Сьогодні, 6 червня, найбільше привітань отримують українські “акули пера”. Бо сьогодні професійне свято журналістів. А ми розібрали це свято у форматі “карток”: запитання – відповідь. Аби всі і кожен знав, які вони – українські журналісти.
Чому сьогодні?
6 червня 1992 року Спілку журналістів України прийняли до Міжнародної федерації журналістів. З цієї нагоди тодішній президент України Леонід Кравчук і започаткував 6 червня святом Журналістів в Україні.
А ще свята є?
Як не дивно – є.
Всесвітній день свободи – 3 травня. Бо журналісти – борці за свободу думок, слова, дій.
Міжнародний день солідарності журналістів – 8 вересня. Журналісти єдині у своїх упередженях щодо чесної журналістики.
День україномовної преси – 12 листопада. Не дивно: закон про українську мову в ЗМІ все розширюється і розширюється.
День працівників радіо, телебачення і зв’язку України – 16 листопада.
Які особливості у професії журналіста?
- Постійний дедлайн або “рука на пульсі”
Світ змінюється кожної хвилини, події відбуваються постійно. Тому журналіст не зупиняється у роботі навіть тоді, коли закінчується робочий день. Бо одна із запоруки вдалої новини – її актуальність в опублікований час.
- Творчий пошук
Хоч журналістика і побудована на чіткості і фактах – але творчість ніхто не відміняв! Вдалий матеріал – завжди написаний творчо. Ось журналісти і шукають натхнення та ідеї, що спрацюють.
- Розвиток щодня
Розширюється технологічний світ – розширюється світ ЗМІ. І журналісти повинні рухатися одночасно, опановуючи постійно щось нове, шукаючи нові форми та методи.
Як святкувати, якщо немає товариша журналіста?
Почитати якісну пресу, переглянути стрічку новин у Мережі, послухати радіо (до речі, ви слухаєте радіо?), увімкнути телевізор не на серіал, а на випуск новин. Підтримайте працю журналістів переглядами!
Як святкувати, якщо пощастило мати знайомого журналіста?
Привітай! Скажи, що пам’ятаєш, яка нелегка доля у твого друга, що шануєш його працю і обов’язково (!) побажай натхнення, творчості, віддачі від аудиторії і, напевно.. вищої зарплатні. Ну, а якщо товариш близький настільки, що заслуговує і подарунку – даруй, що забажаєш. Наші варіанти: набір ручок, блокнот, візитниця, навушники.. Але не обов’язково дарувати щось “професійне”! Хоч журналіст – це і стиль життя, та все ж подарунки, що підбадьорять саме цю людину – найкращий варіант.
Я журналіст, що мені корисного із цієї статті?
А якщо нас читає справжній журналіст, то, по-перше, ЗІ СВЯТОМ, КОЛЕГО! А по-друге – наш маленький подаруночок: декілька суто журналістських лайфхаків від запорізьких товаришів “по цеху”.
Мирослава Балабан, засновниця та головний редактор сайту «Region News»
– Запорукою успіху журналіста можу назвати фразу, яку мені сказав Зураб Кодалашвілі: «Мирославо, “треба тусіть”». Це означало, що треба ходити на публічні заходи. І ходити не мовчки, а ставити запитання. Навіть якщо це тільки початковий етап діяльності і питання будуть не дуже професійні, їх все одно треба ставити. У зв’язку з керуванням цим правилом – журналіста будуть запам’ятовувати і звертати увагу.
Валентина Манжура, відповідальний секретар ЗОО НСЖУ та викладач школи журналістики
– Найкращий експромт – це добре підготовлений експромт. Треба бути озброєним з усіх боків.
– Який би сучасний не був диктофон, ніколи не покладайтеся на нього, бо це метал. Треба слухати і нотувати собі, якщо не можеш запам’ятати.
– Ми повинні не тільки брати у людей інтерв’ю, а й залишати після себе приємну розмову, певні знання, хороший настрій.
Катерина Захарова, корреспондент телеканалу «Zik»
– Завжди готуйтеся до початку заходу. Максимально. Шукайте якомога більше інформації про тему, мету, спікерів, окремих присутніх людей.
– Обов’язково – посміхайтеся, якщо працюєте з людиною. Це розташовує на приємну розмову.
Сьогодні працівники медіасфери приймають привітання, подарунки.. Але найбільша для них вдячність – подяка від тих, заради кого вони працюють – від читачів, слухачів, глядачів. Не забудьте привітати улюбленого журналіста в цей день (ви ж є у соц. мережах?), їм буде дуже приємно!
Текст – Євгенія Клюєва
