Єгор Семенков: про перші європейські торги та як хитрують в системі Prozorro

Кілька років в тому в Україні почали масово запроваджувати систему прозорих публічних закупівель. Що змінилося у цій системі за цей час та як цей процес пройшов на теренах Запорізької області редакції Inform.zp.ua розповів перший заступник голови Запорізької обласної ради Єгор Семенков.

Перший заступник голови Запорізької обласної ради Єгор Семенков

– Скільки загалом вдалось зекономити коштів у нашому регіону після впровадження закупівель через систему Prozorro?

Якщо звернемось до офіційних даних Міністерства економічного розвитку і торгівлі, вони прозвітували в серпні минулого року. За два роки роботи Prozorro взагалі в державі вдалось зекономити близько 55 млрд. грн. – це значна сума. Якщо говорити про ту суму коштів, яку вдалось зекономити з ініціативи Запорізької облради, я підкреслюю – з ініціативи, за 3 роки близько 80 млн. грн.. Однак це сума виключно по допорогових закупівлях. Що таке допорогові закупівлі? В 2016 році Запорізька облрада стала ініціатором взагалі запровадження системи Prozorro однією з перших в Україні. Це дійсно так.

У чому це виражалося? 20 квітня 2016 року обласна рада прийняла рішення, яким зобов’язала всі наші комунальні заклади та установи запроваджувати Prozorro вже с 1 травня 2016 року. Хоча відповідно до закону «Про публічні закупівлі», цей обов’язок покладався на всі комунальні заклади та установи тільки з 1 серпня. І завдяки цій різниці у термінах запровадження системи Prozorro вже за 3 місяці вдалося зекономити мільйони гривень. Тобто дострокове запровадження дозволило дати області додатково мільйони гривень. Зазначу, ми не просто зобов’язали застосовувати систему Prozorro, ми понизили поріг закупівель. Якщо закон вимагає проводити закупівлі товарів та послуг з 200 тис .грн., а робіт з 1,5 млн. грн., то Запорізька облрада зобов’язала всі свої заклади застосовувати Prozorro вже з 30 тис. грн. Понизивши цей поріг, ми провели більшу кількість закупівель за допомогою нової системи, і відповідно зекономили набагато більше коштів. Тому, коли називаю суму 80 млн. грн. – це саме завдяки тому, що ми прийняли таке рішення по допорогових закупівлях. А якщо говорити про закупівлі взагалі за допомогою закону і Prozorro, це набагато більше – це сотні мільйонів гривень.

– Поясніть, які державні структури обов’язково мають приймати участь в таких тендерах?

Для всіх закладів та установ Запорізької обласної ради, ми всі зобов’язані, в тому числі і апарат облради зобов’язаний застосовувати закон «Про публічні закупівлі». Якщо сума закупівлі 10 тис. грн., то установа має право самостійно укласти прямий договір, якщо більше 30 тис. грн. – зобов’язана застосувати систему Prozorro. Одна це не просто обов’язок, ми також передбачили відповідальність за це. І на сьогодні з кожним керівником нашого обласного закладу або установи до контракту внесені зміни. Якщо керівник не забезпечує виконання застосування системи державних закупівель, ми маємо право порушити питання про дисциплінарну відповідальність – це догана або звільнення.

Перший заступник голови Запорізької обласної ради Єгор Семенков

– Які найбільші тендери Ви можете згадати за цей час, які пройшли через систему Prozorro?

Минулого року Запорізький обласний онкологічний диспансер проводив міжнародну закупівлю, або «європейські торги» їх ще називають, за допомогою системи Prozorro. Відповідно до цієї процедури закупівлі придбано лінійний прискорювач для онкоцентру вартістю близько 64 млн. грн.. Декілька мільйонів гривень за допомогою цієї системи було зекономлено. На сьогодні договір укладено і товар вже перебуває в онкологічному центрі. Це, мабуть, найбільша закупівля, яка відбувалася минулого року.

– Чи можете Ви згадати якісь найменші закупівлі, які робились через систему Prozorro, якщо є такі?

Як правило, невеликі закупівлі – це закупівля паперу, канцелярських товарів, квіткової продукції. Це такі поточні закупівлі, які проводяться кожного дня. Наприклад, в апараті обласної ради, а що таке апарат обласної ради – це допоміжний орган ради. Бо обласна рада – це депутати, які приходять до обласної ради і голосують, а ще є ті люди, які допомагають депутатам виконувати їх повноваження. І в апараті також є певний бюджет. Адже ми зобов’язані обслуговувати нашу будівлю, забезпечувати її канцелярією, папером, копіювальними послугами і т.і. Так от, апарат обласної ради, навіть якщо сума менше 30 тис грн., все одно застосовують систему Prozorro. Для чого? Для того, щоб була абсолютна прозорість, для того, щоб зекономити більше коштів.

– Ви згадали про зекономлені кошти. Поясніть, що робиться з коштами, які зекономились? Куди вони врешті-решт ідуть далі?

На прикладі будь-якої установи. Якщо установа провела процедура закупівля Prozorro і зекономила 10 тис. грн., наприклад, закупівля меблів. Ці кошти залишаються у кошторисі установи, і ця установа має право направити їх в цьому бюджетному році на іншу мету.

– Чи змінилися учасники тендерів, підрядники після того, як впровадили систему Prozorro? Їх стало більше/менше?

Безумовно економічна конкуренція після запровадження публічних закупівель за новою системою збільшилась. Сьогодні спостерігаємо, що у так званих стандартних тендерах, наприклад, у закупівлі комп’ютерної техніки, паперу, канцелярії, меблів, дуже збільшилась географія участі будь-яких суб’єктів господарювання. Сьогодні заявки подають і київські компанії, з Харкова, Дніпра… Бо система єдина, електронна, і звісно ж значно поширилась географія і значно знизилась вартість товарів та послуг. Не скажу, що сьогодні все ідеально, однак в цілому я особисто з перших днів підтримав запровадження цієї системи, і саме ми розробляли це рішення обласної ради, і саме завдяки цьому достроково запровадили Prozorro. Безумовно, дуже прогресивна система.

– Які існують проблеми в системі Prozorro? Можливо Ви можете навести якісь типові приклади недобросовісних закупівель?

Система Prozorro – це електронний інструмент. Однак будь-яким інструментом управляють люди, і доки є суб’єктивний фактор, можливий вплив на цю систему. Наведу 7 основних прикладів, вони розповсюджені у ЗМІ. Перше – використання спарених партнерів. Це порушення, як правило, застосовується при складних закупівлях, наприклад, при будівництві. Далеко не кожен будівельник буде опрацьовувати проектно-кошторисну документацію, виходити на торги (це трудовитрати), якщо він не розуміє, що точно переможе в цьому тендері. Тому дуже часто взагалі будівельники вступають між собою і зговір. Один виступає реальним підрядником, реальним учасником, а інший надає свою пропозицію для того, щоб забезпечити участь менш ніж 2-х учасників. Це перше стандартне порушення. Як воно виявляється? Як правило, хтось один з них готує тендерну документацію, дуже часто співпадають номера телефонів або e-mail, або тендерна документація однаково складена. І за допомогою цього виявляються порушення.

Друге – допуск компанії з так званого «чорного списку Антимонопольного комітету». На сайті комітету є  перелік підприємств, які були оштрафовані за порушення правил закону «Про публічні закупівлі». Однак не завжди замовники досліджують цей реєстр і допускають до участі у тендерах ті компанії, які вже були оштрафовані. Третє – перемога пов’язаних компаній. Це дуже розповсюджене порушення, коли родичі або людина є засновником декількох компаній, фірм. І ці пов’язані компанії надають свої тендерні пропозиції, звісно виграє одна з цих компаній, і звісно, що це спотворення конкуренції. Це також достатньо розповсюджене порушення.

Перший заступник голови Запорізької обласної ради Єгор Семенков

Четверте – перемога так званих фіктивних підприємств. Що мається на увазі під фіктивним? Наприклад, при будівництві у штаті компанії немає достатньо кваліфікованих будівельників, немає обладнання відповідного для проведення робіт. Такі компанії часто реєструються за адресами там званої «масової реєстрації», наприклад, офісне приміщення або гуртожитки. Для чого це робиться? Часто після перемоги такої компанії, а часто вона перемагає за допомогою змови із замовником, укладається договір на будівництво, перераховується аванс, і після цього компанія просто зникає. Це у чистому вигляді корупція, кримінальні справи порушуються, але гроші вже знайти дуже важко.

П’яте – дроблення закупівель. Також дуже розповсюджене порушення. Воно застосовується недобросовісними учасниками при проведенні великих тендерних процедур. Нагадаю, що відповідно до закону, якщо сума закупівлі перевищує 133 тис. євро в еквіваленті, то застосовуються міжнародні європейські торги. Для цих закупівель застосовуються збільшені терміни подання заявок, щоб всі встигли підготувати свої заявки та прийняти участь у тендері. Для того, щоб не допустити міжнародних торгів, замовники часто дроблять процедуру на частини. Для того, щоб обмежити коло учасників тільки територією України. Це про великі тендери.

Однак дроблення предмету закупівлі актуальне також і для наших невеликих тендерів. Коли ми запровадили допорогові закупівлі Prozorro, певна установа, наприклад, закуповуючи меблі, для того, щоб не перевищувати 30 тис. грн., укладає 2 договори по 25 тис грн.. І у цьому випадку не проводить процедуру Prozorro. Виявляємо ці випадки, виносимо попередження, у тому числі і розпорядженням голови обласної ради. Однак як факт, як приклад незаконних дій, це ще має місце.

Наступне – дискримінація учасників. Це також стандартне порушення, яке досить часто відбувається. В чому виявляється? Коли замовник складає тендерну документацію, він заздалегідь закладає ті вимоги до учасників, які може виконати тільки один учасник. Це вимоги до наявності техніки, наприклад. Або навіть такі випадки були – відстань асфальтобетонного заводу від міста, коли великі тендери проводяться на будівництво доріг. Це дискримінаційні вимоги, яких бути не може, однак виявити їх досить важко. Для того, щоб їх виявити, необхідно ретельно вивчати тендерну документацію. Як правило, самі учасники торгів виявляють такі дискримінаційні вимоги і мають право оскаржити їх наприклад у Антимонопольному комітеті.

І останнє – це вибірковість при визначенні переможців. Також достатньо розповсюджене порушення, коли одні й ті ж помилки в тендерній документації. В одному випадку замовник бачить їх і відхиляє тендерну пропозицію, в іншому випадку він не бачить їх і допускає такого учасника торгів. Однак на практиці це відбувається ще брутальніше, я б так сказав. Наприклад, 3 компанії заявили певні свої цінові пропозиції і дивним чином виграє компанія, в якої найбільша пропозиція, найбільш дороговартісна пропозиція. Це найбільш шкідливе для суспільства і для бюджету порушення. Це говорить про те, що є певна змова між замовником та учасником закупівлі, і безумовно таким чином вимиваються гроші бюджету будь-якого рівня – хоч державного, хоч обласного.

– На Вашу думку, що можна було б змінити в системі публічних закупівель? Можливо якось покращити її?

На мій погляд, треба змінюватися самим. Я розпочав з того, що саме люди управляють цією системою, саме люди приймають рішення відхиляти пропозицію чи приймати, саме люди несуть відповідальність за наслідки проведення процедури закупівель. І доки ми самі не змінимося, повірте, нічого не зміниться. Друге – це недостатній контроль. На мій погляд, сьогодні участь Рахункової палати, Антимонопольного комітету, Департаменту захисту економіки, Державної фіскальної служби, які можуть моніторити, недостатня для того, щоб належним чином реагувати на всі випадки порушень. При таких порушеннях недостатньо багато штрафів. Хоча сам розмір штрафів достатньо великий, він починається з 11600 грн. на кожного члена тендерного комітету при встановленні факту порушення. Однак для цього повинно бути відповідне судове рішення, що дійсно тендерний комітет або члени тендерного комітету винні в порушенні вимог тендерного законодавства. Вважаю, що більш тотально треба контролювати всі проведення закупівель. У такому випадку можна буде значно збільшити суму економії на тендерних закупівлях.

За ці три роки, ми з 1 травня 2016 року зобов’язали застосовувати Prozorro. Чи покращилась ситуація? Значно покращилась. Отримуємо звіти від установ щомісячно про проведення закупівель, і якщо у першому році фіксували достатньо значну кількість порушень, на сьогодні їх вже набагато менше. Щоб їх виявити, необхідно дуже ретельно досліджувати тендерну документацію, часто виїжджати на місце знайомитись. Це говорить про те, що ці три роки даром не пройшли і система Prozorro працює добре. Однак можна краще.

– Якщо підсумувати, який головний здобуток впровадження системи Prozorro?

Система Prozorro розрахована на те, щоб суб’єктивний вплив члена тендерного комітету був мінімізований. І вона виконує свою функцію. Нагадаю, як було раніше. Наприклад, тендер на будівництво. Подавали пропозиції у конвертах, був там встановлений відповідно до закону певний захист цих конвертів – печатки підприємств наносились, щоб ніхто не міг подивитися на цінову пропозицію до того моменту, доки тендерний комітет не відкриє на своєму засіданні всі з них та не оцінить. Однак ми ж розуміємо, якщо є бажання зацікавлених учасників тендерного комітету подивитися на цінові пропозиції заздалегідь, для того щоб своєму учаснику сказати, щоб він давав ціну нижче на 100 грн. і формально перемогти у тендері, то зараз це неможливо. Адже торги відбуваються в режимі онлайн і ніхто це не бачить, там «учасник 1», «учасник 2» і «учасник 3». Ніхто не бачить, який з цих учасників понижує вартість. Тому безумовно ця система зробила закупівлі набагато прозорішими.