2019 рік ознаменувався кількома медійними скандалами, завдяки яким про Запоріжжя знову почула вся країна. Але не як про чергову туристичну столицю, образ якої намагається не перший рік створити цілий міський департамент культури і туризму. Почули як про місто, де влада ігнорує свої обов’язки і їй за це нічого не буває, типу незалежні медіа продовжують отримувати гроші з бюджету в ім’я піару влады, а держустанови не вважають за потрібне виконувати закони і надавати журналістам інформацію, але вони не здавалися і продовжували свою професійну справу, – і це найкраща тенденція року, що минає.
Влада, медіа і порушення прав журналістів
Найбільш гучним порушенням прав журналістів за цей рік можна назвати конфлікт медійників з родичами та друзями затриманих у підозрі в участі в організованому злочинному угрупованні (ОЗУ) під час судових засідань в Орджонікідзевському районному суді міста 2 грудня. Тоді журналістам погрожували і, в результаті, просто виштовхали із зали засідань. За даними сайту 061, в той день судовий процес тривав до другої години ночі і жодному представникові ЗМІ так і не вдалося зробити фото затриманих через перешкоджання не тільки їх прихильників, а і співробітників суду, суддів і приставів.
Також цей рік запам’ятався ще й повним ігноруванням (на межі зі знущанням) запитів про надання інформації. Почесний антилідер в цьому списку – регіональне представництво Держмолодьжитло, очільник якого, Юрій Щербина, примудрився тричі за надуманими приводами типу “не є запитом на інформацію документ, який хоч і складено у письмовій формі або названий запитом, або має посилання на Закон України “Про доступ до публічної інформації”, але не містить прохання на певну інформацію…” або “письмові інформаційні запити, надіслані на електронну пошту ЗРУ “Держмолодьжитла”, не вважаються електронними запитами” відмовити у наданні інформації Запорізькому центру розслідувань. Щоправда, це не завадило журналістам знайти достатньо інформації щодо не дуже гарних справ установи.
Інші чиновники, із Запорізького міського департаменту культури і туризму, відповідали на запит журналістам три місяці. Щоб все ж таки отримати відповідь, журналістам довелося написати кілька скарг і почати готуватися до суду. А, наприклад, Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради взагалі відмовив у наданні відповіді на інформаційний запит через “відсутність технічної можливості”. Як з’ясувалося пізніше, просто усі були у відпустках.
Влада, медіа і солідарність
Закритість запорізької влади після приходу “запоріжсталівської команди” до мерії вже стала притчею во язицех. Наприклад, міський голова Володимир Буряк за три роки жодного разу не скликав пресконференцію. В цьому році це стало приводом для проведення двох акцій протесту запорізьких журналістів. Їх цінність у тому, що це були, мабуть, чи не перші прояви солідарності журналістів за кілька останніх років.
Нагадаємо, 3 вересня журналісти із 15 редакцій зібралися під стінами мерії з вимогою провести пресконференцію міського голови Володимира Буряка. Таку акцію місцеві онлайн-ЗМІ провели через чергову відмову міського голови дати пресконференцію для всіх, без винятку, медіа. Про це учасники акції повідомили і в заяві, яка майже одночасно вийшла в новинних стрічках усіх ЗМІ-учасників.
Вже не перший рік мова йде про те, що міський голова спілкується виключно із лояльними журналістами медіа так званого “пулу Запоріжсталі”. До них відносять, зокрема, телеканали ТВ-5, муніципальний телеканал Z, газету Панорама і сайт “Індустріалка”, газету “Запорозька СІч” і однойменний сайт. Тоді до журналістів вийшли представники міськради, а керівниця відділу преси та інформації Запорізької міськради Діана Семенова, яка до цього плідно працювала редакторкою сайту “Індустріалка”, усіх заспокоїла, мовляв, у міського голови є досить багато виїзних нарад, де журналісти можуть поставити запитання. Вже за півтора місяці, 30 жовтня, журналісти знову провели акцію протесту вже в сесійній залі міськради. Вони знову вимагали проведення пресконференції міського голови. І мер знову не звернув на це уваги.
Влада, медіа і Зайченко
Можливо, це сталося і через актуальні та доречні рекомендації в рамках інформаційної стратегії мерії, авторство яких в професійній медіаспільноті приписують Наталії Зайченко, заслуженій журналістці України, продюсерці суспільно-політичних проєктів на телеканалі ТВ-5, який, за структурою власності, на 100% належить комбінату Запоріжсталь. Нагадаємо, Наталія отримала статус заслуженої журналістки ще в 2016 році. На той час вона була радницею запорізького міського голови Володимира Буряка, екс-головного інженера Запоріжсталі. І на той же час цей статус викликав хвилю обурення в професійній спільноті. З 2017 року Зайченко перестала бути радницею, але залишилася продюсеркою. Тим не менш, її і досі вважають неофіційною, але дуже впливовою персоною, яка формує інформаційну політику в мерії та, зокрема, на муніципальному телеканалі Z. До речі, саме з телеканалом та Зайченко і був пов’язаний цьогорічний медійний скандал.
Так, однією із гучних подій року, що минає, став бізнес-зліт заслуженої журналістки, в якому, судячи з усього, взяли участь і топ-чиновники, і зокрема, муніципальні медіа. В березні цього року Зайченко стала бізнесвумен: в Запоріжжі відкрився салон краси “Persona”, під який мерія віддала ну дуже смачну нерухомість у центрі міста із можливістю приватизації. На відкритті була навіть Маша Єфросініна. Все це під виглядом дуже важливої інформації подали в ефірі у вранішньому Телемарафоні Z 8 березня. Результатом стала скарга до “Медіачеку” з приводу трансляції на муніципальному телеканалі матеріалу з ознаками замовності. Після розгляду скарги експерти ІМІ та Детектора медіа визнали цей ефір прихованою рекламою. Тим не менш, про це вже муніципальний телеканал, який фінансується з місцевого бюджету, в ефірі не повідомив.
Влада, медіа і вибори
Зате лояльні до мерії та мера медіа, включаючи телеканал Z, як ніколи багато писали і знімали про “команду Буряка” під час виборів до парламенту у липні. Ці чотири “вершники медіаапокаліпсісу”, які йшли до Ради як мажоритарники під прикриттям “Опозиційного блоку”, засмітили все місто собою на білбордах, і майже те ж саме вони зробили з низкою медіа, стандартно нагинаючи «своїх» та купуючи можливості/лояльність справді професійних ЗМІ.
Саме парламентські вибори стали черговим лакмусовим папірцем, який показав масштаби впливу Запоріжсталі/Метінвесту на місцеві медіа. В цей час під кандидатів, наприклад, газета “Панорама” віддавала по половині шпальт одного випуску, її “колега” “Запорозька Січ” на своєму сайті публікувала в день по 2-3 а-ля новини про “команду”. Ця кампанія дуже нагадувала заїзд тоді ще нової команди на виборах, коли ці люди “зробили” місто вперше. Правда, цього разу все завершилося феєричним провалом. Однак, можна констатувати, що поки це ніяк не відбилося на медійних позиціях нинішньої влади.
До речі, під час виборів регіональні онлайн-медіа найбільше “джинсували” на користь партій “Опозиційний блок”, “Опозиційна платформа – За життя” та “Європейська солідарність”. За даними ІМІ, про партію “Опозиційний блок” було опубліковано 23% замовних матеріалів, “Опозиційну платформу–За життя” – 17%, “Європейську Солідарність” – 15% замовних публікацій.
Влада, медіа і нові-старі ЗМІ
В 2019 році в “пул Запоріжсталі” додалося ще одне медіа. Мало того, що газета “Запорозька Січ”, яка роздержавилася і ніби стала незалежною, продовжує писати оди меру Буряку та його підлеглим, так тепер в пулі з’явилося ще немережеве радіо Формат ФМ. Як повідомляють власники частоти, зокрема, ексзапоріжсталівець, керуючий партнер Astra Capital Group, за сумісництвом голова бюджетної депутатської комісії міськради Руслан Божко, вони стали переможцями конкурсу Національної ради з питань телебачення і радіомовлення на частоту для розвитку місцевого мовлення в Запоріжжі.
Що ж стосується газети “Запорозька Січ”, судячи з даних про засновників, далеко від влади вона не пішла. Роздержавлення, яке відбулося буквально в останні дні 2018 року, віддало газету до рук Анастасії Богданової, яка є директоркою ТОВ “Джобс кафе”, власник якого – депутат міськради Артур Гатунок. При цьому, Богданова також стала директоркою і зареєстрованого кілька місяців тому ТОВ “Група персона”, власницею якого є та сама Наталія Зайченко, колишня помічниця міського голови Володимира Буряка. За рік, що минає, за даними “Наші гроші.Запоріжжя”, ТОВ “Редакція газети “Запорізька Січ” отримала держзамовлень на 1,36 млн гривень, з них 1,21 млн гривень – від замовників зі структури Запорізької міської ради.
До речі, плюс один до “пулу”: 30 травня Верховна Рада призначила членом Національної ради з питань телебачення Максима Онопрієнка, генерального директора запорізької телерадіокомпанії TV5 (кінцевий власник – Рінат Ахметов), висунутого «Всеукраїнською асоціацією мовлення громад».
Із хороших новин – епопея з протидією роздержавленню ще однієї газети, “Запорізької правди”, яку принципово, порушуючи купу законів та ігноруючи рішення судів, не дозволяли роздержавити депутати обласної ради, схоже, завершилася. На грудневій сесії Запорізької обласної ради вони, нарешті, ухвалили рішення про реформування газети “Запорізька правда”.
Ще одна невелика, але важлива перемога: Суспільне Запоріжжя отримало додаток :UA.
Влада, медіа і сексизм
Завдяки ж уповноваженому з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, заступнику голови облради Владиславу Марченку, Запоріжжя прославилося флешмобом #забулазапитатьумарченка та сексистським яйцем. У липні уповноважений опублікував пост, з якого виходило, що усі жінки в коротких спідницях – повії. Тоді ж запоріжанка Дарина Бєлікова запустила флешмоб в Facebоok, для якого пізніше інша запоріжанка, Вікторія Петрова, придумала хештег #забулазапітатьумарченка. Медіа, зокрема сайт 061.ua, провели цілу інформаційну кампанію, яка привернула велику увагу до неприпустимих висловів чиновника. В грудні Владислава Марченко номінували на антипремію “Це яйце”, яку започаткували ГО “Жінки в медіа”, Інститут масової інформації, Центр прав людини ZMINA, ГО “Детектор медіа”, Кампанія проти сексизму в медіа та політиці “Повага” та Українська Гельсінська спілка з прав людини. Нею “нагороджували” публічних осіб, які вдавалися до сексистських висловлювань, а також дискримінаційні матеріали в українських медіа за 2019 рік. Марченко антипремію виграв.
Буквально наприкінці року сексистськи відзначилася і менеджерка муніципального телеканалу Z: начальниця відділу маркетингу КП “Муніципальна телевізійна мережа” (воно ж “Телеканал Z”) Дар’я Шабанова запросила на посаду ведучого прогнозу погоди “дівчаток”, таких же “примітивних”, як вона. Про це менеджерка розповіла в сторіз на своїй Instagram-сторінці. “Дівчата, шукаємо ведучу погоди: гарненька, миленька, яка говорить українською мовою, дівчинка дуже нам потрібна. Вибачте, звичайно, дівчатка, хто там за гендерну рівність і хто захотів бути слюсарем-електриком, з цими професіями не до мене. Я ж все-таки не за гендерну рівність: мені все тєлік-краса-дівчинка-кохання-морков і таке інше. Загалом, хто такий же примітивний, як я, пишіть мені – влаштуємо“, – сказала вона як посадова особа. Судячи з усього, в Запоріжжі кандидатів і кандидаток на всілякі яйця, мабуть, вистачить і на наступний рік.
Наталія Виговська, регіональна представниця ІМІ в Запорізькій області
Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID “Медійна програма в Україні”, який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО “Інститут масової інформації” та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews. Редакція не впливає на зміст блогів і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках INFORM.ZP.UA
