Запорізький ринок праці в період кризи: поради шукачам та роботодавцям

В період кризи люди частіше змінюють професію, – свідчить статистика. Якщо за звичайних (не форс-мажорних) обставин зміна сфери діяльності відбувається поступово і заплановано, то зараз – раптово і швидко. Карантин показав, що в один момент можна втратити місце роботи, маленький та великий бізнес і взагалі лишитися без постійних доходів.

Аби бути напоготові до несподіваних ситуацій, INFORM.ZP.UA зібрала фахові думки та рекомендації працівникам та роботодавцям в період пандемії COVID-19.

Україні зараз потрібні і білі комірці, і робочі руки

Пандемія та карантин негативно позначились на будь-які сфері: промисловості, маленькому, середньому та великому бізнесі. Але в індустріальному секторі колапсу не відбулося, – наголошує Олександр Павлов, голова Агентства регіональних ініціатив. І підкреслює, Запоріжжя – промислове місто, тому наша економічна подушка безпеки витримала. Заводи продовжують працювати. І це та сфера, де майже завжди можна знайти роботу.

Seychas nuzhny i "belyye vorotnichki" i rabochiye ruki

Промисловий майданчик Запоріжжя нараховує більше 200 підприємств, серед яких всесвітньовідомі гіганти «Запоріжсталь», «Мотор-Січ», «Дніпроспецсталь» та інші. На технологічні процеси не вплинула епідемія так, як на сферу малого та середнього бізнесу, – вважає Олександр Павлов.

Запоріжкран фінської компанії Konecranes перевантажен замовленнями, майже вся продукція йде на експорт (98%). Завод працює, і це приклад успішної компанії. Менеджменту доводиться переорієнтуватися, шукати нові методи управленні. Промисловий сектор житиме та працюватиме далі, але адаптується до нових умов. Це стосується управлінських рішень, технологій менеджменту.

За словами Олександра Павлова, в робочий процес включили нові технології. Вони і раніше були доступні, але їх не використовували. Увійшли в буденне життя онлайн-трансляції, онлайн-засідання. Тому на перший план виходять: володіння професійними навичками, готовність вкладати сили і час в самозростання, – зауважує голова Агентства регіональних ініціатив.

Підприємства переманюють один у одного класних фахівців. Особливо кваліфікованих працівників. Тому заводи намагаються тримати конкурентну зарплату.  Надаються соціальні пакети, комфортні умови праці, можливості для росту, можливість їздити в закордонні відрядження, – підкреслив Олександр Павлов.

Зараз Україна суттєво потребує і білі комірці (менеджмент), і кваліфікованих робочих. Можливості для навчання є. Через пандемію закордонні навчальні заклади відчинили онлайн-двері для дистанційного навчання молоді з усього світу. 

Українські роботодавці перед викликом. Вони ризикують, якщо не платитимуть своїм працівникам конкурентну на міжнародному ринку праці заробітну плату. Трудовий потенціал мігрує туди, де більше платять. Тому місцеві роботодавці поступово збільшують заробітну плату до конкурентної. Зокрема, великі заводи на Заході України за останні три роки збільшили зарплату на 50-70%, аби запобігти відпливу кадрів.

Uroven' zarabotnoy platy i konkurentsiya

Запорізькі підприємства теж хочуть утримати кадри і піднімають зарплати. Поступово модернізують виробництва, поліпшують умови робочих місць, заохочують безкоштовною доставкою на роботу, безкоштовним харчуванням, знижками на оздоровчі путівки, організацією дитячих таборів для дітей своїх працівників.

Найбільший попит роботодавців на робітників з обслуговування, експлуатації устаткування – це трактористи, токарі, машиністи-оператори різних агрегатів, дорожні робітники, машиністи насосних установок, водії навантажувача, лаборанти хімічного аналізу, машиністи крана металургійного виробництва. Також затребувані кваліфіковані робітники з інструментом: слюсарі, електрогазозварники, електромонтери тощо, – повідомляє запорізький обласний Центр зайнятості.

Висновок 1: Україна потребує і менеджерів, і робочі руки, заводи готові надавати соцпакети та конкурентну зарплату. Запоріжжя – потужний промисловий центр, тому у шукачів роботи – широкі можливості, – стверджують експерти.

Про тенденції на ринку праці

Промисловість стала економічною подушкою безпеки Запоріжжя. Але не можна стверджувати, що тільки великі підприємства тримають міській бюджет. Малий та середній бізнес годує Запоріжжя, – нагадує Андрій Согорін, депутат міськради.

