Російські ЗМІ поширюють фейк про те, що нібито українська влада вивозить дітей із прифронтових територій до Європи. Буцімто їх розлучають із батьками, які після окупації отримують російське громадянство.
Із такою заявою виступив депутат Держдуми Віктор Водолацький під час другого раунду переговорів із Україною у Стамбулі.
Він, зокрема, наголосив, що російські військові рятують дітей, а от Київ, мовляв, забирає їх силоміць.
“…населені пункти звільняються російською армією, батьки отримують російське громадянство, а діти в цей час вже виведені за наказом Зеленського або в європейські країни, або, в кращому випадку, на захід України. … Тому далі частина дітей зникає. Де вони, що з ними відбувається – ні батьки, ні наші служби у справах дітей, ні Червоний Хрест встановити не можуть”, – заявив російський депутат.
Міжнародне товариство червоного Хреста жодного разу не коментувало таку інформацію ані у ЗМІ, ані на офіційних сторінках та сайті.
Що відбувається насправді
Насправді ж саме окупанти розлучають дітей із родинами, вивозять їх без згоди батьків, а подекуди – ігнорують очевидні випадки насильства.
За офіційними даними уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця, станом на квітень 2025 року до України повернули 1293 дитини, які були депортовані або примусово переміщені до Росії чи перебували на тимчасово окупованих нею територіях. Україна реалізує державну програму Bring Kids Back UA. Участь у поверненні беруть й інші країни, зокрема Катар. Загалом завдяки сприянню цієї країни вже вдалося повернути додому 68 дітей.
Після повернення деякі з дітей потребували медичної допомоги. На підконтрольній Україні території їх зустрічали карети швидкої допомоги, адже дехто з них мали хвороби.
Ще одна з історій – хлопчик із тимчасово окупованої території, який проживав із батьком і піддавався фізичному насильству. Окупаційні “соцслужби” не реагували навіть на очевидні прояви жорстокого поводження. Лише після звернення матері до українського омбудсмана та за участі партнерів, зокрема з Катару, дитину вдалося повернути додому і возз’єднати з матір’ю.
Це не поодинокий випадок. Багато дітей із Запорізької, Донецької, Луганської, Херсонської областей та Криму, які повернулися в Україну, розповідають про тиск, байдужість і страх, з якими вони жили під російською окупацією. Про це неодноразово писав і Дмитро Лубінець.