Журналістика даних та сторітелінг в медіа: що потрібно знати фахівцю з комунікацій

У сучасному світі, де потоки однієї інформації змінюються на іншу, ключовим завданням журналіста або комунікаційника є точне та зрозуміле донесення цієї інформації. В цьому випадку на допомогу приходять нові технології отримання та відтворення даних. 

Про це розповіли топові фахівці під час освітньої конференції “Зефір. Практики комунікації” для студентів факультету журналістики Запорізького національного університету.

Чи замислювались ви, як великі цифри змінюють журналістику, чому це важливо для відтворення інформації та які інструменти стануть у нагоді фахівцю?

Оксана Кононова, виконавча директорка сервісу моніторингу ЗМІ LOOQME під час виступу пояснила, як аналіз даних та платформи для моніторингу можуть допомогти у будуванні певного бренду. 

Спочатку ми збираємо все, що виходить в інформаційному полі. Збираємо інформації із соцмереж, ЗМІ, державних органів, сайтів компаній. Потім допомагаємо бренду зрозуміти як працювати зі своїм іміджем надалі, що є хорошими темами, а що ні, а також розповідаємо що роблять конкуренти.

Оксана Кононова, виконавча директорка сервісу моніторингу ЗМІ LOOQME
Оксана Кононова, виконавча директорка сервісу моніторингу ЗМІ LOOQME

Для медійників “великі цифри” відкривають розуміння чому певні процеси відбуваються так, а не інакше. В таких випадках потрібно шукати не причинно-наслідкові зв’язки, а кореляцію даних. 

Відтворити великі обсяги даних зрозуміло для читача допоможе візуалізація. Це навичка, якої Оксана Кононова порадила набути усім майбутнім фахівцям з комунікацій. Крім цього, потрібно вміти описувати завдання та формулювати питання. 

Спікерка прогнозує, що за декілька років завдяки IT у медіа можуть почати з’являтись автоматичні тексти. Це спростить роботу копірайтерів, які працюють над рекламними текстами. Але автоматичне генерування текстів не буде застосовуватись до розслідувань, інтерв’ю та інших великих форматів. 

Марк Лівін, видавець та письменник та Андрій Баштовий, головний редактор. Видання “The Village Україна”.

Теза + приклад = сторітелінг. Саме такую думку намагались донести студентам Марк Лівін (видавець та письменник) та Андрій Баштовий (головний редактор) з видання “The Village Україна”.

Сторітелінг дає більше залучення, здатність асоціювати з собою та більша якість взаємодії. 

Сторітелінг починається зі слова “наприклад”. Якщо без цього слова ви можете зрозуміти контекст, значить з вами щойно відбувся сторітелінг. Він про досвід, який можна передати та сформувати в людини, – уточнив Марк Лівін. 

Основа сторітелінгу – це досвід впізнавання. Кожна тема, яка розповідається для читачів повинна бути впізнаваною для них. Щоб людина розуміла, яким чином це її стосується, та як може вплинути. 

На прикладі кейсу про висвітлення теми онкозахворювань Марк та Андрій розповіли, що пішли нестандартним шляхом. Вони вирішили написати не про допомогу онкохворим, а про людей, які кожен день знаходяться біля них: про тих хто допомагає фізично та психологічно. Адже саме таким людям журналісти приділяють найменше уваги. 

Андрій Баштовий під час спічу уточнив, що на “The Village Україна” вони публікують лише ті новини та історії, які можуть якось вплинути або допомогти читачам у виборі. Кожен інформаційний привід треба фільтрувати, щоб зрозуміти, чи відповідає він інтересам аудиторії. 

 

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.


Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: