Окрім небажання відповідати на запити та коментувати ситуацію по коронавірусу з боку окремих посадовців, запорізькі редактори та журналісти звикають працювати дистанційно, сидіти у вимушених відпустках за свій рахунок, та втрачати значну частину своїх рекламних бюджетів і прибуток від продажу газет. З іншого боку, частина опитаних медійників і медійниць говорять про зростання відвідуваності їх сайтів, відновлення звичних, але іноді забутих, функцій журналістів і можливостей, які надав карантин.
Дистанція і вимушені відпустки
Головна зміна в роботі запорізьких журналістів і журналісток – перехід на дистанційну роботу. Так зробили майже в усіх опитаних редакціях. Десь редакції, в основному, онлайн-медіа, повністю розійшлися працювати по домах, в деяких газетах намагаються виходити на роботу на чергування. На телеканалах також або працюють позмінно дуже обмеженим числом, або робота ТВ-студій виглядає так, ніби нічого не змінилося. Наприклад, на муніципальному телеканалі Z можна побачити ось такі прямі ефіри, зокрема, передачі «Про головне», де гості, члени міжфракційного об’єднання запорізького мера Володимира Буряка «Єднання», щось аналізують, не переймаючись соціальною дистанцією та відсутністю масок і подаючи прекрасний приклад своїм виборцям.
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=2580276442244342&set=a.1487923108146353&type=3&theater
Однак так не усюди. За словами Ольги Лєбєдєвої, шеф-редакторки ТК ALEX.UA, через карантин на їх каналі укоротили хронометраж випусків. Також в редакції ввели правило: більше трьох не збиратися. “Фактично в редакції перебувають до трьох людей, решта працюють віддалено. Також працюють оператори і водії, щоб мінімізувати ризики і не піддавати людей зайвій небезпеці”, – розповіла вона. Виходять на роботу і журналісти щотижневика МІГ. “У нас нічого не змінилося. Працюємо. Єдина зміна – більш гнучкий графік для кожного працівника. Зайвий час у приміщенні редакції ніхто не знаходиться. Є проблема з реалізацією газети, бо приватні реалізатори не працюють. У нас влада дозволяє торгівлю пивом без обмежень, але забороняє продаж друкованої продукції”, – говорить Володимир Москаленко, політичний оглядач щотижневика МІГ. А їх колеги з екс-комунальної Запорізької Січі вчаться працювати віддалено. За словами заступниці директора ТОВ “Редакція газети “Запорозька Січ” Інни Бахтіної, періодично ускладнення виникають через дистанційне планування онлайн, бо іноді журналісти дублюють завдання чи не до кінця розуміють завдання або дедлайни. Також в редакції стоїть питання з розповсюдженням нових номерів тижневика.
“Звичайно, карантин вплинув на работу наших ЗМІ. Адміністрація відправила на дистанційну роботу максимальну кількість співробітників. Щодня на работу ходять ті, без кого функціонування неможливе – журналісти, оператори, дизайнери, – описує новий формат роботи бердянський журналіст видання PRO.berdyansk.biz Сергій Старушко. – При цьому карантин дуже вплинув на підходи до інформації. З власного досвіду, доводиться більше спілкуватися з аудиторією особливо у соціальних мережах. Нестандартна ситуація, в якій ще не опинялися ні ми, ні наші читачі/глядачі, наблизила людей один до одного. Для офіційних ЗМІ настали ті часи, коли люди стали нам більше довіряти, у суспільства, як ніколи, є запит на достовірну інформацію, яку їм можуть дати професіонали. І аудиторія це відчуває, люди швидко вчаться відрізняти фейки від достовірної інформації, аналізують всі повідомлення в мережі. Журналісти при цьому “згадали” свою підзабуту функцію – соціальну. Сьогодні вкрай важливо не лише інформувати, а об’єднувати людей довкола себе. Саме тому наша редакція запустила кілька проектів соціальної реклами у різних форматах – відео для соцмереж і ТБ, фотопроекти в тих же соцмережах і газетах, білборди і сітілайти по Бердянську”.
Про те, що частина працівників пішла у вимушені відпустки за свій рахунок, відкрито говорять не всі. Тим не менш, заради економії ресурсів таке рішення було все ж таки прийнято в частині редакцій. Наталія Агаркова, керівниця запорізької радіостанції “Великий Луг” (101,8 FM) підтверджує, що журналісти їх ЗМІ працюють віддалено, а решта колектива пішла у відпустку за свій рахунок. “Ми відчули великий удар по радіо. З початком карантину пішли клієнти: ресторани, кафе, медклініки, магазини одягу та взуття, дитячі центри. Є такі, хто навіть не розрахувався за рекламну кампанію. У бізнеса шок, і, як будь-який бізнес, ми зараз переживаємо шокову терапію”, – розповіла вона.
З одного боку, втрата реклами, з іншого – зростання трафіку. Головний редактор сайта “Акцент” Олександр Чубукін, чия редакція із п’яти журналістів тепер працює також віддалено, вбачає в ситуації не тільки погане: “Ми обмежили відвідування заходів і всю інформацію беремо з відкритих джерел інформації або орієнтуємося на повідомлення мешканців, зокрема, і в соцмережах. Щодо заробітної плати та гонорарів, то за березень нам вдалося забезпечити виплати на рівні 95%. За квітень, можливо, ситуація буде гіршою, адже дохід сайту залежить від реклами, а доходи від неї впали. В будь-якому випадку, плануємо виплатити борги згодом, після завершення кризи”. При цьому, зауважує він, із впровадженням карантину відвідуваність сайту помітно зросла.
