Главная » События » Экология » Небезпеки Запорізької області: атомка, забруднення Дніпра та зменшення зелених насаджень
Небезпеки Запорізької області: атомка, забруднення Дніпра та зменшення зелених насаджень

Небезпеки Запорізької області: атомка, забруднення Дніпра та зменшення зелених насаджень

Екологічна безпека – першочергове питання сьогодення, на цьому наголошують екологічні організації Євросоюзу, світу. Якщо країни ЄС дослухаються до проблематики і приймають відповідні рішення, то в Україні на екологію та все, що з нею пов’язане, звертають увагу тоді, коли наслідки неможливо приховати.

В Запоріжжі екологічні організації вже кілька років б’ють на сполох з різних питань. Як реагує місцева влада та які екологічні питання вдається вирішити – журналісти Inform.zp.ua розпитали Тетяну Жавжарову – керівника ГО «Екосенс», керівника проекту «Запоріжжя за чисту енергію».

– Ви повернулися з Європи, де вивчали приклад вирішення локальних екологічних проблем. Які європейські рецепти лікування запорізької екології Ви привезли?

 В Україні і в Запоріжжі ми зараз говоримо про чисте повiтря, воду – це речі, які вже всім зрозумілі і які вже поступово вирішуються. Але є ті речі, про які ми взагалі не говоримо, це якесь табу. Зокрема, це небезпечність атомної енергетики, застарiлiсть атомних реакторiв. Це чомусь турбує більше Німеччину, міжнародні організації, які зараз виходять на страйки, на марші за заборону теплових електростанцій, атомних електростанцій, які небезпечні для довкілля. Навіть, в Україні, за дослідженнями світових організацій, рівень смертей людини від забруднення довкілля один з найвищих у світі. Основні причини забруднення повiтря – це енергетика та транспорт. Про це ми не говоримо, але про це треба знати.

До речі, найбільший забруднювач за кількістю викидів в Запорізькій області – це саме Запорізька теплоелектростанція. У нас в області є Запорізька атомна електростанція. Всі чули, що в Росії було проведено випробування, був вибух, викиди радіації. Складалася карта її розповсюдження, розповідати, що начебто радіація дійшла і до Запорізької області. Але ми про це, на жаль, нічого не знаємо, бо, по-перше, це нас не турбує, по-друге – немає системи моніторингу.

– Не погоджусь. Турбує, просто люди не знають, де отримати цю інформацію, а влада напевно приховує або просто не інформує.

Взагалі-то держава завжди є великим бюрократичним апаратом. Навіть у тих же європейських країнах демократія починається знизу – від страйків, від звертань. Ті країни, які досягали поліпшення екологічного становища, переважно це робили не так, що на блюдечку все принесли і зробили. Починалося все з листів, петицій, підписів, незадоволення громадян. Якщо говорити про енергетику, то нещодавно ми також з’їздили із запорізькими журналістами на одну з найбільших вітроелектростанцій в Запорізькій області. Чому ми туди поїхали? Тому що є багато міфів в Україні про те, що сонячна, вітрова енергетика – це щось незрозуміле, непотрібне взагалі. Насправді це зовсім не так. В Європі скрізь вітряки, між селами. Не великі генератори типу ТЕС, вiд яких йдуть лінії електропередач, а вітряки біля кожного містечка. Деякі міста у Нiмеччинi на 100% забезпечуються вітро- та сонячною енергією за рахунок альтернативних джерел енергії. Тобто вони взагалі не залежать насправді від держави, від якоїсь генеруючої компанії, яка захотіла – підвищила тарифи, захотіла – знизила. Крім того вони знають, що їх маленька вітрова чи сонячна електростанція не несе шкоди, не несе жодних радіоактивних відходів, шлаку, золи. І вона буде працювати незважаючи на те, що відбудеться у центрі.

В Українi, думаю, восени знову будуть питання, що газ, вугілля подорожчали. Виходить, що екологічні та економічні інтереси кожного українця дуже між собою пов’язані.

– В Німеччині Ви вивчали досвід європейської розвиненої країни. Знаєте реалії України, яка тільки на шляху до Європи. Чого нам не вистачає в реалізації реформ в цій сфері?

У нас немає достатньо зрозумілої і прописаної нормативної бази. В Україні немає програми підтримки використання відновлюваної енергії у домогосподарствах. Цього року досить голосним був скандал, коли Верховна Рада одним махом забрала дозвіл для домашніх сонячних електростанцій встановлювати їх на землі, тобто лишилась можливість у промислових великих підприємств працювати, у домашніх ні. Так не має бути. Та ж Німеччина починала 1990-го року з програми «1000 сонячних дахів», потім була програма «100000 сонячних дахів». Тобто є програма, є закон, відповідна нормативна база, яка сприяє легкому підключенню до енергомережі.

В Україні це бюрократизовано, взагалі важко отримати зелений тариф, важко дістати дозволи на підключення, навіть на будівництво собі сонячної електростанції. Тож ми бачимо, що тільки одиничні сонячні дахи є у Запоріжжі, і то переважно це якісь підприємства, які встановили сонячні панелі всього лише на випадок відключення електроенергії. Ми коли говоримо про чисте повітря, то повинні пам’ятати, що чисте повітря – це перш за все і чиста енергетика. Про що ми поки що не говоримо – це зміна клімату, це справа, яка стосується також і Запоріжжя.

– Що стосується змін клімату, це окремий напрямок Вашої діяльності. Чому це важливо для Запоріжжя?

Коли ми почали займатися озелененням, створювати парк, сквер, алею насаджувати, ми стикнулися з тим, що рослини без поливу гинуть, просто засихають. Немає достатньої кількості дощів в Україні. Змінився характер опадів: замість невеличких дощів, які просочують землю і дістаються до коріння, у нас одразу злива або град. Буквально нещодавно випала тримісячна норма опадів. Я так думаю, що тепер нескоро знала дощ випаде. Запорізька область стикнулася з тим, що ті дерева і газони, які є, без поливу починають засихати, змінюється характер рослинності. Знову ж таки та проблема амброзії – карантинної рослини, яка дуже добре себе почуває у посушливих умовах і витісняє місцеву рослинність.

Ми займалися проблемами також чистоти р. Дніпро. Зокрема виявили, що проблеми Дніпра також залежать від клімату. Підвищується температура води, добре почуваються синьо-зелені водорості, знижується рiвень кисня, який вони споживають, починає гинути риба, погіршується якість води. Ми просто не будуємо причинно-наслідковий зв’язків. Насправді, на планеті все чітко пов’язано: ми шкодимо в одному місці, вилазить в іншому.

Почнеться осінь, ми будемо думати, коли нарешті опалювальний сезон. Але німець, у якого є вдома сонячний колектор чи панель, не буде турбуватися, він увімкне опалення, коли йому треба. Знову ж таки школи турбуватимуться про відключення електроенергії. Цi проблеми можна вирішувати через автономне електроспоживання.

– Ви навели приклад, що в Німеччині була програма “1000 сонячних дахів”, потім більше. Чи могли б Ви навести приклад, скільки зараз там таких сонячних дахів, і порівняти з Запоріжжям?

Не знаю точної кількості сонячних дахів у Німеччині, але є точні цифри, що в минулому місяці генерація в Німеччині за допомогою відновлюваних джерел енергії досягла 50%. Для порівняння, в Україні біля 2%. Якщо у світі ставлять за мету 100% ВДЕ (відновлюваних джерел енергії), то Україна – лише 10%. Тобто ми говоримо про енергоефективність, але дуже мало програм справді сприятимуть енергоефективності. Ми дуже багато витрачаємо на закупівлю вугілля, газу. Але ж все це імпорт, залежність від країн, з якими у нас зараз не найкращі стосунки. Це постійно впливає на тарифи. Виходить, що знову ми прийшли до того, що чиста енергетика для кожної людини має бути зрозумілою: це чистіше повітря і більш незалежна держава і кожне господарство.

– Які екопроблеми Вас як громадського діяча, активіста турбують саме в Запоріжжі?

В Запоріжжі проблем чимало. Відбулася презентація програми озеленення Запоріжжя. Але в ній мало передбачено заходів щодо  адаптації до зміни клімату. Як садили липи, які у нас гинуть? Як садити газони, які треба поливати щотижня? Взагалі  треба змінювати пiдхiд до озеленення.

Також турбує, що в Запорізькій області є багато питань із якістю питної води, чистотою Днiпра. Зараз дуже голосно ставиться питання відсутності системи моніторингу та попередження населення у випадку якихось аварій. Нещодавно була пожежа, багато канцерогенного диму піднялося у повітря, Але скiльки,  невідомо. Розуміємо, що коли горить пластик – це канцерогенні викиди. Розуміємо, що коли відбувається пожежа – це впливає на здоров’я населення, але немає даних точних. Знаємо, що був викид хлору, а чи він дістався до легень жителів тих будинків, що поруч, також не знаємо. Це насправді важливі речі.

– Одним з різновидів екологічного управління є громадське екологічне управління. Європейці активно користуються цим правом. Чому у європейців це вдається, а запоріжці б’ються, б’ються, але не досягають результативності?

