Главная » События » Экология » Переймаємо європейський досвід: як заробляти на смітті
Переймаємо європейський досвід: як заробляти на смітті

Переймаємо європейський досвід: як заробляти на смітті

Сміття=гроші. Все більше на відходи дивимось не як на купу непотребу. Україна переймає європейський досвід і планує більше переробляти, а не спалювати чи закопувати на звалищах. Це передбачено Директивою 2008/98/ЄС в рамках Угоди про асоціацію з Євросоюзом. Вона повинна запрацювати і кардинально змінити ставлення українців до сміття, до вторсировини, яка є більшою частиною відходів. Коли ж паперові обіцянки реально запрацюють в Україні і Запоріжжі, зокрема, редакції Inform.zp.ua розказала Олександра Волошина, в.о. завідувача сектору поводження з відходами та охорони водних ресурсів Департаменту екології і природних ресурсів Запорізької ОДА.

– Директива 2008/98/ЄС має позначку «рамкова». Поясніть, що це таке?

Олександра Волошина: Директива перш за все направлена на встановлення основних правил поводження з відходами, що дозволить зменшити захоронення відходів та забезпечити економію ресурсів завдяки повторному використанню та переробленню вторинної сировини. Рамковою її названо через те, що вона встановлює рамки для загального сектору поводження з відходами: починаючи з моменту утворення, залучення сировинних ресурсів до виробничих процесів та остаточного етапу знешкодження або захоронення відходів.

– Найголовніше, що запроваджує Директива – це сортування сміття?

Олександра Волошина Так, ця Директива запроваджує сортування. Це один із дуже вагомих заходів, який вона містить у своєму змісті, що дозволить використовувати ресурсоцінні компоненти загального потоку відходів. А також запровадити екологічно чисті технології, які будуть використовувати не викопні ресурси, а саме вторинну сировину.

– З початку цього року запрацював закон, який зобов’язує українців сортувати. Нажаль, цього не відбувається на масштабному рівні. В чому різниця того, що вже діє «на папері» від того, що збираються запровадити?

Олександра Волошина Ще у 2012 році були прописані зміни до законодавства у сфері поводження з відходами. Було внесено зміну до ст.32 закону щодо зобов’язання суб’єктів господарювання здійснювати захоронення відходів лише перероблених та оброблених. Це стосувалося лише захоронення. Як такого зобов’язання загалом для населення, для усіх секторів господарства не було прописано конкретно. Новою Директивою та законопроектом лише на даний етап «Про управління відходами» передбачено запровадження сортування та роздільного збору для всіх верств населення, у тому числі суб’єктів господарювання та спеціалізованих підприємств, що будуть здійснювати їх остаточне захоронення.

Україна ще не прийняла відповідний закон. Ви сказали, що тільки є проект. А що вже зроблено в рамках цієї Директиви.

Олександра Волошина: Так, проект вже підготовлено. Попередньо було проведено веб-семінари та наради з представниками всіх ОДА і компетентних їх підрозділів, громадськістю та усіма зацікавленими . У липні та на початку грудня щодо обговорення положень цього проекту. Було дуже багато зауважень, коментарів, побажань від громадськості. Спеціалісти Міністерства екології та природних ресурсів, що були уповноважені на обговорення цього проекту, занотували все та будуть вивчати на комісії, яка містить представників екологічних європейських організацій, що допомагають Україні у створенні нового нормативно-правового акту широкого спектру дії.

Ви сказали, це було широке обговорення. Як це відбувалося в Запорізькому регіоні?

Олександра Волошина: Так, на базі Запорізької ОДА проводився веб-семінар, де були запрошені представники громадськості, суб’єкти господарювання та компетентні спеціалісти Департаменту екології. Було відкрите обговорення, поставлені питання, надані коментарі спеціалістів, у тому числі європейських. Триває обговорення у подальшому, у письмовій формі надано наші рекомендації до Міністерства екології та природних ресурсів.

– Які найбільш поширені зауваження чи пропозиції?

Олександра Волошина: Перш за все громадськість цікавиться, яким чином запровадять сортування сміття, до кого можливо буде звернутися за відкритою інформацією у вільному доступі. Щоб отримати конкретні об’єкти або реквізити суб’єктів господарювання, що здійснюють збір та сортування відходів, яку відповідальність покладено на них, чи будуть запроваджені штрафні санкції, який їх розмір.

Багато питань виникло до положення «розширена відповідальність виробників». Оскільки це нове для України, попередньо у сфері поводження з відходами це не було застосовано, тому викликало широке обговорення саме це положення.

Розширена відповідальність виробників – це коли виробник несе відповідальність за те, що він виробив? Як потім його товар чи упаковка утилізуватимуться або будуть використані як вторсировина?

