Серйозно реформувати професійно-технічну освіту, впровадити якісну вищу освіту і завершити реформу «Нової української школи» – такі пріоритетні кроки визначила Міністр освіти і науки України та член команди Гройсмана Лілія Гриневич (за списком партії «Української стратегії Гройсмана» балотується до Верховної Ради) під час зустрічі із запорізькими журналістами.
Лілія Гриневич – Міністр освіти і науки України. До цього працювала у галузі середньої освіти в Україні на посадах учителя, заступника директора та директора у деяких львівських школах, через 4 роки – засновником і главою Українського центру оцінювання якості освіти. Займалася розробкою системи зовнішнього незалежного оцінювання, о 2012 році стала народним депутатом України та очолила Комітет Верховної Ради з питань науки і освіти. Через 4 роки увійшла до складу уряду Гройсмана на посаду Міністра освіти і науки України.
Міністерство вже кілька років впроваджує реформу освіти. За словами Міністра освіти та науки Лілії Гриневич, за цей час їм вдалося побудували фундамент освітньої реформи. У впровадження «Нової української школи» інвестовано багато коштів та сил, тому на сьогодні дуже важливо не зупинятися.
«Майже 25% дітей будуть охоплені реформою НУШ («Нової української школи»), де вони отримають не тільки основні знання, але й такі навички, як критичне мислення, співпраця з іншими та вміння навчатися впродовж життя. Це і багато інших додаткових речей, важливих результатів навчання, вже закладені нами в державні стандарти освіти»
Міністр підкреслила, що успіх реформи демонструють опитування, які підтверджують, що у дітей зросла мотивація до навчання. Крім того, зараз Міносвіти працює зі Світовим банком, щоб отримати додаткові інвестиції і прискорити впровадження НУШ, а також займається активною зміною професійно-технічної освіти. Зараз банк цікавиться, яким буде наступний уряд та чи буде політична воля щодо пріоритетизації освіти, яка полягає в інвестиціях у реформу заради реальних змін. Після проходження у парламент роботу щодо впровадження освітньої реформи планується продовжувати.
«Ми хочемо пришвидшити реформу НУШ, а цю зміну, що почалась в початковій школі, транслювати на більшу кількість вчителів і дітей. Зараза Світовий банк вважає, що оскільки імплементація реформи йде правильно, вони дадуть кошти для прискорення реформи, – зазначила Лілія Гриневич. Крім того, зараз ми затверджуємо стандарти профтехосвіти, які розроблені разом з роботодавцями. Таким чином, заклади будуть готувати тих фахівців, які одразу зможуть працювати на ринку праці, хоча ще років 5 назад роботодавці мали докваліфіковувати випускників. Нашим успіхом є те, що ми вже почали повне переобладнання профтехосвіти. До кінця року по країні будуть працювати 150 навчально-практичних центрів де є сучасне обладнання за гострими дефіцитними професіями. Крім того, окрім учнів у ці центри приходять дорослі, які також докваліфіковуються, і цим заклад може заробляти гроші»
Щодо перепон, які не дозволили впровадити якісь аспекти реформи, Лілія Гриневич розповіла:
«Освітня реформа, особливо шкільна реформа, є результатом роботи не лише Міністерства освіти, а й органів місцевого самоврядування, які є засновниками навчальних закладів. Виходить так, що ми, як Міносвіти, виробляємо певні правила гри, як Кабмін виділяємо на реформу певні кошти (в цьому році в шкільну інфраструктуру було інвестовано 3,8 млрд гривень). Питання у тому, що виділені кошти не завжди реалізуються, адже реалізацією субвенції займаються на місцях органи самоврядування. Я часто їжджу по країні, щоб подивитись, яким чином імплементувється те, що ми напрацьовували. І я бачу, як за ті самі кошти, різні органи самоврядування по різному створюють умови для навчання, або ж взагалі не використовують виділені кошти. Дуже просто розводити руками і казати: «В нас нема грошей», але коли вам дали гроші, ви повинні проявити свої управлінські здібності, щоб їх використати. Така ситуація мене страшенно обурює, коли ми створюємо можливості і даємо ресурси, а потім ресурси неправильно чи взагалі не використовуються. Це ті проблеми реформи освіти, які не вдалось поки вирішити»
Відповідаючи на питання журналістів, Лілія Гриневич зазначила, що після проходження в парламент особливу увагу приділить також якості освіти у вищих навчальних закладах:
«Ми хочемо зробити акцент на якості освіти, оскільки різні ВУЗ дають дуже різні результати по якості. Зокрема, ми вже запустили Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти і вони повинні запропонувати те, за що воно відповідає – механізм забезпечення якості освіти . Поясню: ті виші, що дають дипломи, але не дають реальної освіти, мусять приєднатися до сильніших або закриватися, бо мережа залишилась з 90-х років, а кількість студентів в ній зменшилась майже в два рази. Наша ідея вкладати ресурси в кращі університети, щоб люди могли здобувати гідну освіту. Роботи багато, є дуже чіткий план і я сподіваюсь що буде можливість не зупиняти цей план, й не робити повну ревізію, щоб не втрачати швидкий темп реформи»
Також міністр зазначила, що за 3-4 роки вони мають змогу серйозно змінити профтехосвіту, що важливо для ринку праці.
«Реформа освіти – це біг на довгу дистанцію. Не можна за 2-3 роки все змінити, тому дуже важливо, щоб вона продовжувалась. Наприклад, в деяких країнах політичні партії між собою домовляються, щоб незалежно від того, хто виграє, реформа освіти продовжувалась згідно тому плану, що був стверджений від початку реформи. Нажаль, в наших українських реаліях, таких меморандумів підписати не можливо, але думаю що політикам вистачить мудрості, аби далі продовжувати реформу».
Нагадаємо, Лілія Гриневич балотується до Верховної Ради України за списками партії «Українська стратегія Гройсмана» під другим номером.
