Прийнято державний бюджет-2020. Вже наступного дня депутати на місцях забили на сполох – наслідки для Запоріжжя серйозні. Держбюджет – це напевно перший документ, прийнятий новообраною Верховною Радою, який реально позначиться на житті кожного українця.
Як відчують мешканці Запоріжжя говоритимемо з Андрієм Согоріним – депутатом міської ради від партії «Солідарність», головою комісії з питань депутатської діяльності, регламенту, законності, правопорядку та попередження корупції.
-В держбюджеті багато статей, які мають стосунок до нашого металургійного центру. Що Вас найбільше вразило? В якій сфері Запоріжжя нестиме найбільші втрати?
-Почну з глобального – зі всього державного бюджету. Що вразило? Нинішня влада задекларувала боротьбу з контрабандою, з бурштином. Були цифри: держава втрачає 100 млрд. грн. на контрабанді, мільярди на видобутку бурштину. Отже якщо б ми почали боротися з контрабандою, то платежі, які йдуть з митниці, збільшились. Тобто якщо б ми наприклад на 25% подолали контрабанду, то платежі збільшились би на 25 млрд. грн. Але такого не закладено, як і не закладено прибутків від видобутку бурштину, що ставить під сумнів задекларовані цілі. Це здивувало!
Запоріжжя треба розглядати в контексті всіх місцевих рад, тому що те, що прийнято, стосується всіх місцевих рад. Зараз в бюджет Запоріжжя надходять платежі з акцизу за пальне. З тих автозаправок, які у нас є, це приблизно 100 млн. грн. Спочатку цей акциз був визначений для того, щоб ремонтувати дороги, адже автовласники платять за пальне і ці кошти ми направляємо на дороги. Звісно направляли більше –140-180 млн. грн.. Зараз хочуть, щоб ці гроші направлялися в Київ. У розрізі України це 7,7 млрд. грн.. Потім вони будуть через Кабмін роздаватись містам.
Наприклад, ми хочемо відремонтувати вул. Таганську. Як це було? Гроші прийшли на казначейський рахунок міста, ми прийняли бюджет і ремонтуємо дорогу, саме місто визначилось. Як тепер буде? Хочемо відремонтувати цю дорогу – їдемо в Київ і просимо кошти, доводимо необхідність. Вважаю, що дороги в кожному місті однакові і Кабмін за якимось принципом обирає фінансувати цю дорогу чи ні. Впевнений, що це абсолютно добре середовище для розвитку корупції. Якийсь чиновник буде ділити, одному місту ми даємо, а іншому ні. А критеріїв немає, їх ніхто не розробляв.
– В рамках реформи децентралізації передбачається, що більшість зборів лишається в регіоні, де вони збираються. Зараз відбуватиметься навпаки?
– Так. Можу сказати, що зараз ми входимо в період централізації. Кошти з регіонів знову будуть йти в Київ і там вже буде розподіл. Я навіть не кажу про деякі селища, які знаходяться на трасі. Вони отримували з цих заправок податок на пальне, щось робили в селах. Для їх бюджетів це буде катастрофа. Для Запоріжжя це суттєво також, 100 млн. грн. – це дуже суттєва цифра.
-Давайте уточнимо, що можна зробити на 100 млн. грн.?
-Для порівняння. Якщо ми не будемо отримувати 100 млн. грн., не буде абсолютно капітально ремонтуватись наше житло, тобто ми повністю закриваємо програму ЖКГ. Або 100 млн. грн. в теперішніх цінах – це повністю дитяче харчування в школах. Ми кажемо про те, що якщо немає 100 млн. грн., це дорівнює капітальним ремонтам в наших будинках або десь половині ремонту наших доріг.
– Маючи такий державний бюджет, зараз місцеві депутати будуть переглядати регіональні цифри і плани?
Саме так. Ми отримали попередні цифри, але зараз Асоціація міст України звернулась, що все місцеве самоврядування у містах втрачає близько 150 млрд. грн. та просять переглянути деякі статті, в тому числі і акциз. Хотів би доповнити: збираємо 7,7 млрд. грн. акцизу, але з тих грошей, що будуть розподілятися Кабміном, витрачати на дороги збираються 4 млрд. грн.. Тільки половина піде на дороги! До цього йшли всі ці кошти.
Ще є одна стаття доходу нашого місцевого бюджету – це оренда землі. Є такий інструмент, як переоцінка землі у відповідності до інфляційних процесів. Можна переоцінювати або не переоцінювати в залежності від виду діяльності, який там є. У нас цей інструмент хочуть забрати. Тому всі міста в Україні також не доотримають 2,2 млрд. грн. Ми безпосередньо можемо казати про 20-30 млн. грн. для Запоріжжя, які ми можемо не отримати, якщо не будемо індексувати ці цифри.