Промзаводи повністю не зупинялись, на відміну від невеликого бізнесу. Тому зараз витягати требу великому бізнесу. А втрати відчутні. Ми скоротили бюджет, озвучена сума в 351 млн грн. Це податок на доход з фізичних осіб. Можемо приблизно сказати, скільки скорочено робочих місць, скільки людей втратили роботу або знизилась їх зарплата. Якщо взяти середню зарплату, відрахувати ПДФО, виходить скорочення в 26 тисяч людей.  Зазначу, що комусь знизили зарплату,  хтось опинився на мінімалці. Це об’єктивні дані.

Андрій Согорін пояснює, зараз на ринку праці затребувані ті професії, які менш за все зачепило під час карантину. Вони і будуть локомотивом економічного відродження, за ними підтягнуться та будуть поновлюватись решта.

Серед нових тенденцій – пошук роботи поряд з домом. На такий вибір мешканців Запоріжжя (та і загалом України) позначився карантин. Громадський транспорт від карантинних часів втратив популярність серед українців. Навіть, з початком перевезень в звичайному графіку молодь надає перевагу їхати велосипедом або йти пішки.

В даному питанні порада для роботодавців: не забувайте позначити район, де пропонуєте вакансію.  

O tendentsiyakh na rynke truda

Роботу можна знайти поряд. Експерти радять звернути увагу на супермаркети, банки та автозаправки. На АЗС, до речі, кількість вакансій збільшилася втричі. В цих закладах можна знайти робочі місця чоловікам і жінкам, з різним навантаженням та зарплатою в 7-10 тисяч, а в деяких банках обіцяють до 15 тисяч грн.

Але середній розмір заробітної плати в Запорізькій області близько 6000 грн, у 70%  вакансій розмір заробітної плати – вище мінімальної. Найбільший попит спостерігається на працівників сфери торгівлі та послуг (20 людей на одне робоче місце). Найменший – у сфері освіти та мистецтва, спорту, розваг, де на одне робоче місце претендувало по 4 особи, – зазначають фахівці Центру зайнятості.

Вперше в історії України медицина увійшла до ТОП-10 сфер, де зросла кількість вакансій.

Висновок 2: шукаєте роботу сьогодні – думайте про завтра. Медики прогнозують другу хвилю COVID-19, а урядовці обіцяють посилити карантин та обмежувальні заходи, як тільки буде погіршуватись епідситуація.  

Сезонні роботи

В Запоріжжі через корона-кризу пройшла хвиля масових звільнень. На початок літа роботодавцями подано інформацію про заплановане вивільнення майже 6,5 тис. працівників – це у тричі більше, ніж у січні-травні 2019 року. В той же час кількість вакансій у базі даних державної служби зайнятості Запорізької області зменшилася на 46%.

Аби краще зрозуміти ситуацію, порівняйте: на 1 червня 2020 року на одну вакансію в середньому претендувало 16 безробітних, на відповідну дату минулого року – лише 5. Конкуренція на одну посаду стрімко зросла. І поки шукаєте роботу своєї мрії зверніть увагу на тимчасову занятість, – радять фахівці. Зараз найбільша кількість вакансій (34%) пропонуються на підприємствах сільського, лісового та рибного господарства.

sezonnyye raboty

Сьогодні у Запорізькій області є потреба в сезонних робітниках. Територіальні громади потребують тимчасових працівників на збір врожаю, – звертає увагу шукачів роботи Наталя Селюкова, керівник громадської організації «Укрпростір».

В цій сфері люди отримають нормальні кошти. Це поряд. Витрачаєш максимум годину часу на проїзд. І можна заробити 300-350 грн. за 4-5 годин. Треба розширяти коло пошуку роботи за межі району, міста, де проживаєте, і з’являються нові можливості для заробітку.

На сезонних роботах в територіальних громадах можна отримати зарплату вище ніж у Запоріжжі, – стверджує статистика. Серед центрів зайнятості області найбільшу заробітну плату пропонували роботодавці з Мелітопольського району – 6,6 тис. грн., Більмацької та Вільнянської районних філій Запорізького ОЦЗ – 6,2 тис. грн., Пологівського і Василівського районів – 5,7 тис. грн. В більшості районів середній розмір оплати праці у вакансіях коливався від 4,8 тис. грн. до 5,2 тис. грн, – наводить данні обласний Центр зайнятості.