Я би сказала, що мало б’ються. Насправді дуже мало запоріжців і взагалі українців готові діяти і щось робити. Минулого року ми проводили соціологічні опитування, коли був проект «Активуй енергію». Дізналися, що біля 30% людей готові сортувати сміття або турбуються про клiмат. Але лише десь 5% лишили свої контакти і погодилися щось робити реальне, на суботники вийти, щось висадити, пiти на мiтинг.

– Чим Ви це пояснюєте? Але ж всі постять в соцмережах викиди в повітря від заводів, від транспорту.

Ми навіть робили програму з психотерапевтом Ганною Прішутовою, намагалися зрозумiти, чому.  Ми сподіваємось, що хтось щось почне робити, держава, президент. А ті конкретні кроки, які залежать від кожної людини, ми чи боїмося їх зробити, чи не хочемо, чи не впевнені у власних силах. Навіть підписувати якісь відкриті листи люди не поспішають. Можливо, хтось боїться, хтось не вірить, що це дієво дійде до влади. Знаю, що справді, не завжди прислуховуються. Демократичні інструменти у нас не завжди так добре працюють, як хотілося б.

– Ваша ГО висадили парк, алею. Як вони пережили спекотне літо? Хто їх поливає?

Почуваються вони не так добре, як хотілося б, бо цього року опадів було небагато. Парк поливає не міська влада, коштів на це не виділили. Поливаємо ми або людина, яка проживає поряд. Це Олег Попов, хочу йому подякувати, він не лінується витягти шланг і полити. Але це неправильно, коли сквер чи парк залежить від добрих людей. Зараз це парк громади, біля ТЦ «Україна» люди також насадили дерев і баклажками возять воду. Це також не є сучасний підхід до догляду за зеленими насадженнями.

З алеєю трошки краще, бо вона знаходиться біля школи №42, кошти на полив виділяє мiсто. Поступово певні кроки місцевою владою, відзначу, робляться. Раніше школи взагалі не мали права витрачати воду на полив, потім дали можливість і школам, і лікарням, поставили окремі лічильники і вони можуть тепер застосовувати воду для поливу. ОСББ намагаються також цього привілею собі добитися. Дерева – це міські легені. Якщо вони знаходяться у чиємусь дворі, то все одно ж вони кисень продукують для міста. Було б зрозуміло, якби всі зелені насадження дістали собі можливість поливатися.

– Ви згадали програму з озеленення, яка презентована в Запоріжжі. Чи Ви побачили в ній збільшення зелені в Запоріжжі і наскільки?

Програма ще вимагає покращення. Зокрема, не внесений навіть наш сквер «Зелений» на Зеленому Яру, ми вже 3 роки добиваємось того, щоб його внесли в перелік зелених насаджень. Дерева там вже насаджені, малі архітектурні форми встановлені, але будь-який підприємець може все це вирубати і шашличну побудувати. Поки зелена зона не має статусу скверу, вона не має шансу бути доглянутою, политою комунальниками, тiльки волонтерами. Дуже багато є просто зелених пустирів, занедбаних ділянок у Запоріжжі, які можна було б перетворювати на сквери та парки. Але знову ж таки зараз мають презентувати «код міста» в озелененні. До цього теж у активістів є чимало питань. Чи потрібно так багато плитки? Чи потрібно так багато доріжок у парках? Даже європейські парки – це перш за все зелень, це перш за все природні доглянуті, затишні куточки.

Дерева не варто насаджувати карликові декоративні по 1,5 метри, які тіні не дадуть. Але ж дерево, яке росте 100 років з розкішною кроною, таке дерево красивіше, це взагалі окраса європейських парків.

– До Вас дослухається місцева влада? І Ви бачили в Німеччині, який догляд за зеленими парками. Хто там поливає?

В Німеччині там все строго, всі дерева доглядає муніципалітет, є служби, і спеціальні системи для удобрення, для догляду за деревами. Якщо дерево починає гинути, там починають його лікувати. У нас швидше здорове дерево зріжуть, ніж старе лікуватимуть.

– Ви підтвердили, що люди активно можуть постити щось про екологію, але щось конкретне робити не дуже хочуть. Що б Ви порадили: що кожен може мінімальними зусиллями зробити для екології Запоріжжя, а зокрема для себе, бо ми частинки цієї екології?

Садіть дерева, поливайте дерева. Якщо у Вас немає де поряд посадити дерева, можна на балконі чи дворi висаджувати кущi, зелені рослини. Частіше заходьте на сайт мерії і читайте, що там відбувається. Якщо бачите, що активісти звертаються до Вас із закликами, підтримайте їх, будь ласка. Наприклад, зараз пiдтримка потрiбна тут.

Подписывайтесь на наш Telegram-канал и станьте частью событий нашего города: https://t.me/informzp1