Олександра Волошина: Проектом рамкового закону передбачено саме це. Але порядок та саму процедуру буде додатково затверджено постановою Кабміну України. Нажаль, ще не маємо проекту цієї постанови, тому не можу точно зорієнтувати, яким чином буде процедура налагоджена, до кого можна звернутися, хто є відповідальною стороною. Це все буде додатково погоджено.

Які є гарантії, що з прийняття закону, про який Ви кажете, з’явиться відповідна інфраструктура і протягом якого часу?

Олександра Волошина: На даний час дуже багато представників місцевого самоврядування звертаються до компетентних органів державної влади для отримання фінансування з державного бюджету щодо будівництва нових об’єктів інфраструктури сортування, захоронення і т.і. Вони звертаються з обґрунтуванням своїх пропозицій. Це питання живе, воно постійно на контролі в обласній адміністрації. Проекти розглядаються, надаються висновки щодо відповідності у затвердженому переліку відповідною постановою КМУ. І ці гроші виділяються на місця.

– Чи можемо ми говорити про цифри? Скільки з’явилося ліній з переробки відходів в Запорізькому регіоні?

Олександра Волошина: Заходи щодо запровадження цих ліній, облаштування сортувальних станцій впроваджуються. На даний час точно можу сказати, що ця система працює в Запоріжжі на міському полігоні. Так, там є відповідні моменти, які можливо допрацювати, покращити, запровадити паралельні лінії для вилучення інших компонентів. Але це все є, початок покладено.

– Ви вже кілька разів згадали ОДА, яка забезпечувала відкрите обговорення проекту закону «Про управління відходами». Яка взагалі роль місцевої влади відведена в рамках законодавства, яке буде прийняте на основі Директиви, про яку ми говоримо?

Олександра Волошина: У Директиві 2008\98\ЄС немає чіткого визначення повноважень. Але у тому вигляді, у якому на даний час знаходиться проект закону «Про управління відходами» дуже скорочено повноваження ОДА. Про це постійно говоримо з міністерством, наголошуємо на необхідності розширення цих повноважень у зв’язку з контролем на місцях, необхідністю цього контролю. Але на даний час повноваження обласних адміністрацій у тому проекті, який ми маємо у відкритому доступі, дуже скорочені. Там практично зняті усі основні положення та зобов’язання, які були у попередній редакції закону «Про відходи». У проекті закону виокремлено центральний орган виконавчої влади у сфері управління відходами. З яких спеціалістів буде він створений, як швидко, яка його буде спеціалізація та територіально, де він буде знаходитись – цієї інформації, нажаль, ще немає. Але запроваджено саме цей підхід, щоб виокремити від Мінекології окремий орган, який буде мати повноваження у сфері управління відходами. Він буде включати у себе повноваження щодо обліку, ведення реєстрів, надання послуг з видач дозвільних документів. Надання інформації щодо суб’єктів господарювання, що здійснюють операції у сфері управління відходами, куди можна звернутися, які їх потужності, проведення перевірок цих суб’єктів господарювання – ці всі повноваження відійдуть до нового органу центральної виконавчої влади.

– Частину з того, що Ви назвали, зараз виконує місцева влада. Порівняймо, як зараз йде управління відходами і як воно має бути?

Олександра Волошина: На даному етапі сфера поводження з відходами, саме поводження, а не управління відходами, залишається неврегульованою законодавчо. Перш за все у зв’язку з тим, що ще у 2014 році внесено ряд змін до законодавства щодо скорочення кількості дозвільних документів. І сфера поводження з відходами залишилась без дозвільного документу в сфері відповідно відходів. Залишився лише декларативний документ – декларація про відходи. Вона подається суб’єктами господарювання, якщо їх діяльність призводить до утворення відходів від 50 до 1000 тонн на рік.

Нажаль, великі суб’єкти господарювання, які вносять значний вплив на довкілля, не охоплені дією цього документу. На даний час обласна адміністрація, що не несе контролюючої функції, не має змоги проконтролювати та якось промоніторити ситуацію, що саме відбувається у сфері господарювання суб’єктів. Це промислові підприємства перш за все. Стосовно поводження з відходами від населення ситуація стоїть таким чином, що збором, транспортуванням та остаточним їх видаленням займаються спеціальні повноважені компанії. Найчастіше це комунальні підприємства. Тому вже вони на місцях збору або на об’єктах видалення відходів проводять сортування, або не проводять, в залежності від того, якого рівня цей суб’єкт, які повноваження він на себе взяв за договірними зобов’язаннями. Тому це питання таке дуже складне і воно неодмінно потребує законодавчого врегулювання.

– Пані Олександра, розумію, що Ваш департамент не має контролюючої функції. Але все ж таки, Ви могли б оцінити як з відходами, зі сміттям поводиться Запорізькій регіон? Чи добре, чи погано?

Олександра Волошина: В екології взагалі такими оперувати термінами, як добре чи погано неможливо, тому що вона є складною завжди, зі свого визначення, навіть. Екологія – це взаємозв’язок з навколишнім середовищем. Ми робимо все, що можливо в рамках діючого законодавства.

