Щодня ми споживаємо гігабайти інформації про події в Україні та рідному місті. Але важко розібратися, що з того правда, пропаганда або накручування ситуації. Особливо в період війни, та ще й в запорізькому регіоні, який межує із зоною АТО.
Яку роль відіграють медіа в житті кожного з нас? Вони гуртують, об’єднують чи навпаки? – знає Наталя Селюкова, радник з питань комунікацій запорізького Центру розвитку місцевого самоврядування. Редакція Inform.zp.ua запросила її «на каву».
Медіа: традиційні ЗМІ та соціальні мережі допомагають вирішувати конфлікти чи навпаки?
-Дуже слизьке питання. З одного боку соціальні медіа – можливість висловити свою думку і не зважати на цензуру або думки інших. Соціальні медіа перш за все відіграють психологічну роль: людина не боїться висловлюватись і показувати інше ставлення до того чи іншого питання. Тому це може з одного боку і провокувати якісь конфлікти, з іншого – допомагає їх вирішувати.
Якщо соціальні медіа розглядати з точки зору конфліктології, то пости – можливості людини бути почутою або прочитаною, це вже перший крок і до вирішення конфлікту в тому числі. Тому соціальні медіа, на мій погляд, провокують, але більше все ж таки залишаються на рівні онлайну.
На вашу думку, онлайн-конфлікти не переходять в життєву площину?
-Зважаючи на те, що все ж таки люди, які спілкуються або навіть конфліктують онлайн, рідко зустрічаються офлайн – наживо, тому скоріш за все саме так. Конфлікти залишаються саме на рівні медіа, на рівні Інтернету.
Ви працюєте в громадах, допомагаєте вирішувати конфліктні ситуації. Наскільки важко налагоджувати комунікацію серед селян? Це люди більш старшого віку?
-Різні категорії населення живуть в громадах: молодь, люди старшого покоління. Насправді немає особливої різниці це конфлікти у сільській місцевості або у місті, в обласному центрі або у столиці. Суть конфлікту однакова і причини цих конфліктів однакові. Розвиваються ці конфлікти теж однаково.
Є схема. Зародження конфлікту може відбуватись навіть декілька десятиріч. Протягом деякого часу цей конфлікт не вирішується, накопичується додатково або криється глибше. Але за певних обставин він може вилізти назовні. Якщо люди мають намір вирішувати цей конфлікт, вони будуть робити певні кроки. Перш за все їм потрібно, щоб їх почули на певному етапі або погодились, або допомогли якщо не переконати, то принаймні усвідомити, що ця думка почута. Потім, коли є певне розуміння, йдуть кроки саме до досягнення консенсусу. І в такому випадку конфлікт може бути вирішений, якщо обидві сторони дійдуть якогось певного плану дій.
Які конфлікти виникають в запорізьких громадах?
-Здебільшого конфлікти стосуються впровадження реформ. Бо будь-які зміни – це завжди важко. Навіть якщо ці зміни позитивні, і люди про це здогадуються, якщо не переконані, то потрібно змінювати насамперед себе, змінювати уклад життя. І звісно це призводить до невдоволень і пошуку винних. Коли говоримо про громади і про суть децентралізації взагалі, то влада більш наближена до людей ніж будь-коли. Тому конфліктують безпосередньо незадоволені мешканці до органів місцевого самоврядування. Бо вони поряд, до них можна звернутися і висловити своє незадоволення.
Це стосується і впровадження освітньої реформи. Але на сьогодні у більшості випадків це питання вирішено. Це стосується і впровадження медичної реформи і оптимізації системи закладів охорони здоров’я. Але знову ж таки це питання потроху вирішується. Причому як з боку органів місцевого самоврядування, так і з боку населення. Певні питання стосується встановлення податкової ставки на землю або невдоволення населенням, що вони не бачать змін, яких би вони хотіли. Бо ми звикли – йде реформа, почались зміни, значить, щоб все це було протягом двох днів або тижня максимум, по-іншому нас не задовольняє.
Якщо не бачимо швидких змін, то вони не відбуваються. І це дійсно провокує певні невдоволення, конфліктні ситуації. Ще одне, що на мою думку, є причиною виникнення конфліктних ситуацій, це відсутність відповідальності у населення і небажання брати на себе цю відповідальність. Люди звикли, що за них мають все вирішувати. І раптом тобі потрібно щось робити, якісь кроки. Навіть не обов’язково ти маєш щось будувати, принаймні маєш прийти на громадські слухання і висловити свою думку. Але у більшості навіть немає посилу прийти. Тобто «хтось вирішить, а я потім скажу, що все не так».