Ще наш бюджет формує – це відрахування з зарплатні, податок на заробітну платню. Відповідно, якщо економічна ситуація загалом стає гірше, то і податків менше буде. Якщо ситуація буде така сама, як вона є на теперішній момент, можемо казати, що ми втратимо близько 200 млн. грн.. Якщо казати про економічну ситуацію, я вважаю, що це пряма залежність від дій нашого парламенту та уряду, чи підтримують вони наших підприємців, чи ні. Ми чекаємо зараз, в деякій невизначеності знаходимось. Хотілося б, щоб ми хоча б зберегли те, що було.
– Депутати-мажоритарники від Запоріжжя всі обіцяли, що не будуть голосувати за державний бюджет, якщо там не буде фінансування запорізьких мостів. Чи є така стаття фінансування?
-Наші народні обранці пропонували Кабміну закласти 5млрд. грн.. Це абсолютно логічно, оскільки заявлена вартість становила 15 млрд. грн., а будівництво повинно бути 3 роки. Але те, що вирішив Кабмін і виніс на 2-ге читання – це 500 млн. грн., це в 10 разів менше.
Не буду крутити, просто давайте собі уявимо якесь велике підприємство-підрядника, яке може своїми силами збудувати ці мости. Оголошують тендер, фірма бачить цей кошторис на 15млрд. грн., вона прораховує свої сили, але точно знає, що вона цього року отримає лише 500 млн. грн.. Я боюсь, що навіть якщо вони тендер оголосять, не знайдеться охочих компаній, бо фінансування немає. Який сенс брати участь, якщо немає фінансування. Фінансування має бути, спочатку йде сума, а потім вже джерела фінансування.
– Ви не розглядаєте можливість угоди з китайцями, які будуть будувати цей міст на якихось інших умовах? Можливо вони за свій рахунок зроблять більшу частину роботи?
-Давайте зупинимось на китайцях. Система фінансування, яку вони пропонують – це кредит від Китайського державного банку, який точно піде до цієї китайської фірми, яка буде будувати. Отже те, що вона буде будувати мости, ми повинні прогарантувати. Ми не будемо говорити про тендери, мають бути чіткі гарантії, що ми отримали ці гроші і будує ця фірма. Оскільки тендерні процедури регулюються законом, має бути окремий закон щодо будівництва мостів, в якому точно буде визначено, що ми беремо кредит в Китаї і будувати буде конкретна китайська фірма.
-Повинен бути прийнятий окремий закон по будівництву запорізьких мостів? Все тепер залежить від народних депутатів?
-Так, абсолютно! Це державний об’єкт, тому фінансувати його мають на державному рівні. Але немає законопроекту. Ми кажемо лише про 500 млн. грн., їх вніс Кабмін і все. А далі нічого не ясно, що з ними робити. Якщо китайці будуть за окремим законом працювати і ми отримаємо кредит, то ті 500 млн. грн. ні до чого.
– Можливо вони передбачені на перегляд проекту будівництва?
Я хочу нагадати: у серпні приїжджав президент, він зустрічався на Дніпрогесі з міським головою, представниками «Укравтодору». Він сказав, що на закінчення проекту не вистачає 30 млн. грн., і попросив міського голову через міський бюджет дофінансувати, і щоб Автодор пошукав кошти. Ми знайшли одразу, як тільки була наступна сесія 15 млн. грн.. Місто їх одразу додало, відреагувало. «Укравтодор» знайшов також. На даний момент проектування профінансовано повністю, тобто ми будемо незабаром мати вже готовий проект, десь в грудні. Потім він ще експертизу проходитиме, але проект має бути готовий у грудні. Якщо брати повністю проект, потрібно 70 млн. грн., вони є. Ми не кажемо про сотні мільйонів гривень. Навіть якщо якесь коригування відбудеться, це не такі великі кошти.
-Перейдемо до наших народних депутатів. Знаю, що більшість з них та їх помічники були присутні на сесіях міської та обласної ради. Чи зверталися Ви до них, а можливо і вони до Вас, які потреби Запоріжжя? Чи був такий діалог?
-По-перше про те, що до нас прийшли помічники, я дізнався тільки пізніше. Вони не показали документи. Бачив, що до когось вони підходили. Я не спілкувався з ними. Як до депутата до мене помічники того народного депутата, який на моєму окрузі, це Роман Соха, не зверталися. Народний депутат сам не звертався. Тому немає такого спілкування. Можу сказати, що міська рада не одне звернення висилала безпосередньо на Верховну Раду щодо податків. Наприклад, вся міська рада і мабуть все Запоріжжя вважає, що якщо всі заводи платять екологічний податок, він має залишатися у місті. Досить дивно, коли ці гроші направляються в Київ, а потім повертаються не в Запоріжжя. Нелогічно. Якщо цей податок беруть, то гроші мають повертатися в місто, щоб ми могли хоч якось з наслідками забруднення боротися, наприклад, витрачати їх на медицину.
