Досвід Запоріжжя: як забезпечити успіх дистанційного навчання

Карантин асоціювався у деяких школярів з додатковими канікулами, – визнають педагоги. Навчальний рік триває, але від тебе не вимагають щоденного виконання завдань. Коронавірусний карантин-2020 перегорнув історичну сторінку в українські освіті. Онлайн-навчання дозволило школярам закінчити третю чверть та поступово наближатись до своєчасного закінчення учбового року, – повідомляють у Міністерстві освіти. І визнають, що впровадження дистанційних занять в регіонах України відбувалось не рівномірно. Тому в поміч педагогам і дітям з’явились ТБ-уроки. Правда, тільки від 5-го класу, наймолодші аж до кінця квітня залишалися на персональній відповідальності своїх вчителів.

   Але є школи, де на першому тижні березневого карантину почалися онлайн-уроки. Дистанційне навчання успішно триває, – повідомляє запорізький Департамент освіти. И додає: неочікуваний вихід із зони комфорту педагогів надав нові можливості для креативних та талановитих вчителів. «Відкрито нові горизонти для освоєння матеріалу, соціального виховання та взаємодії», – вважає Лариса Дмитренко, вчителька початкових класів запорізької гімназії №93. Inform.zp.ua поцікавився у неї: як вдалося так швидко організувати навчальний процес та забезпечити онлайн-дисципліну. Рекомендації вчителя вищої категорії та відгуки батьків читайте в інтерв’ю.


Як розпочалося дистанційне навчання

  Діджиталізація – реформа освіти, яка відбувається зі швидкістю світла. Її планували, проводили ознайомчі тренінги та семінари, розтягували етапи на тривалі роки. Але все сталося неочікувано, як для вчителів, так і для дітей. Якщо останні полюбляють сучасні технології, використовують гаджети для ігор та розваг, то вчителі в більшості, навіть, не були знайомі з платформами для онлайн-зв’язку, – розвповідають в запорізькому Департаменті освіті та науки. Не була з ними «на ти» і Лариса Дмитренко, – визнає сама вчителька молодших класів.

  • У мене третій клас. З початком карантину перш за все я дізналася, який гаджет є у кожної дитини: стаціонарний комп’ютер, планшет, чи телефон (і який саме, кнопковий чи з великим екраном). У Viber одразу створили групу учнів 3-Б класу, бо я розуміла, що буду тісно спілкуватися зі школярами. Також є ще 3 робочі групи з англійської мови. Перший тиждень працювали лише у Viber. Це взагалі було не складно, тому що кожна дитина володіла цією програмою. Паралельно в групі батьків у Viber була надана вся інформація стосовно організації онлайн навчання. 

Ніхто не знав скільки триватиме карантин. Я шукала можливості для ефективної роботи і познайомилась з платформою Zoom. Разом з вчителями англійської мови працюємо саме в цій програмі. Батьки допомогли зареєструватися дітям, і почалися онлайн-уроки: щоденно по три-чотири заняття. Спілкування, як на звичайному уроці – питання, відповідь, замість дошки – екран . Але онлайн урок потребує, правда, набагато більшої підготовки. 

До речі, працювати з телефону в Zoom не зручно. Батьки всі розуміють, що там невеликий екран і псується зір дітей. Тому майже всі зараз працюють з комп’ютерів або планшетів своїх батьків.