Перешкоди навмисно і якось так
Тривожне питання із видачею перепусток на громадський транспорт, в результаті, не призвело до порушень. Журналісти і журналістки говорять, що найскладнішим було добратися до міськради та отримати перепустку особисто, бо на той момент транспорт практично не працював. В редакціях говорять, що користуються перепустками нечасто або вони виявляються зовсім непотрібними: на завдання, якщо і виїжджають, то намагаються користуватися або власним транспортом. Не виникає проблем і з перебуванням на вулиці. За словами Наталії Агаркової, поліція до журналістів завжди ставиться з розумінням, перевіряє документи і не задає більше ніяких питань.
В частині редакцій почали давати менше запитів, говорять, ще на початку карантина деякі структури одразу дали зрозуміти: життя у них повернеться після його завершення. Так, розповідає шеф-редакторка ТК ALEX.UA Ольга Лєбєдєва, запити вони зараз особливо не пишуть: “Ще на початку карантину державними структурами типу Держпродспоживслужби, Державної інспекції з питань праці чітко було висловлено позицію «Ми на карантині, давайте після». Втім, непогано відпрацьовує пресслужба Запорізької міськради: по карантинній і не тільки тематиці намагаються дати спікерів, відреагувати”. З приводу медиків – в місті все відбувається через пресслужбу мерії і директора профільного департаменту. А ось де складно отримати коментарі, так це в обласній інфекційній лікарні. З тих же, хто легкий на підйом, – це головний санітарний лікар області та його підлеглі”.
Журналістка Ельміра Шагабудтдінова з 061.ua зіткнулася з тим, що через карантин не може отримати відповідь на запит від департаменту освіти облдержадміністрації та комунального закладу обласної ради. “В ОДА кажуть, що не є розпорядниками та перекинули інфу на цей комунальний заклад. Хоча я у них запитувала інформацію про річному бюджеті цієї установи, бо вони його затверджують і просто не можуть не бути розпорядниками інформації в цій частині. У комунальному закладі на запит не відповіли, але дали коротке пояснення, що не можуть надати інформацію у зв’язку з тим, що частково перейшли на дистанційну роботу і вказали, що готові надати відповідь вже після завершення карантину. Тобто права мої ніхто не порушував, але у зв’язку з цим я не можу продовжити роботу над текстом, тому що мені потрібні ці цифри”, – розповіла вона.
До речі, інформаційна політика Запорізької облдержадміністрації змінилася з приходом нового голови ОДА Віталія Туринка. На оновленому сайті адміністрації https://www.zoda.gov.ua/ губернатор у різних масках є, як у старі добрі часи, ключовим інформаційним приводом. При цьому, говорять журналісти у приватних бесідах, обладміністрація час від часу дивує підходами до вибору головних тем: наприклад, важливі для жителів регіону зміни, на зразок закриття кордонів на свята і зменшення кількості транспорту можуть пройти просто протоколом засідання комісії, зате жодна гуманітарна допомога медикам від заводів і олігархів не відбувається без участі губернатора. Як, приміром, тут, де Новинський привіз у регіон біобокси, а голова Запорізької облдержадміністрації Віталій Туринок “ознайомився з новими біобоксами”.
У керівника Запорізького центра розслідувань Сергія Сидорова також виникли проблеми під соусом карантину, але вже з Запорізькою міськрадою: “Ми запитували в управління земельних відносин міськради нормативну грошову оцінку по дев’яти земельним ділянкам, тобто дев’ять цифр. Замість цього отримали відповідь, що з витягами з технічної документації ділянок, де є ці дані, ми можемо ознайомитись особисто в управлінні, але вже після карантину. Колись, у світлому майбутньому. У нас вже був не дуже позитивний досвід в надсиланні скарг до офісу Омбудсмена на відповіді, що нас не задовольняють. Отже, ми вирішили скористатись опцією оскарження відповіді управління у заступника міського голови. Відтак, написали оскарження на першого заступника Сергія Мішка, де виклали наше бачення, що нам не треба робити фотокопії колись після карантину, нам треба лише дев’ять цифр. Через п’ять днів після оскарження ми отримали відповідь з потрібними нам даними”.
Із гарних новин: ті, хто раніше не дуже йшов на контакт, зараз це почали робити. Так стверджує бердянський журналіст Сергій Старушко: “З обмеженнями щодо отримання інформації ми не стикалися, припускаю, державні та місцеві органи влади зацікавлені у тому, щоб оперативно інформувати людей. Із власних спостережень, навіть приватні компанії, які раніше неохоче контактували з журналістами, сьогодні відкриті до співпраці. Як приклад, мережі супермаркетів, з якими до “часів карантину” були складнощі, зокрема, під час відеозйомки, зараз навіть самі запрошують, надсилають прес-релізи, інформують”.
Наталія Виговська, Запоріжжя
Матеріал підготовлено за сприяння чи за підтримки правозахисної організації Freedom House в Україні
