25 Августа 2019,   Воскресенье 04:05
Запорожье

Вершники медіаапокаліпсису: як піарилася в запорізьких медіа «команда Буряка»

16 июля 2019
Главная страница » Блог » Вершники медіаапокаліпсису: як піарилася в запорізьких медіа «команда Буряка»

Багато, примітивно, агресивно. Це вже було в 2015 році, коли «команда «Запоріжсталі», читай, «Метінвесту», зайшла на медійне поле Запоріжжя, викупивши, а потім ще просто залучивши як адмінресурс ряд запорізьких медіа (два телеканали, дві газети, сайти). Тоді «команда» просто завалила собою запорізьку аудиторію. І стратегія спрацювала. Достеменно невідомо, скільки невидимого ресурсу,  людського і грошового, було задіяно тоді насправді.

Достеменно невідомо це і  зараз. У 2019 році, коли «команда Буряка» і «команда «Опоблоку» в єдиному пориві засмітили все місто завеликою кількістю білбордів, майже те ж саме вони зробили і з рядом медіа, стандартно гвалтуючи «своїх» та купуючи можливості/лояльність справді професійних ЗМІ.

Їх медійна кампанія мало чим відрізняється від радянського підходу: замовчування, фрагментація, привернення уваги до неважливого, прославляння «вождів» і – ні слова негативу. Все це знову потрапило у мізки запоріжців через чотири роки з двох телеканалів (ТВ-5 та муніципальний Z), газети Панорама та сайту «Індустріалка», екс-комунальної газети та сайту «Запорозька Січ» та тепер ще й незалежного сайту 061.ua.

Про що мова? В команді їх четверо. Мер міста Запоріжжя Володимир Буряк, його завжди перспективний заступник Анатолій Пустоваров, депутати міської і обласної рад Ігор Чумаченко і Віктор Бусько. Вони пішли у Верховну Раду від «Опозиційного блоку». Правда, про це говорити з аудиторією через свої медіаматеріали не люблять. 

Наприклад, що Володимир Буряк – номер вісім в списку партії “Опоблок”, можна дізнатися із списку партії “Опоблок” та їх партійного сайту.  Для простих запоріжців вони – команда дуже професійних і ефективних лідерів. І цього достатньо. З ними, але окремою інформаційної кампанією, з трохи кращими позиціями, номером шість у списку того ж “Опоблоку” йде в Раду гендиректор «Запоріжсталі»  Ростислав Шурма. Він скромно та вдумливо, поміж Євгенієм Мураєвим та Олександром Вілкулом, дивиться на запоріжців з білбордів та розповідає про необхідність вибору саме їх партії в своїх медіа.

Але повернемося до «команди Буряка». Їх активна інформаційна кампанія  в медіа почалася в 20-х числах червня. Спочатку аудиторію «бомбили» четвіркою чиновників на чолі з Володимиром Буряком, без яких взагалі життя в Запоріжжі було б неможливим. В липні концепція змінилася: Буряк заявив, що в Раду не піде, його місце тут, він не покине жодного із запорожців. Правда, в списку він так і залишився. А на місцевому медіаполі їх, кандидатів по трьох мажоритарних округах, залишилося тільки троє.

Скільки пишуть

Як це виглядає?  Так, на сайті 061, з 1 по 10 липня було опубліковано не менше 14 текстів про «команду Буряка». Це, в середньому, по дві публікації в будні, за винятком вихідних днів. Судячи зі змінених вихідних даних, під «команду» навіть зробили нові комерційні рубрики: «Лучшее – городу», «Наводим порядок» і «Команда мэра», бо ніхто, окрім «команди», під цими рубриками не публікується. Але це ще, можна сказати, скромно, та й, судячи з усього, за гроші. 

А ось на сайті «Індустріалки» за 10 днів липня опублікували не менше 21 джинсової новини про «команду мера», що впадають в око портретами, які вже ніколи не забути. На сайті, до речі, немає жодних натяків хоч на якесь маркування рекламних матеріалів ані коли йдеться про «команду», ані про «Опозиційний блок», про який в стрічці новин писали не менше 14 разів. Разом – це мінімум, 3-4 публікації на день в стрічці новин:

Газета «Панорама», лояльніше якої до «команди», мабуть, важко знайти в принципі, в двох номерах липня про четвірку та «Опоблок» написала всього з десяток новин. Але яких! Наприклад, у випуску від 11 липня, 1-3 шпальти були повністю (!) про те, як «Запорожцы выдвинули Владимира Буряка в Верховную раду». Подивіться самі і скажіть: що тут не так?

Все. По-перше, в попередньому номері ті ж перші три(!) шпальти були присвячені прекрасним справам мера Запоріжжя Володимира Буряка і його команди, який розповів, що він НЕ йде до Верховної Ради, але його «команда» має йти. По-друге, на фото з текстом, де «запорожці висунули Володимира Буряка» зовсім немає Буряка. Зовсім. Тепер всюди піариться трійка:  нарешті, перший, Анатолій Пустоваров, а також Віктор Бусько і дуже щасливий Ігор Чумаченко. І виглядає це ось так:

Власне, ці публікації – більше половини контенту газети, інша частина – про «Запоріжсталь» та «Метінвест» з його чудовими ініціативами – і тут нічого не змінюється вже роками, та програма з різними розважальними матеріалами.

Не менше 26 текстів про «команду» за 10 днів липня опублікували на сайті газети «Запорозька Січ». Газета, яка після роздержавлення змінила власника, але не змінила контент ані на йоту, не втомлюється писати про непереможні, недосяжні, невпинні успіхи «команди Буряка». З газетою робили це і раніше, просто зараз, в новинах про команду додалася мантра «представник команди міського голови Володимира Буряка». В паперовій версії газети все  те ж саме. В принципі, якщо ви раптом ще не підписані на «Панораму» (це майже святе) і раптом не купили якийсь випуск, можна не перейматися і купити газету «Запорозька Січ». Наприклад, перші шпальти четвергових випусків від 4 липня – ідентичні. Як і ще пару шпальт, де славляться дії запорізького мера та його команди.

Як виглядає сором

Це найгірше. Тематика таких публікацій в принципі незмінна, ані під час виборів, ані поза ними. В них, як завжди, нульова суспільна значущість. Головний принцип таких новин – мізерний привід зробити випукло-інформативним. В основному, трійка-четвірка рятівників Запоріжжя максимально піарить те, що має і так робити за своїми посадовими обов’язками і за що, в більшості своїй, отримує законну зарплатню. 

Але ніт, цього недостатньо. Тому серед цієї майже сотні новин з’являються матеріали про просто магічні впливи хлопців на реальність. Наприклад, беззаперечний вплив Анатолія Пустоварова на життєдіяльність міста описує «Запорозька Січ»: «Також з 1 вересня, завдяки кандидатові в народні депутати Анатолію Пустоварову, на автобусному маршруті №39 курсуватиме додатковий транспорт – буде додано ще 3 одиниці техніки». Або ось тут  він знову герой,  бо «П’ять професійних столів для гри в настільний теніс вручив дитячо-юнацькій спортивній школі №4 заступник міського голови, представник команди Володимира Буряка Анатолій Пустоваров». Читачам не варто сподіватися на пояснення, яким чином Пустоваров дотичний до трьох одиниць техніки або за чий кошт насправді узялися ці столи у нього і Буряка. «Точність» і «повнота»  – не ті стандарти, про які варто тут згадувати.

Або ось авторський(!) матеріал про те, як облагодіяв школу «кандидат в народные депутаты». «В Запорожье инициативные родители получили телевизор для первоклассников», де розповідається, що «представитель команды Владимира Буряка — Игорь Чумаченко передал телевизор для первоклассников 80-й школы».

А тут – “героїчне” фото депутата облради Віктора Буська, який не побоявся вийти сам на сам на боротьбу «з проблемною трубою» і задля цього навіть спустився в підвал. Воно й зрозуміло, бо «протягом останніх трьох років мешканці будинків по вулиці Глазунова, 2, 4, 6 страждали від постійної води у підвалах». Тепер не страждають:

До речі, варто звернути увагу на семантику таких новин. Їх обов’язковий елемент – наявність формулювання «представник команди». Слово «команда» стало таким же нав’язливим, як і борди цих кандидатів в Запоріжжі. Що показово, в  таких «новинах» кандидатів називають «командою Буряка» навіть «прості мешканці Запоріжжя», що створює уявлення, ніби усі вони в курсі, а) що це, б) хто це, в) які вони кльові і заслуговують на місця у Верховній Раді. Як, наприклад, в рамках «Дня сусіда», який стає все популярнішим» (не питайте), знає відповіді на ці запитання голова ОСМД «Космос-97» Юлія Куценко: «Коли звернулись до команди Буряка, то уже в цьому році ми маємо тут нові шляхи. Раніше їх, можна сказати, не було взагалі – лише якісь невеличкі клаптики асфальту, а тепер зовсім інша річ». До речі, це був один з численних реверансів до депутата міськради/кандидата в нардепи Ігоря Чумаченка. 

На жаль, в жодному із медіа, де піаряться кандидати, не було альтернативних текстів про те, хто це, взагалі, і чому саме ці люди так завзято просуваються у напрямку своєї мрії за рахунок усього міста. Як і не було ще багато чого іншого. Тим не менш.