Чи допомагають ЗМІ вирішувати конфлікти, про які Ви говорите?
-Медіа відіграють дуже велику роль, особливо якщо говорити про пояснення. Але нажаль спостерігаємо ситуацію дещо іншу у багатьох випадках. Багато позитивних практик, висвітлення позитивних змін, досягнень. Але є багато маніпулювань, коли намагаються навіть гарні закони, які дійсно підуть на користь людям, подавати в протилежному світлі. Причому не завжди кажучи, що це погано, просто не договорюючи, що є і що буде.
Це маніпулювання. Тому медіа з одного боку можуть допомагати, з іншого – породжувати додаткові конфлікти. Як з цього виходити?- не знаю. Здебільшого залежить саме від людини, від того, як вона хоче сприймати цю інформацію. Знову ж таки від сприйняття інформації дуже багато залежить, бо «нормальна» ситуація, що хтось щось прочитав, зрозумів не так, потім понеслось. Сьогодні багато онлайн-медіа працює саме за постами в соцмережах, не намагаючись докопатись до суті проблеми або перечитати хоча б закон або законопроект.
Наведіть приклади, які Вас найбільше вразили: коли знаєте, яка ситуація в громадах, і як її висвітлювали ЗМІ?
-Було декілька прикладів, коли починали говорити про одне, а насправді мова йшла про інше. З останніх: в Приазовському районі громада не взяла на баланс приміщення закладів культури, бо вона має на це законодавче право. Ситуація була подана таким чином, що громада не хоче брати людей, займатися культурою, для неї важливо, щоб було освітлення і дороги, а люди взагалі ніщо. Але чомусь журналісти, які подавали цю інформацію, не захотіли навіть прочитати закони або звернутися до експертів з цього питання. Насправді: дійсно громада має право не приймати заклади культури і їх колективи. Громада виходила з того, що «ми можемо зараз взяти все на свій баланс, але у нас не буде коштів виплачувати зарплати і утримувати ці будинки». Тобто через певний час – 2-3 місяці доведеться людей звільняти, а будинки будуть руйнуватись. Навіщо йти на такий крок? Як на мене, це навпаки дуже розумний підхід. Ми не готові, тому не візьмемо на себе відповідальність.
Колись мова йшла про труби каналізації, які знаходяться на балансі громади. Але громада тільки-но утворилась і не мала змоги ще щось переробити. І все це було подано таким чином, що ось, утворили громаду, але нічого не зробили. По-перше, через місяць після того, як громада утворилась, ще важко щось зробити. З іншого боку, чому Ви не говорите, що протягом 30-ти років нічого не робилось. Тому, як на мене, це певне маніпулювання. Бо я вірю, що журналісти досить розумні люди, які в змозі перевірити данні.
Як працюють зараз регіональні журналісти, на Вашу думку? Чим більше цікавляться, позитивними змінами в громадах чи навпаки тільки надзвичайними ситуаціями?
-Тут я повністю на боці регіональних журналістів. Багато позитивних практик висвітлюється. Раніше мало звертали увагу саме не маленькі населені пункти. На сьогоднішній день вже багато публікацій і дійсно громадам є чим пишатися, там є про що говорити. У Веселівській громаді нещодавно придбали сортувальну лінію для сміття – це перший досвід не тільки у сільській та селищній місцевості, а навіть серед великих міст. Про це говорять!
Питання, які не дуже зрозуміло були подані, це про встановлення туристичних зборів саме на прибережних територіях: Бердянська громада, Приморська і Кирилівська. Було багато невдоволень: ми ще маємо сплачувати додаткові податки. Хоча мова йде про 5 грн. на добу. З одного боку невдоволення зрозуміло. З іншого – хочемо отримувати нормальні умови відпочинку, але не хочемо за це сплачувати. Ми спілкувались зі всіма громадами на прибережній території: куди будуть йти гроші? Звісно вони підуть на каналізацію, водопостачання і, навіть, на певне утримання медичних закладів, бо коли ми приїжджаємо на море, маємо отримати першу медичну допомогу. Не можуть лікарі відмовити, навіть якщо у Вас укладена декларація з лікарем на території, де Ви проживаєте. Тому все це обґрунтовано. Але пояснення того, для чого цей збір, майже ніде не було.
Люди в селах і в місті по-різному сприймають і споживають інформацію телебачення, радіо, Інтернет?
-Інтернет звісно трохи менше споживають з двох причин. Перша – все ж таки менше в селах молоді. З іншого боку, нажаль, у нас на сьогодні не всі території покриті Інтернетом. Ці питання вирішуються потроху, але є такі населені пункти, де Інтернету не існує.
Якщо дивитися пропорційно, то старше населення звісно більше споживає традиційні ЗМІ: телебачення, газети, причому це місцеві газети. Радіо не настільки поширене. Хоча є приклад громади, яка створила свою радіостанцію. Веселівська громада спершу створила своє радіо, як засіб оповіщення при надзвичайних ситуаціях, але на сьогодні отримали ліцензію і транслюють програми, музику. І в принці вони задоволені і проходять певні перевірки на продовження ліцензії. Але таких громад, які мають власні FM-станції, на початок цього року було взагалі 2 по всій Україні. В Запорізькі та в Тернопільській областях. Потроху це розвивається.
У вирішенні конфліктів з ким важче працювати?
-Звісно зі старшим поколінням складніше. В них вже є певний досвід і більш усталена система цінностей. Тому ми працюємо протягом певного часу, намагаємось вислухати. Це те, про що я вже говорила, що у людей старшого віку більша потреба висловитись. Поки вони все не висловлять, що у них накопичилось, далі ми не можемо рухатись. З молоддю простіше, вона більш гнучка. До неї простіше достукатися, але знову ж таки треба розмовляти.
А на кого більш впливають маніпуляції ЗМІ: на молодь чи на старше покоління? Попереду ще одні вибори і це знову актуально.
-Складно сказати, на кого більше впливають. На молодь більше впливають саме соціальні мережі і думки так званих експертів, тобто якихось популярних людей у соцмережах, до яких прислухаються. До людей старшого покоління простіше достукатись телебаченню. Бо якщо сказали «в телевізорі», значить так і є.
Далі все розвивається однаково. Люди обговорюють на своїх рівнях у своїх спільнотах, що відбулось, і в залежності від того, наскільки існують лідери серед тих спільнот, в яких вони спілкуються, можуть змінювати думку або ні. Тобто перший етап – це медіа або соціальні, або традиційні. І далі це вже лідери думок безпосередньо на територіях.
В історії державних конфліктів був випадок, коли радіо Сербії лунало на території хорватських селищ. І саме там підвищувались антисербські настрої. Конфліктологи пояснюють, що людям важко сприймати аргументи іншої сторони. Нам не треба далеко ходити – передвиборчі перегони показали, як легко люди видаляють друзів із соціальних мереж за протилежні думки. Попереду парламентські вибори. Які теми топові серед конфліктних: мова, релігія?
-Щодо громад, я б не сказала, що ці теми є дуже актуальними насправді. Люди про це знають, обговорюють, але вони не викликають стільки конфліктів. У громадах люди більше зосереджені саме на власних проблемах. Зважаючи на декілька реформ, які впроваджуються одночасно, у них є про що думати. Тут спрацьовує «своя сорочка ближча до тіла». Тобто якщо мене цікавить, яка в мене дорога, чи можу я проїхати від одного населеного пункту до іншого, чи можу я дістатися до лікарні, яку освіту буде отримувати моя дитина, то це їм важливіше ніж якісь маніпуляції, якісь теми, які намагаються винести в топові. Скільки коштуватиме опалення для людини важливіше ніж те, який закон «Про мову» прийнято. Тим більше, за власними спостереженнями, більшість запорізького населення (сільського і навіть міст обласного значення) розмовляє українською мовою.
У вирішенні конфліктів важливу роль відіграє лексика – мова ворожнечі. Телебачення і радіо, здається, дотримуються стандартів, тому що бояться втратити ліцензію. Але цього не можна сказати про Інтернет. Що пишуть регіональні сайти? Взагалі чи є власні Інтернет-ресурси в громадах Запорізької області?
-Громади Запорізької області майже всі мають власні офіційні сайти. Вони постійно наповнюються, хтось виставляє абсолютно все, що відбувається, хтось вибірково. Більшість інформації, яка потім розповсюджується в регіональних ЗМІ, беруть саме із сайтів громад. І це дуже добре, тому що там більш виважена позиція.
Коли ми працюємо з громадами, з представниками, які відповідають за наповнення сайту, підкреслюємо: людям неважливо, що голова – молодець, вони самі зможуть зробити певні висновки. Ви покажіть, що робиться в громаді і які наслідки це надасть у майбутньому. Говоримо і про проблеми: як намагались її вирішити, вдалось чи ні. І звісно, коли є повна інформація, то важко якимось чином відредагувати її так, щоб повністю змінити сенс. Щодо лексики на офіційних сайтах, там немає ніякої мови ворожнечі, все дуже виважено.
А громади представлені в соцмережах? У них є офіційні сторінки?
-Майже всі громади представлені у Фейсбуці. Ми працюємо над тим, щоб вони постійно наповнювались. Хтось більш активний, хтось менше. Деякі здебільшого роблять посилання на офіційні сайти, не додаючи якихось історій для того, щоб це було більш цікаво. Інші намагаються робити «живі» сторінки, щоб було багато коментарів, викладають відео і фотографії. На сьогодні вже спостерігаємо ситуацію, коли саме в соціальних мережах на офіційних сторінках йдуть жваві обговорення того чи іншого питання. І люди мають змогу і поставити запитання, і отримати відповідь, і висловити якісь свої невдоволення і якісь побажання.
Ваші поради: як в інформаційному потоці відрізнити правду, напівправду, фейкову інформацію?
-Не треба сприймати всю інформацію одразу емоційно. «Сенсація-сенсація!» в жодному разі не підходить, бо за кожною сенсацією є якісь певні події. Побачили інформацію, подивіться, чи насправді вона правдива, перевірте. Звертайте увагу на дату публікування. Протягом останніх місяців було дуже багато інформації, яка була ще підготовлена 2014-2015рр, а подавалась як актуальна. Причому з супроводом, що знов повторюється та сама ситуація. Перевірте, хоча б дату.
Якщо інформація стосується законодавчих змін, не полінуйтеся звернутися до офіційного сайту Верховної Ради та прочитати, про що там йде мова. Звертайте увагу на коментарі експертів, якщо складно перечитати і зрозуміти повністю весь закон. Але навіть коли читаємо коментарі експертів, зверніть увагу, хто цей експерт. Якщо у соцмережах, подивіться на історію, на попередні пости експерта. Варто звертати увагу і на коректність людини, відстежити яким чином вона коментує ті чи інші пости. Тоді принаймні Ви зможете отримати уявлення, чи справді ця людина компетентна, чи сьогодні експерт з цього питання, завтра з іншого.
Традиційні поради: звертайте увагу на фотографії, які прикріплені до новини. Бо іноді це повна невідповідність між текстом та зображенням. А ми спершу звертаємо увагу саме на зображення, а потім вже на текст. Чи справді фотографія, яка подається про Україну, стосується України, а не інших держав? Чи справді те, про що йдеться, можна перевірити за фотографіями, за відео та за іншими параметрами.
Зараз громади переживають, щоб туристи приїхали до Запорізької області. Чи допомагають ЗМІ підвищити імідж Запорізької області? В попередні роки був випадок, коли національне ТБ повідомило про обстріли Бердянська. Насправді, це стосувалося населеного пункту Бердянське, і ніякого відношення до Запорізької області, до курортного Бердянська немало. То яку ж роль національні і місцеві ЗМІ відіграють у підвищенні туристичного іміджу нашого регіону?
-Максимально пряму. Дійсно, від того, яка інформація подається, залежить і потік туристів. Якщо мова йде, що в якомусь прибережному населеному пункті відсутня каналізація і немає води, звісно туристи навряд туди поїдуть. Але якщо ми будемо говорити про те, що в Кирилівці створили нову набережну, облаштували майданчики для відпочинку, коли Приморськ створює додаткові туристичні об’єкти для того, щоб можна було не тільки лежати цілий день на пляжі, а ще й піти щось подивитись, то звісно це буде приваблювати. Тому від того, як подається інформація, наскільки її багато, залежить і потік туристів.
Потроху починає подаватися інформація щодо позитивних змін на прибережних територіях: Кирилівки, Приморська, Бердянська. Ще періодично виникають питання стосовно водопостачання. Але позитивна інформація є, знаю, що на одній з баз Приморська вже до кінця літа немає жодної путівки. Тому ЗМІ відіграють в цьому певну роль.