  • Як утримувати увагу молодших школярів? В класі можна зробити зауваження. Дистанційно Ви не можете спостерігати, що дитина робить в цей час? Може кота гладить?
  • В класі ми складали правила роботи під час уроків. Так само був потрібен час, щоб скласти такі правила роботи онлайн. Головне – навчити дітей користуватися Zoom. Урок триває 30 хв. Цього часу достатньо. Проблема з дисципліною взагалі не стоїть. У мене 33 учні. І я не заперечую: хочуть, щоб поруч була улюблена тварина, хай буде – кіт так кіт. Сидить поруч не заважає, той гарно. Діти можуть і чай пити, нічого страшного. Працюють всі під час онлайн уроків. Немає такого учня, хто не виходив би на зв’язок, або не здавав роботу вчасно. Діти надсилають фотозвіти, я перевіряю, коментую, виставляю оцінки. Працюємо паралельно з щоденниками, діти використовують його, як органайзер, переносять туди всі оцінки, завдання. Батьки можуть цей процес контролювати.
  • Чи були інциденти, непорозуміння?
  • Які можуть бути інциденти, якщо з кожним можна поговорити?! Наприклад, бачу, що дитина прочитала повідомлення і не виходить на зв’язок, дзвоню – не бере слухавку. Дозвонилась, учень каже: «Я читаю книжку Данієла Дєфо». Відповідаю: «Гаразд, дочитаєш-передзвониш». Хіба за це можна сварити! То добре, хай читає. Наздогонить у вільний час. Якщо діти щось не розуміють, на кожне питання даю відповідь індивідуально. Не має таких складних питань, які не можна б було вирішити.
  • Скільки ви готуєтесь до онлайн-уроків, більше ніж раніше?
  • Більше. Дистанційне навчання від вчителя потребує додаткових сил та наполегливості. Зранку уроки, потім діти повинні надіслати виконані завдання до 20.00. Але хтось надіслав о 12-й, інший о 6-й, а хтось о 10-й вечора. Після 12.00 є консультації, а потім починається перевірка та аналіз робіт. Ще треба надіслати дитині повідомлення з похвалою або сказати про помилки. Крім того, підготовка самого вчителя потребує багато часу. Допомагає канал «Дніпро-ТВ». Мені подобається рівень їх освітніх програм, вони змістовні. Є багато вправ з розвитку мовлення, математики, логіки. Але діти не працюють за тими уроками, вони їх просто переглядають. Письмові роботи та пояснення – все надаю самостійно.
  • Чи змінилося викладання – схема уроку?
  • Змінилась. Під час онлайн-навчання час на організацію уроку збільшився (чекаємо поки всі приєднаються до конференції), перевірки домашнього завдання немає (кожен отримує коментар після фото звіту своєї роботи), збільшився час на вивчення нового матеріалу та його засвоєння (використовую схеми, багато працюю з дітьми разом на екрані). Багато уваги приділяю мотивації навчальної діяльності: демонстрація практичного значення матеріалу, рольові ігри.


Дистанційне навчання: не тільки уроки, але і шкільні розваги

Ви будь коли спостерігали таку тишу в класі, що чутно, як муха літає? Впевнені, що це в минулому вашого дитинства? Саме таку увагу та зацікавленість можна бачити на онлайн-уроках Лариси Дмитренко. Про це розповідають батьки учнів, з якими ми поговорили. Вони перебувають теж на карантині, і тепер шкільне життя їх малечі розгортається прямо перед їх очима. Мами школярів запевняють: основа дистанційного навчання – визвати інтерес дитини. Найбільшу зацікавленість викликають творчі завдання, челенджі та конкурси. 

  • Дітям не вистачає неформального спілкування. Воно в нас присутнє поза уроками. Нещодавно провели день без уроків «Марафон розваг». Протягом трьох годин учні привітали ученицю з днем народження, влаштували чаювання. Кожен засерверував собі стіл, зробив чай, бутерброд, їли смаколики, спілкувались, співали , тацювали. Запрошую гостей на такі заходи. Наприклад, на попередньому марафоні у нас була директор гімназії. Вона нагородила переможців конкурсу «Дистанційне навчання» за гарні фото. Готую зараз новий марафон «Безпечне спілкування» про безпеку в Інтернеті. Планую запросити батьків, які працюють в комп’ютерні сфері, щоб вони розказали про безпеку в Інтернеті. Дітям цікаво. Це такі виховні години. Я цілий день цьому присвячую. Тобто є час для уроків, а є для спілкування та розваг, – розповідає Лариса Дмитренко.