Другий важливий момент – присутність на фото мера за принципом: «мер і я» або «я і мер» двох кандидатів – Анатолія Пустоварова та Віктора Буська. Ось мер перевіряє дороги – а там і Віктор. Ось мер відкриває  щось в лікарні – а там і Анатолій. Найменше поряд з мером в медіа показують Ігоря Чумаченка. Але він – самодостатній і завжди серед простих людей, що потерпають. Як тут: На личный прием к запорожскому депутату пришли десятки людей, і тут В спальном микрорайоне Запорожья жильцы долго общались с депутатом, і тут  Запорожцы рассказали о высоких тарифах на обслуживание дома.

До речі, «рассказал» – це окремий інформаційний привід, під яким публікувалися  а-ля новини про «команду Буряка». Ось «Владимир Буряк рассказал, почему Запорожье не закупает автобусы местного производства», чи ось «Мэр Запорожья поручил увеличить зарплаты работникам детских центров реабилитации» , або «Запорожье нуждается в сильном представительстве в Верховной Раде – Игорь Чумаченко» з незабутнім лідом  «Сильное представительство в Верховной Раде в синергии с эффективной работой местной власти поможет пролоббировать интересы Запорожья на уровне Киева и решить неотложные проблемы городского хозяйства. Об этом во время встречи с жителями Южного микрорайона рассказал представитель команды мэра Владимира Буряка, кандидат в народные депутаты по 74-му округу Игорь Чумаченко».

Але найогиднішими та найцинічнішими в цій низці текстів були а-ля новини про привітання кандидатами з ювілеями людей, що пережили сто років. В новині «В Запорожье 100-летний юбилей отметила врач, пережившая блокаду Ленинграда», думаєте, головною героїнею була ювілярка Валентина Коман? Не цього разу. Головне тут, що «с праздником ветерана поздравил и представитель команды мэра Владимира Буряка, кандидат в народные депутаты Украины Анатолий Пустоваров. С добрыми пожеланиями крепкого здоровья и оптимизма он вручил юбилярше цветы». Квіти, Карл! Людині, яка пережила блокаду, дарують квіти  люди, які за один білборд платять приблизно одну мімінальну заробітну платню, а цих білбордів – сотні:

Однак про це (хто б сумнівався) зняв «душевний сюжет» і телеканал Z, де кандидат в народні депутати пояснив, що вони не просто так завітали в гості з «подарками и журналистами», а щоби всі згадали про рідних та людей похилого віку. Ним, а не ювіляркою, і завершився цей сюжет.

Насправді, ще можна зрозуміти, коли той же Пустоваров заради привернення уваги вкладає в інстаграмі фото з величезним букетом троянд для «неї» до якогось святкового дня (до речі, журналісти дізнаються, що коштує він більше трьох тисяч гривень). Але піаритися на квітах для 100-літньої докторки, яка пережила блокаду – це дно. До речі там, на дні, мабуть, він зустрівся зі своїм колегою, Віктором Бусько, який «привітав квітами та тортом одну із найстарших запоріжанок (103 роки, – авт.) і представник команди міського голови Володимира Буряка депутат обласної ради Віктор Бусько. Народними піснями вітали іменинницю учасники хору ветеранів Дніпровського району».

Замість висновків

В цілому, проблема таких текстів, що вони непомітно, але дуже результативно вбивають журналістику як таку. Під соусом великих бюджетів, якщо мова йде про  бюджет, вони ненав’язливо, але таки формують самоцензуру, коли вільний від впливу влади редактор/журналіст починає обирати між грошима та якісними матеріалами поза текстами, що оплачуються, непомітно себе цензуруючи. Ця токсичність, насправді, продовжує вбивати журналістику і після таких передвиборчих навал. Бо гроші заплатили, а, можливо, ще заплатять. Для замовників це завжди виграшна стратегія. Так, поступово, приручаються ті, хто вважає себе такими, яких приручити неможливо. Ті ж, хто приручені давно, вже не займаються журналістикою як такою. А є ще аудиторія, яку, насправді, не треба переоцінювати. І якщо вона  місяць, а в нашому випадку, і роками, читає під виглядом новин про те, хто, що «рассказал», або кому, хто вручив квіти, вона привчається до того, що такі новини – і є журналістика, те, що необхідно читати та брати до уваги. І, судячи з попередніх виборів, вона і бере. В будь-якому разі, четвірка, вже вкотре, покористувалася і медіаресурсами, і запорожцями. І інтереси як медій, так і «простих мешканців Запоріжжя» тут ні до чого. Насилля – воно не про інтереси тих, над ким воно відбувається.

Наталія Виговська, регіональна представниця ІМІ в Запорізькій області

Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID “Медійна програма в Україні”, який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО “Інститут масової інформації” та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.

 

Редакція не впливає на зміст блогів і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках INFORM.ZP.UA

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: