Марина Нікітіна: про бажання стати парламентарем, плани у Верховній Раді та співпрацю з місцевою владою

Продовжуємо знайомство з новообраними народними депутатами. Журналісти Inform.zp.ua зустрілися з Мариною Нікітіною – народним депутатом від політичної партії «Слуга народу» по 82-му округу.

-За правилами нашого проекту ми нічого не повідомляємо з біографії новообраного народного депутата. Просимо Вас розповісти про себе те, що вважаєте за потрібне.

Вся моя автобіографія була на сайті ЦВК. Коли знайомилася з виборцями, у моїй передвиборчій агітації також були матеріали про мою автобіографію. Можу коротко сказати: я за фахом юрист, магістр з права. Закінчувала Класичний приватний університет у Запоріжжі. Працювала на аграрному підприємстві юристом декілька років, після чого займалась вихованням доньки, одружена. З кінця 2018р. є волонтером «Зе!команди», чим саме і займалася до парламентських виборів.

-Коли з’явилось бажання стати парламентарем? І чому саме?

З’явилось бажання 1 січня, коли подивилася привітання Володимира Зеленського з Новим роком. З’явилося бажання разом з ним діяти, щось змінювати для країни. Тому що раніше я це вважала неможливим. Бажання саме в парламенті щось змінювати з’явилося вже після другого туру президентських виборів. Це був червень, коли мені запропонували спробувати.

– З якими планами йдете до Верховної Ради?

Плани допомагати, всіляко підтримувати курс Президента, змінювати країну на краще разом в складі партії «Слуга народу», в єдиній команді. Ті принципи і основні положення, які викладені в партії «Слуга народу», я їх повністю підтримую. Це є головна мета – змінити Україну на краще. Напередодні Дня незалежності я хочу привітати всіх виборців, всіх громадян і побажати всім громадянам України, щоб дійсно через якомога короткий термін ми всі пишалися Україною!

– В який комітет хотіли би потрапити і чому?

Я вже є в аграрному комітеті і дуже сподіваюся, що залишуся там. Цей комітет також займається питаннями земельної реформи. Я працювала в цій галузі, вона мені знайома, мій округ переважно аграрний – сільська місцевість. Основне джерело прибутків – це земля, сільське господарство. Тому проблеми села і аграріїв мені добре відомі і знайомі. Тому саме цим я хочу займатись.

– Вирішення яких проблем вже пообіцяли виборцям?

Я не обіцяла якихось конкретних результатів, тому що знаю, що одна людина не може це зробити, це нереально. Тому якихось ефемерних обіцянок я не давала, типу «більші пенсії» або «більші зарплати». Обіцяла чесно сумлінно працювати і виконувати обов’язки народного депутата, не займатися тим, чим займалася більшість парламентарів попереднього скликання, а займатися дійсно активною важкою працею. Здійснювати і підтримувати ті законопроекти, які подає загалом фракція, адміністрація президента, які дійсно будуть реформувати та змінювати країну. І також працювати над станом села, тому що це нагальна потреба, особливо в Запорізькій області. Що від мене залежить, я все зроблю для покращення стану соціальної, економічної сфери саме у запорізькому селі.

– Чи проводили зустрічі з виборцями? Чого вони очікують від Вашої роботи?

 Ми провели під час передвиборчої кампанії дуже багато зустрічей. Якщо чесно я їх не рахувала, колеги мої кажуть – 100 чи більше навіть. Але зустрічей було по 5-6 щодня починаючи зі старту передвиборчої кампанії. Ці зустрічі були насамперед з сільськими жителями. Хочу сказати, що становище людей на селі бажає кращого. Там є проблеми з газопостачанням, водопостачанням. В деяких селах до сих пір є проблеми навіть з електрикою, вже не кажучи про відсутність або нестабільний мобільний зв’язок, відсутність Інтернету. Безробіття на селі, занижена орендна плата за землю у пайщиків. Зубожілий стан тваринництва, проблеми також аграріїв, фермерів. Проблем дуже багато, саме над ними я прагну працювати. Всім, чим можливо, що від мене залежить, я спробую допомогти.

– Як будете співпрацювати з місцевою владою?

Наразі дуже лояльних шляхів співпраці я не вбачаю і сподіваюся, що буде перезавантаження місцевої влад, так як відбулося перезавантаження вищого законодавчого органу. Тому сподіваюся на місцеві вибори дочасні і, що більшість органів місцевого самоврядування в нашій області зміниться на краще. І вже будемо тісно співпрацювати з новим складом.

– А чи боїтесь в майбутньому парламенті впливу більш досвідчених парламентарів?

Не боюсь. Тому що здебільшого їх досвід не дуже продуктивний, не дуже корисний. Я вважаю, що навпаки, коли досвіду взагалі немає, більш відкритий кругозір, немає заангажованості. У нас велика, дуже міцна команда, ми будемо один одного підтримувати. Всі політики молоді, у них немає того досвіду, який є у старших політиків, про яких Ви говорите. Тому я не боюся.

– Майбутня коаліція передбачає великий вплив Президента на депутатів. Чи не збираєтесь Ви приєднуватися до опозиції?

До опозиції я приєднуватися точно не збираюся. Я збираюся залишатися у складі фракції «Слуга народу», працювати єдиною командою. А про те, що буде якийсь більший вплив Президента, я не думаю. Тому що, відповідно до законодавства, він не такий великий. Я думаю, що буде демократична гарна і продуктивна робота.

– Яка зарплата народного депутата зараз і якою Ви її бачите в майбутньому?

Точну суму я не знаю на сьогодні. Десь в районі 20-30 тис. грн.. Знаю, що з цієї суми депутат підзвітно має половину витрачати на забезпечення своєї депутатської діяльності. Це, наприклад, відкриття приймальні, секретар, оргтехніка для цього, для її постійного функціонування. Тому для задоволення особистих потреб лишається не так вже й багато. А так як в мене малолітня дитина, сім’я, я перевожу їх до Києва, чоловік зі мною переїжджає, я побоююся, що може і не вистачати. Тому я сподіваюся, що буде гідний рівень хоча б мінімального забезпечення, щоб вистачало на утримання дитини. І дуже сподіваюся, що вистачить на відкриття і функціонування депутатських приймалень.

-Якби був шанс переписати життєвий шлях, що б Ви змінили? Можливо вирішили б раніше піти у парламент?

Ні, я б нічого не змінювала. Я вважаю себе щасливою людиною. В мене є міцна родина, я багато років присвятила саме вихованню доньки і нічого змінювати б не хотіла.

– А як Ви любите відпочивати?

Мій відпочинок – це час, проведений з сім’єю, з донькою та чоловіком. Ми дуже любимо простий відпочинок – сільський, пікніки на природі. Також дуже люблю займатися хенд-мейдом. Я шию, в’яжу, мені це заспокоює нерви. В мене є таке хобі, яке водночас дає мені морально відпочити.

– Чи любите подорожувати Україною? Можливо хотіли б перенести в Запорізьку область якийсь досвід?

Так, я люблю подорожувати. Досі мені не вдавалося це здійснювати в повній мірі у відповідності до своїх бажань. А от що хотіла би перенести до Запоріжжя, саме до села – це розвиток зеленого туризму. Він розвинений на Західній Україні. Вважаю, що у нас нічим не гірша природа, хоча інакша. Але ми можемо також спробувати зробити це на селі, як один із шляхів виведення сіл Запорізької області із тієї кризи, в якій вони опинилися. Тому допомагатиму своїм колегам з аграрного комітету впроваджувати закон про окремі сільськогосподарські двори, сім’ї  – як окремі суб’єкти господарювання і розвиток зеленого туризму на селі.  

– Переходимо до блоку бліц-питань. Просимо Вас відповісти так чи ні.

Ваша думка, Україна – член НАТО: так чи ні?

Так, але до цього треба досить довго готовитися і приводити стан нашої оборони і армії у відповідність до вимог європейських.

– Мовний закон: залишити чи відмінити?

Спірне питання. Гадаю, що його треба трішечки лібералізувати, але українська мова має бути в пріоритеті, тому що вона державна.

– Прямі перемовини з ЛНР та ДНР: так чи ні?

Ні. Тому що ні ЛНР, ні ДНР нічого не вирішують.

– Квоти на ТБ та радіо: залишити чи відмінити?

Думаю, залишити.

– Одностатеві шлюби: зафіксувати в законі чи ні?

Толерантно ставлюся, поважаю людей з будь-якою орієнтацію. Вони мають право на власну думку та свободу самовираження, аби це тільки негативно не впливало на громадськість. Тому скоріше всього, що так.

– Земля – продати чи залишити мораторій?

Мораторій – це пряме порушення конституційного права на власність кожного громадянина, тому однозначно треба його скасовувати. Але відноситися до цього треба з розумом і розробити цілу систему законодавчих запобіжників, які б попередили зловживання на земельному ринку.

– Конституція України: залишити чи переписати?

Я думаю, що Конституція у нас досить непогана. Більше треба працювати над імплементацією її норм в життя, а не над її зміною. Але щодо конституційного складу парламенту, дійсно, його треба зменшувати і вносити туди деякі поправки.

– Дострокові місцеві вибори:  так чи ні?

Я однозначно «за».

– Наприкінці Ви можете звернутися до виборців з побажаннями або пропозиціями.

Хочу подякувати всім своїм виборцям за їхню активну участь, за їхню допомогу, за їхні голоси. І також скориставшись можливістю, хочу пояснити, деяка є в моєму окрузі особливість, яка пов’язана з моїми виборцями. Адже мій попередник пан Кривохатько – депутат 8-го скликання по 82-му виборчому округу дуже широко займався благодійництвом, і здійснював він це за власний рахунок. Багато людей, які користувалися цією допомогою, зараз звертаються до мене, хочуть отримати допомогу на лікування, на вирішення своїх матеріальних проблем. Я дуже співчуваю цим людям і прагну дійсно допомогти, але таких статків, як пан Кривохатько, не маю. Хочу зазначити, що депутат-мажоритарник, як дехто неправильно думає, не має ніякого фонду для благодійництва, виділеного державою. Тому прошу виборців відноситися з розумінням до цього. А так я буду допомагати наскільки зможу в рамках закону.