Висновок 3: шукайте роботу не тільки в межах певного району чи міста, погляньте на +100 км. І відкриються можливості сезонного заробітку. А можливо збір урожаю покладе початок вашій постійній зайнятості та нового професійного зростання в агробізнесі. Аграріям теж порада: шукайте робітників не за місцевим оголошенням, поширюйте інформацію на сусідні райони та обласний центр.

Для тих, хто думає про заробітки закордоном

Сьогодні про трудову міграцію замислюється кожен третій українець, – кажуть соціологічні дослідження. Основна причина — рівень заробітної плати.

Серед факторів, що впливають на вирішальний крок «їхати», невпевненість у завтрашньому дні, бажання дати краще майбутнє своїм дітям. Але всього цього можна досягти в Україні. Проблема лише у власних психологічних бар’єрах, – вважає Наталя Селюкова, керівник громадської організації «Укрпростір».

Іноді треба подолати психологічний бар’єр. Люди з вищою освітою обіймали певну посаду, уже досягли певного рівня, їм важко зробити крок і виконувати, наприклад, некваліфіковану роботу на якомусь підприємстві. Таким людям здається, що на своїй території важко на таке зважитись. А якщо поїхати в іншу країну і там в нових умовах, де їх ніхто не знає, такий крок можна зробити простіше. Але вони не думають, що зароблені кошти треба витрачати на оренду житла, медичне страхування, харчування і все це в чужій країні. Треба пам’ятати, це умови проживання та спілкування далекі від комфортних у себе вдома. Тому зважитись на кардинальні зміни, насправді, легше у своїх країні.

Експерти дійшли висновку, в Україні сформувався певний прошарок населення – приблизно 16 відсотків українців, які постійно їздили і будуть їздити працювати за кордон. Показово, що велика частка цих людей мають вищу освіту, але працюють в інших країнах не за фахом.

90 відсотків заробітчан працюють фізично: у сільському господарстві, на будівництві, на складах або на виробництві.

rabotniki zarabotok puteshestviya

Андрій Согорін, депутат міськради, проти маніпуляцій з трудовою міграцією. Зараз в період корона-кризи та наближення місцевих виборів політики роздмухують панічні настрої «З України всі їдуть».

Ми кажемо, з України люди їдуть працювати в Польщу або Італію. Запевняю вас, теж саме кажуть урядовці в Польщі: поляки їдуть в Німеччину. В Німеччині жаліються, що німці їдуть в Швецію, а зі Швеції в Норвегію, з Прибалтики в Британію. Трудова міграцію – це норма в Європі. Стверджувати, що це виключно українське явище – не правильно. Це загальна європейська тенденція.

В той же час запорізькі підприємства, як і загалом українські, які переживають, що через трудову міграцію матимуть дефіцит кадрів, поспішають підвищувати зарплату та покращувати умови праці. І це великий плюс на ринку праці, – зауважують фахівці.    

Хто вони – шукачі роботи в Запоріжжі та області

Зараз в Запорізькому регіоні близько 26 000 безробітних (офіційних). Експерти просять не плутати з реальною кількістю тих, хто в пошуку роботи. В дійсності ця цифра відчутно більша.

Серед офіційних безробітних більшість жінки – 60,5%, чоловіки – 39,5%.

Розподіл зареєстрованих безробітних,

станом на 1 червня 2020 року

  • За віковими групами

  • За освітою

Серед зареєстрованих безробітних кожний п’ятий був зайнятий у торгівлі та ремонті; кожний шостий – у переробній промисловості; кожний восьмий – в державному управлінні, обороні, обов’язковому соціальному страхуванні.

За професіями серед зареєстрованих безробітних переважають працівники сфери торгівлі та послуг; законодавці, вищі державні службовці, керівники; представники найпростіших професій; робітники з обслуговування, експлуатації устаткування та машин.

Якщо ви опинилися без роботи, вас кличуть Центри зайнятості. Там обіцяють надати підтримку і допомогти з профоріентацією. До того ж через послаблення протиепідемічних заходів відновлюється особистий прийом громадян. Шукачів роботи чекають від сьогодні, 7 липня, в приміщеннях центрів зайнятості.


“Матеріал опубліковано в рамках програми Media Emergency Fund, яку реалізує Львівський медіафорум, за фінансової підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів цього матеріалу не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США”. 

 


Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: