив Каховської ГЕС вплинули на Хортицю, а також хто і як слідкує за природою острова — про це Inform.zp.ua поспілкувався із в.о. завідувача сектору охорони природи Національного заповідника “Хортиця” Михайлом Муленком.
Підрив Каховської ГЕС та обстріли змінили природу Хортиці
Внаслідок підриву росіянами Каховської ГЕС влітку 2023 зникла заплава з площею водної поверхні близько 100 гектарів та середньою глибиною 2,5-3 метри. Риби та інші організми або переселилися з водою, або загинули. Найбільше постраждали водорості та інші водні рослини. Зникла, наприклад, сальвінія плаваюча — водяна папороть.
На оголеному дні водойми сьогодні активно зростає вже близько 370 видів рослин. За словами Михайла Муленка, з часом ми зможемо побачити, як деякі з видів почнуть рости ближче до води: “Наприклад, глечики жовті, це такі водяні лілії. Вони в нас зараз зростають на межі вербового лісу на березі Дніпра, на суходолі. Але, я думаю, що вони заселять і прибережну ділянку мілководдя, просто для цього треба трішки більше часу”.
Також частіше стали зустрічатися огарі – рідкісні качки, занесені до Червоної книги. Раніше їх бачили поодиноко і не кожен рік, тепер фіксують декілька пар щороку. Навіть реєстрували успішне гніздування на території острова у 2023 та 2024 роках.
Водночас вплив звуків війни на тварин в заповіднику залишається недослідженим.
“Треба спеціальне обладнання, тобто шумоміри, і треба якась контрольна ділянка, де не буде цих вибухів, щоб порівняти. На жаль, в нас на території України зараз вибухи всюди. <…> Тому цей вплив оцінити складніше”, — розповів Муленко, наголосивши, що вплив вибухів на живі організми точно є.
Дерева, які 70 років зростали в умовах високого рівня води, після його падіння почали масово всихати – їхні корені не змогли пристосуватися до нових умов. Ці засохлі дерева активно горять під час пожеж.
Хортиця у вогні: з літа постраждали сотні гектарів
Запоріжці спостерігали масштабні пожежі на острові навіть у вересні. Інколи їх не могли погасити по кілька днів. Загалом від початку літа сталося 8 пожеж площею до 200 гектарів, з них 35 гектарів лісового фонду. Найбільша відбулася 20 серпня і охопила територію 40 гектарів. Водночас офіційної інформації щодо площі останнього масштабного загоряння на Хортиці, яке сталося у середині вересня, поки немає.
Подекуди території згоряють не повністю:
“Є ділянки, які горять, але там може залишитись клаптик зеленої трави, який буде осередком для відновлення та для розповсюдження насіння”, — каже Михайло.
Площу пожежі визначають різними методами: від супутникових знімків у інфрачервоному спектрі до обходу території. Супутники дозволяють швидко побачити осередки, але тільки якщо площа пожежі не менше 340 метрів. Точніші результати отримують під час польових обстежень, коли фахівці фіксують, що саме згоріло. Якщо у території є природоохоронний статус, то дані передають до Міндовкілля та екологічної інспекції для розрахунку збитків.
“Ми обходимо територію, оцінюємо площу, дивимось, що там зростало. Якщо ми досліджували ці території раніше, то ми знаємо, що там було. Якщо не знаємо, то по залишках згорілих ідентифікуємо, і так визначаємо, що загинуло”, – розповідає фахівець.
Відновлення після пожеж, за його словами, відбувається з різною швидкістю. Трав’яниста рослинність починає відростати вже після першого дощу. Наприклад, через два тижні після серпневої пожежі територія знову зазеленіла. Дерева відновлюються значно довше — 5-7 років, трав’янисті — 2-3 роки.
Як рахують рослини і тварин у заповіднику
На Хортиці проводиться моніторинг чисельності тварин. На сьогодні у секторі охорони природи заповідника площею майже 2400 гектарів працюють лише дві людини, які цим і займаються.
До війни активно використовувалися квадрокоптери – їх запускали над територіями, де мешкають олені, кабани та інші великі тварини, а потім по відео підраховували кількість особин.
Зараз основним залишився наземний метод: працівники заповідника проходять відомі маршрути та підраховують побачених тварин або фіксують сліди їхньої життєдіяльності.
Для визначення рослин все частіше використовують спеціальні мобільні додатки, наприклад iNaturalist. За допомогою них будь-хто, навіть відвідувачі заповідника, можуть сфотографувати рослину чи тварину, і фахівці допоможуть із визначенням виду.
Михайло Муленко зазначає, що збереження природи Хортиці починається з елементарних правил поведінки: дотримання правил пожежної безпеки, прибирання за собою сміття. До того ж на острові регулярно проводять екологічні акції — толоки з прибирання сміття, розвішування шпаківень та інші активності, про які заздалегідь повідомляють в соцмережах заповідника.
📢 Inform.zp.ua працює, щоб ви знали правду. Ми щодня збираємо важливі новини про Запоріжжя, окуповані території та життя в регіоні. Якщо наша робота важлива для вас, підтримайте редакцію донатом — ваша допомога дозволить нам продовжувати писати для вас! ❤️ Підтримати: за посиланням 👈