Всі на своїх відповідно місцях, в межах своїх повноважень та компетенцій вживають заходи, щоб зберегти довкілля як можна довше, вжити заходи, або зменшити негативний вплив на нього. Тому всі зусилля на місцях направляються на те, щоб зменшити кількість розміщення відходів, попередити потрапляння у навколишнє середовище небезпечних відходів, у тому числі і у водні об’єкти, що завдають значного впливу на здоров’я населення.

– Що ще передбачено даною Директивою 2008/98/ЄС?

Олександра Волошина: Там звичайно передбачено надзвичайно широкий перелік, який було зведено вже відповідними компетентними спеціалістами від української сторони. І запроваджена чітка ієрархія пріоритетів поводження з відходами, яка включає запобігання утворенню, підготовку до повторного використання, переробку, інші типи утилізації, екологічно чисті типи утилізації. І остаточне – це ліквідація, видалення на звалище, а саме зменшення кількості продукції, відходів, сировини, що надходить на звалища у рамках якихось відповідних дій. І Директива перш за все в рамках економічного сектору передбачає таке відшкодування збитків довкіллю, яке б дозволило максимально ліквідувати наслідки, подолати негативний вплив, якщо такий був спричинений, та не допускати його повторення у подальшому.

Ви згадали про гроші, які можуть бути від вторсировини. А чи є  розрахунки, скільки наш регіон може на відходах заробляти? І можливо від тих штрафних санкцій, про які Ви говорите – відшкодування за завдання шкоди здоров’ю людини або території?

Олександра Волошина: Збитки від завдання шкоди, передбачені у рамковому проекті закону, вони значно підвищені. Рівень деяких категорій збільшено у 250 разів. Тобто це відчутно буде для бюджету, для екологічного фонду. Але в якому вигляді буде затверджено саме цей законопроект, як він буде опрацьований всіма уповноваженими комісіями – це вже залишається питання. Вважаю, що ще рано говорити саме про гроші.

– Хто зараз яку суму сплачує за завдання шкоди довкіллю?

Олександра Волошина: Нажаль, так детально я не можу відповісти. Тому що департамент не несе контролюючої функції. Цим займається Державна екологічна інспекція в Запорізькій області щодо розрахунку саме збитків довкіллю. Але ми очікуємо, що зміни до законодавства будуть внесені таким чином, щоб охопити всі сфери виробничої діяльності. Тому що проектом закону «Про управління відходами» виключено з такої категорії як «відходи»: відходи видобування та ведення діяльності у шахтах, гірничодобувних комплексах і т.і., що було значним по кількості надходженням до екологічного фонду Запорізької області перш за все. Очікуємо на рішення компетентної комісії щодо необхідності включення цих відходів до переліку, що буде затверджений відповідною постановою КМУ. Тому що на теперішній час такого проекту немає, такого переліку немає і класифікатора також немає. Це все будуть нові документи, у яких будуть надані конкретні рекомендації, конкретні позиції.

– Законодавство, яке буде прийнято за цією Директивою, дуже змінить життя виробників. Вони брали участь в обговоренні даного законопроекту? Як зміниться вартість товарів, продукції?

Олександра Волошина: Наскільки мені відомо, то обговорення з виробничим сектором, саме з виробниками, перш за все великими компаніями, проводилось на базі Міністерства екології та природних ресурсів і відповідних комісій, у тому числі і бюджетних. Це все питання, що потребують додаткового вивчення, обговорення та прийняття колегіального рішення.

Справа в тому, що Директива як документ надає напрямок та сфери дії, які буде охоплювати відповідна законодавча база. А справа уже вітчизняного законодавства у тому, як буде опрацьовано документ, які його положення буде включено і в якому формулюванні. Як я вже казала, всі моменти, що потребують додаткового галузевого вивчення, опрацювання, будуть затверджені відповідними постановами КМУ.

Сподіваємось, що буде використано позитивний приклад європейських держав, країн-партнерів. Щоб Україна скористувалася досвідом, що склався історично. Тобто минаючи всі недопрацювання і отримуючи якомога швидше позитивний результат.

Відлік часу для виконання зобов’язань України щодо управління відходами розпочався 1 листопада 2014 року:

– Як зміниться життя звичайного українця з впровадженням цієї Директиви?

Олександра Волошина: Життя звичайного українця не повинно бути підпорядковане діям Директиви. Воно повинно йти від екологічної свідомості, екологічної умотивованості. Та кожен з нас якщо зробить певні кроки до поліпшення екологічної ситуації, подумає, яким чином він використовує природні ресурси, якими він має змогу користуватися – з цього все починається. Не законодавство повинно направляти розвиток, а людина має стимулювати всі свої можливі ресурси для досягнення максимально екологічно чистого середовища.

Подписывайтесь на наш Telegram-канал и станьте частью событий нашего города: https://t.me/informzp1