У 3б – марафон неформального спілкування. Замість початку уроку – пісенний старт, а наприкінці – танцювальний флешмоб. Під час Tea-Party вітали з днем народження однокласницю Чабан Катю. Виявилося , що в колективі є новий учень – Тихон , який допоможе дослідити органи людини на уроках природознавства. А найдивовижніше те, що в Марафоні прийняла участь директор ЗГ 93 Гаркуша О.А. , яка нагородила переможців конкурсу "Дистанційне навчання" Ходикіна Данила та Чкан Таню супер подарунками. Результат- палаючі очі дітей і бажання приймати активну участь в наступному навчальному проекті.

Опубліковано Ларисою Дмитренко Вівторок, 21 квітня 2020 р.

Батьки наголошують, дітям важко в закритому приміщенні. Неформальне спілкування допомагає емоційно пережити карантин та ізолювання від однолітків.

«Вчителька присилає розминки, квести, естафети. У нас була цікава спортивна вправа: дитина лягає на спину, ногами дістає іграшки і через голову перекидає їх. Після того, як зробив – каже: я передаю естафету і називає ім’я. Це було так весело! Коли відбуваються такі цікаві заняття, діти краще сприймають все, що відбувається навколо. Діти дивляться телевізор, розуміють, що коронавірус – небезпечний, від нього помирає багато людей. В цьому плані дітям важко, а розваги з друзями та вчителями їх відволікають», – зізнається Тетяна Гришукова, мама Олени, учениці 3-Б класу.

«Нам пощастило. Вчителька в нашому класі зацікавлює та гуртує дітей. У нас проходять творчі майстерні, марафони, онлайн співають, чай п’ють. По природознавству вирізали великого чоловічка, всі органи на нього наклеюємо, граючись вивчаємо травневу, дихальну та інші системи. Тримати увагу в онлайн більше 30-ти дітей на одній хвилі – це важко. Навіть, не знаю, як це вдається нашій вчительці. Але ми швидко увійшли в ритм. Знаю, в інших школах досі не проводяться онлайн-уроки. Тільки в Viber. Ми не помітили складнощів з переходом на дистанційне навчання, – каже Олена Ходикіна, мама Данила.

Поддержал школьный челлендж Виктории Сергеевной

Опубліковано Данилом Ходыкиним Четвер, 30 квітня 2020 р.

Поки школярі звикають до нових умов навчання і розваг, їх батьки зізнаються, що дистанційне навчання змінило їх ставлення до оцінювання знань.

«Зараз оцінюєш роботу вчителя. У мене раніше було питання: чому 9 балів, моя дитина так все знає. Думала як кожна мама, що мою дитину недооцінили. Зараз бачу роботу вчителя, можу сидіти тихенько в кімнаті і спостерігати за роботою своєї дитини. Тепер по-іншому дивлюсь на вчителя і на оцінки», – зізнається Оксана Чемерис, мама двох 3-класників.

Каміла та Кирил Чемерис під час дистанційного навчання


Дистанційне навчання: рецепт дій від практика

Лариса Дмитренко та її колеги з власного досвіду дистанційного навчання виокремили наступні кроки:

  1. Комунікація з батьками щодо технічного забезпечення дітей для онлайн-уроків. Кращий варіант планшет, ноутбук, стаціонарний комп’ютер. Мобільний телефон навіть з великим екраном шкодить зору дітей та ускладнює виконання інтерактивних завдань.
  2. Правильна реєстрація учнів в обраній програмі для онлайн-зустрічей. Допомога батьків буде корисною.
  3. Обов’язкове складання правил поведінки під час онлайн-уроку. Це гарантує дисципліну та розмежує навчання і розваги дітей в Інтернеті.

З батьківського досвіду:

Організація важлива: зранку уроки, потім обід, після відпочинок і починається виконання домашнього завдання. Як в школі, – каже Тетяна Гришукова, мама Олени, учениці 3-Б класу.

З батьківського досвіду:

Ми з дитиною домовились: він зранку в школі, я на роботі (в окремих кімнатах). Після обіду активно спілкуємось. Дитина почала самостійне листуватися з вчителем, – розповідає про досягнення сина Олена Ходикіна.  

 

Данило Ходикін на онлайн-уроці

  1. Чітка та зрозуміла організація онлайн-уроків. Використання щоденників, як органайзерів.

З досвіду педагога:

До 9-ї ранку ми повинні надати інформацію на сайт школи для адміністрації, батьків, учнів. Інформація стосовно теми уроку, термінів виконання. Ми працюємо за розкладом другого півріччя, нічого не змінилося. Надаємо посилання, завдання. Вчителі з 5-го класу ведуть електроні журнали. Все контролюється адміністрацією. В моєму класі оцінки надаю голосовим повідомленням. І ця оцінка дублюється в щоденник, – розповідає Лариса Дмитренко.

  1. Живе спілкування від вчителя: пояснення, питання, відповіді, обов’язково слова підтримки. Посилання на відеоролики, презентації переглядаються дітьми окремо від онлайн-урока. Це додаткова інформація, і вона не може бути основою навчання.

З батьківського досвіду:

Мотивують вчителя. Наш педагог добрими словами підказує, що як краще зробити. А для дитини похвала – це велика мотивація. Дітям важко без спілкування. Коли вони зранку бачать один одного та вчителя в Zoom, вони такі радісні, – пояснює Тетяна Гришукова, мама Олени, учениці 3-го класу.

  1. Батьки контролюють, можливо допомагають, але не навчаються замість дитини. Тоді учні краще засвоюють шкільну програму та впевнено почуваються.

З батьківського досвіду:

Як кільки починаються онлайн-уроки, моя дитина заходить в окрему кімнату, закриває двері, виходить тільки на перерві між уроками, як в школі. Ми це називаємо «біжимо в їдальню». Дитина може перекусити, сходити в туалет, зайнятися розминкою. Я дотримуюсь того, що дитина повинна сама навчатись. С першачком треба посидіти, показати як руку тримати під час написання. А в 3-му класі – донька вже повністю самостійна, – пояснює Тетяна Гришукова, мама Оленки.

З батьківського досвіду:

Ми з чоловіком вирішили нічого не робити за дітей, можемо порадити. Якщо будемо активно допомагати – не буде реальних знань. Це будуть мої знання, а не їх. Ми тільки перевіряємо, – підкреслює Оксана Чемерис, мама двох 3-класників.

  1. Якісний Інтернет.

З досвіду педагога:

Найголовніша проблема дистанційного навчання – Інтернет! Він не якісний. До речі, і ті технічні засоби, які в нас є – вони не завжди відповідають сучасним потребам для дистанційного навчання. У мене був старий ноутбук. І я була вимушена купити новий. Це вимагає додаткових ресурсів. Але не можна бути успішним в онлайн-навчанні без відповідних технічних гаджетів, – вважає Лариса Дмитренко.  


Діджиталізація навчання: плюси та мінуси

   Реформа планувалася давно, але поступово за два-три роки. Зараз вона відбувається в режимі «терміново». Успіх онлайн-навчання у запорізькій гімназії №93 – заслуга відповідального та творчого колективу, – вважає Лариса Дмитренко. Частина вчителів вже знайомились з онлайн-платформами на курсах, семінарах. Заочно розуміли, як працювати з платними програмами. Зараз є можливість використовувати їх безкоштовно. В Інтернеті є безліч пояснень і коментарів, які платформи можна використовувати для яких занять. І кожен вчитель для себе вибирає найзручнішу.

  • Найбільші ваші виклики та успіхи?
  • Те, що відбулося в освіті, наштовхнуло всіх – і суспільство, і тих, хто має пряме відношення до викладання – всі розуміють, що за дистанційним навчанням майбутнє! Далі, коли почнемо навчатися в школі, можливо один день продовжимо онлайн-зустрічі. Наприклад, день без уроків будемо проводити. Вже є такий досвід. Це гарна річ, де дитина може не в стінах школи, а вдома працювати з колективом.