– А про які кошти йдеться? Якщо цей податок лишатиметься у Запоріжжі, яка сума додасться?
-Це порядку 100 млн. грн.. Вони йдуть через Київ, потім на облраду повертаються і облрада вже розподіляє. Запоріжжю мало дістається з цього, але ми є платниками. Ми б хотіли принципово повертати ці кошти в Запоріжжя. Думаю, що народні депутати з цим вже ознайомились, це абсолютно логічно.
– Який зворотній зв’язок був на такі звернення міської ради?
-Як правило реакція: «Окей, ми підготуємо якісь правки». Але для того, щоб законопроект пройшов треба багато погоджень, він просто не доходить до сесійної зали. Там треба погодження і комітетів, і Кабміну. Врешті-решт ми розуміємо, міністерство фінансів не дуже добре до цього ставиться. Не дійшло це до сесійної зали, хоча конкретні пропозиції є. Я працював з народним депутатом Артюшенко. Він каже, що перед прийняттям бюджету кожного разу виконавчий комітет звертається до всіх народних депутатів з пропозиціями по місцевим бюджетам. Я впевнений абсолютно, що ці пропозиції були надані нашим народним депутатом.
– Ви вже побачили, яким буде державний бюджет. Чи планують місцеві депутати зібратися для перегляду місцевим бюджетів? Коли Ви цим будете займатися?
-До прийняття державного бюджету ми можемо оперувати лише приблизними цифрами. Якщо приймуть державний бюджет, після цього можна планувати, можна вже чіткі цифри отримати. Думаю, що традиційно ми його в кінці грудня затвердимо.
Новий рік зустрічатимемо з бюджетом, бо від цього в тому числі залежить і фінансування зарплат бюджетників і т.д. Без бюджету жити неможливо, це абсолютний форс-мажор. Думаю, що ми його затвердимо і все буде нормально.
– Ми сьогодні з Вами говоримо про державний бюджет, який прийняли народні депутати новообраної Верховної Ради, як він позначиться на Запоріжжі і загалом на містах України. Які наслідки такого скорочення, про яке ми говорили? Як воно позначиться на кожному мешканці Запоріжжя?
-З того, що побачать всі, це чи буде міст будуватися чи ні. Перший в переліку міст. Враховуючи акциз, побачимо кількість збудованих доріг, чи буде їх більше, чи буде їх менше. Маємо непогані шанси побачити маленький ямковий ремонт наступного року у зв’язку з тим, що нам урізали фінансування. Мені, як і будь-якому мешканцю, такого побачити не хотілося б. Якщо уріжуть, ми побачимо, що ремонтів стане значно менше. Ясно, що зрізати будуть всюди, зі всіх статей. Але безпосередньо акциз на дорогах відіб’ється.
– Прем’єр-міністр під час призначення обіцяв помітні темпи економічного зростання України. Як Ви оцінюєте держбюджет України на наступний рік? Чи відповідає він тим критеріям, які заявлені новим урядом, монобільшістю Верховної Ради?
-Можу сказати, що він мені не особливо подобається. Для мене дуже близька позиція – це оборона, я незадоволений, що там немає розвитку, ми на одному місці топчемося. Загалом можу сказати, що фактично планується той же ріст, який планувався минулого року. Якогось ривку немає. Мабуть це добре. 3% зросту мали минулого року, гірше не зробили, краще також ні. Не подобається те, що закладені раніше підвищення вчителям «порубали», їх не буде. Не подобаються проблеми з пенсіями, не буде 13-ї пенсії. Будемо казати, що цей бюджет точно не соціальний. Я думаю, що люди це відчують.
– Економісти розподіляють: є бюджет розвитку, є бюджет виживання. Цей якому типу більше відповідає?
-Ми топчемося на місці. Якогось великого ривку я не побачив. В цьому році було так багато заяв, що ми, наприклад, переможемо контрабанду. Добре, якщо ми переможемо, то ми отримаємо 100 млрд. грн., якщо ми переможемо її на 50%, ми отримаємо додаткових 50 млрд. грн., і це буде закладено в бюджет. Але якщо в бюджет нічого не закладено, мабуть і перемагати цю контрабанду ніхто не збирається… Мене дуже здивувало, наскільки була сконцентрована увага на роботу митниці, на контрабанду. Я думав, що може тут ривок якийсь буде. Але нажаль ні, нічого такого немає.