Плюси «діджиталізації»: всі стали більш зосереджені. Мені, як вчителю, подобається працювати дистанційно. Важко, але цікаво!

Для мене є один мінус: занадто високі оцінки. За критеріями оцінювання, всі розуміємо: ті оцінки, які дитина отримає за допомогою батьків, вони занадто високі. Але я вдячна батькам, що вони тепер бачать, де проблема у дитини. Тепер батьки не будуть ставити зайві питання: «ну, чому така оцінка. Ну, ми вчимо-вчимо». Зараз таких питань буде менше. Батьки знаходяться поруч і бачать всі проблеми своїми очима. 

 

Як оцінити дистанційне навчання? З відповіддю допомогли мами 3-класників: мотивація від вчителя, баланс навантаження та вогник в очах дітей – їм цікаво!

«У нашій родині в гімназії навчаються двоє діток: в першому та третьому. Перший тиждень діти не були готові, що вони самі повинні щось робити онлайн. Але, завдяки тому, що вчителя знайшли підхід, все стабілізувалося. В першому класі онлайн-уроки почалися пізніше. Під керівництвом вчителя дітям працювати набагато легше. Головне надавати пояснення. Діти навчились робити кластер. Такого раніше не було. Це дуже цікаво. Коли дитина сама щось вигадує, більше запам’ятовує. Дистанційне навчання в нашій школі дуже добре організовано, на якості навчання воно не позначилось. Якщо дитина хоче навчатися, вона буде це робити і в школі, і під час дистанційного навчання, і самостійно. Головне – мотивація. Вчитель ключовий мотиватор!» –  вважає Тетяна Гришукова, мама Олени.

Олена під час виконання онлайн завдання

«Син став більш самостійним, відповідальним. Дитина почала краще розбиратися в комп’ютерах, самостійно включає необхідну програму. Робить сам всі творчі завдання. Комп’ютер – це плюс і мінус одночасно. Тепер діти більше часу проводять в мережі, навантаження на очі. Після онлайн-уроків хочеться пограти в комп’ютерні ігри або приставку. Ми зараз намагаємось тримати баланс такого навантаження. Почав допомагати з домашніми справами, став доросліший. За ці півтора місяці я ні разу не почула від дитини «я не хочу, не буду». Це краща оцінка дистанційного навчання дітей в нашому класі», – вважає Олена Ходикіна, мама Данила.

Данило Ходикін зосереджено працює онлайн

 «У мене двоє діток навчаються в 3-му класі: Каміла та Кирил. Перший тиждень було не звично та відчувалось, що буде складно. Потім втягнулись і навіть сподобалось. До карантину мої діти були дуже активні: займалися бальними танцями, англійською мовою. Був відпрацьований графік, весь час ми кудись поспішали, бігли. Тепер більш спокійні дні, але ми знайшли чим себе зайняти, знімаємо з дітьми кумедні відео. Чую від інших батьків, в інших школах Запоріжжя досі лише завдання в вайбері, без пояснень. У нас обов’язково пояснення вчителя. Якщо щось не зрозуміло, є можливість перепитати. Вчитель обов’язково повертається до тієї теми, яку дитина не зрозуміла. Нам подобається», – передає настрої своїх дітей Оксана Чемерис.

Каміла та Кирил танцюють під час “Марафону без уроків”

Карантин підходить до завершення, але школярі повернуться за парти вже восени. Вчені наголошують, що з небезпечним коронавірусом світ житиме наступні два роки. І є вірогідність, що з наступною хвилею захворюваності знову розпочнеться загальнодержавний карантин. То ж поки є можливість вчителям зі всієї України вивчати досвід успішного впровадження дистанційного навчання, щоб підготуватись до наступного навчального року. Вчителі запорізької гімназії №93 готові ділитись досвідом.

Автор матеріалу Андрій Меняйло

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.


Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: