Безпечне для життя та здоров’я довкілля гарантоване кожному українцю Конституцією. Там же прописані зобов’язання влади проводити широкомасштабні державні заходи щодо підтримання, відновлення і поліпшення стану навколишнього природного середовища. Але будемо відвертими, екологія, наприклад, Запоріжжя доведена до катастрофічного рівня. Громадськість давно розчарувалася в обіцянках влади «щось зробити» і зараз покладається на вимоги Європи, які Україна зобов’язалась виконати..
Питання довкілля – відчутна частина Угоди про асоціацію України з ЄС. Цій сфері присвячено 29 Директив та регламентів – дуже об’ємна документація. Питання екології порушується в окремих розділах енергетиці, торгівлі, туризмі, сільському господарстві. Крім того, цілий розділ присвячений охороні довкілля, де передбачена екологічна політика, галузеві стратегії в різних секторах. Україна не встигає за дедлайнами, які визначені для впровадження цих реформ, – визнає Наталья Андрусевич, представник Ресурсно-аналітичного центру «Суспільство і довкілля». За її словами, Міністерство екології виправдовує ці відставання тим, що вони підходять до питань комплексно. Бо треба зробити не точкові зміни в законодавстві, а реформувати його загалом. Крім того, в багатьох сферах адаптація українського законодавства до європейських норм потребує великих коштів. Поліпшення атмосферного повітря, якості води вимагають модернізації промислових підприємств, зменшення викидів потребують встановлення сучасних систем очистки – це все великі кошти.
Що може зробити місцева влада в процесі виконання екологічної складової Угоди про асоціацію, та які виклики несе євроінтеграція? На ці питання шукали відповіді експерти проекту «Просування реформ в регіони» та екологи, які провели в Запоріжжі спільний круглий стіл. Фахові думки вивчав наш журналіст.
– Запоріжжя – промисловий центр. Чи здатне наше місто поліпшити свою екологію за допомогою європейських інструментів?
Наталья Андрусевич – Цей процес зосереджений на центральному рівні. Зараз йдеться про розробку, прийняття законодавства. Це повноваження Верховної Ради, уряду. А регіони залишаються ніби осторонь цього процесу. Коли закони розроблять, регіони повинні будуть дотримуватися їх на місцях. Ми вважаємо, що регіони треба залучати вже зараз. Повинна бути активною і влада, і громадськість, щоб бути максимально залученими в ці процеси. Наприклад, якщо Міністерство розробляє проект закону, воно запрошує представників обласних адміністрацій, щоб вони надавали свої коментарі. Вважаю, влада регіонів повинна активно вливатися в обговорення, щоб стати повноправними гравцями в євроінтеграційному процесі. Активною участю можна донести ті проблеми, які є, наприклад, в Запорізькій області. Якщо чекати поки приймуть на центральному рівні, потім спустять для виконання – з’являться певні труднощі. Стоїть питання чи є достатньо повноважень у місцевої влади, чи достатньо ресурсів. Вже немає управлінь екології, які були територіальними відділами Мінприроди, їх включили до складу обласних адміністрацій. І насправді, дуже мало людей залишилося працювати над питаннями довкілля. З прийняттям нових законів на них покладаються нові зобов’язання. Є питання: чи зможе така мала кількість людей втілювати реформи на місцях, чи є у них відповідні навички та професійний досвід?
– Які позитивні моменти зможуть відчути в житті звичайні люди?
Наталья Андрусевич: Частково вже відбулася зміна ставлення до питань довкілля зі зміною керівництва Мінприроди. Нова команда все більше піднімає питання екології на національному рівні. Щоб всі ми відчули реальні зміни – потрібен час. Бо від моменту розробки, про що ми говоримо зараз, до втілення в життя євро-стандартів – мусить пройти трохи часу. Хочеться бути оптимістом! Європейські стандарти поліпшать чистоту води, повітря, землі, як наслідок – якість життя.
– Як Запоріжжя задіяно в процесі виконання екологічних реформ?
Ірина Пірогова, керівник Запорізької обласної організації «Всеукраїнська екологічна ліга»: Директива – це якісний простір. Будеш займатися одним питанням, вийдеш на більш ширше поняття – якісного життя, гармонійного існування. Вже розроблена стратегія Запоріжжя. Вона дуже важко йшла. Багато людей в координаційні раді не розуміли, що від них треба. Методології тоді не було. Але наша організація виступила ініціатором і запропонувала провести стратегічну екологічну оцінку. Є такі Директиви: оцінка впливу на довкілля і стратегічна екологічна оцінка. Про що це? СЕО підлягають місцеві плани, оцінюється, як вони вплинуть на довкілля. Якщо є певний ризик, то розраховується, як його зменшити чи уникнути. Ми звернулись до заступника міського голови, давайте проведемо СЕО стратегічного документу Запоріжжя. На той момент закон не був ухвалений, навіть, у першому читанні. Але ми провели стратегічну екологічну оцінку. Результат – відокремлена стратегічна мета – екологія і що для її поліпшення треба. З боку обласної влади таких кроків не має.
– Які складнощі будуть з впровадженням європейських екологічних норм в Запоріжжі?
Ірина Пірогова: Для нашого регіону будуть складнощі з впровадженням стандартів якості атмосферного повітря. Це прослідковується в багатьох програмах. Наша проблематика: високий рівень забруднення повітря. В європейських Директивах є заходи для вирішення: а заходи не про повітря. Запоріжжя – типове старо-промислове місця. Запорізька область – теж. Поряд – інші місця. Ціла агломерація: Запорізький, Дніпропетровський, Донецький регіони. Подібні райони по всьому світі проходять певний шлях. Це закриття дуже старих технологічних виробництв, модернізація, перепрофілювання, перенавчання людей. Для цього повинен бути стратегічний напрямок розвитку регіону. Туристичний, може, як музична столиця Ліверпуль. Може інноваційні технології. Коли є напрямок – знаємо яким шляхом рухаємось.
У нас будуть проблеми з повітрям та водою. Бо багато підприємств з застарілими технологіями. Але їх власники мають вплив на політиків, на рівні уряду гальмують ці процеси. Бо вважають не вигідно вкладати кошти. Вигідно висмоктати ресурси до останньої краплі. А потім – хай розбираються нащадки.
Важливо залучати громадськість до вирішення екологічних питань, щоб інформація була публічною, доступною. Крім того, звертати увагу на досвідчені сусідні держави, які пройшли цей шлях. Чехія, Польща впроваджували ці Директиви. Їх досвід – відкритий. Було б тільки бажання для вивчення…
Імплементація європейських Директив в сфері біологічного різноманіття дуже важлива для Запоріжжя, – вважає Сергій Козодавов, науковець національного заповідника «Хортиця».
– Ті норми, які діють в Європейському Союзі, дуже відрізняються від українського національного законодавства. В Європі два головні документа – це Директива про збереження диких птахів та оселищ. На базі цих директив базується мережа «Натура-2000». Це найбільша природоохоронна мережа світа, яка включає найбільш цінні природні території країн Європейського Союзу та інших держав поза його межами. Її можна назвати аналогом нашого природно-охоронного фонду. Але корінна відмінність в тому, що в Європі охорона базується на селищному принципі, охороняються конкретні селища рослин чи існування тварин. В Україні діє більше ландшафтний принцип охорони. При створенні природно-охоронного фонду у нас дуже багато обмежень: дивляться на землекористування, статус земель, зручність адміністративного керування територією, на конфлікт інтересів з різними суб’єктами господарювання. В Європі діє обґрунтована підхід до збереження вразливих видів, або оcелищ, яким загрожує зникнення або загроза значного зменшення цих популяцій. В місцях перебування ці види охороняються незалежно від того, хто землекористувач і хто знаходиться на цій території. Це не є важливим на етапі охорони. Звичайно це призводить до певних обмежень певними територіями. І в Європейському Союзі діє механізм компенсації – державних субсидій тим суб’єктам господарювання, які вимушені обмежити свою діяльність. Конкретна фінансова допомога, яка компенсує втрати від сільського господарства чи якихось інших робіт. Це дуже дієвий та ефективний механізм, який в нашій країні практично не діє. В ЄС дуже сильна наукова база, наукове підгрунття. Там проведена повна інвентаризація природних оселищ, існують кадастри, менеджмент-плани по управлінню кожною територією, де розписано конкретно, які заходи повинні здійснюватись для досягнення головної мети – створення сприятливих умов для збереження цих видів в перспективі на тривалий час. Дуже важливо, що працює стратегічне планування, аналізуються загрози, які можуть з’явитися і вплинути в майбутньому. Кожні 6 років проводиться моніторинг таких територій, складаються звіти, де аналізується стан цих видів, ефективність заходів, які реалізуються. Якщо стан погіршується, необхідна науково обґрунтована зміна менеджменту цих територій.
– В якому стані знаходяться природні території Запорізької області, якщо оцінювати за підходами ЄС?
– Запорізька область – одна з найбільш трансформованих територій. Тут один з найбільших відсотків розоренності земель, то б то використання в сільському господарстві, сильно розвинута промисловість, в тому числі видобувна. Багато кар’єрів, горнозбагачувальних комбінатів. Велика кількість звалищ, забруднення земель відходами та викидами підприємств, автомобільного транспорту. У зв’язку з цим дуже важливо зберегти останні залишки природних ландшафтів в тому стані, якому вони є зараз, та здійснювати заходи по їх відновленню різноманіття. У нас на території області є два парки (в тому числі острів Хортиця), де є штат співробітників, які здійснюють заходи по управлінню територій. Всі інші об’єкти природно-заповідного фонду існують формально – це безліч наших заказників – близько 300. Всі вони не охороняються. Вони не внесені в «Натуру 2000». Вони існують тільки на папері. І, навіть, голови сільрад, на яких розташовані такі об’єкти, не знають про них. Таких територій безліч не тільки в нашій області. Це глобальна проблема всієї природно-заповідної сфери в Україні.
В 2006 році почалась розбудова в Україні Смарагдової мережі – це аналог «Натур-2000» для країн, які не є членами ЄС, але знаходяться на європейському континенті: Молдова, Білорусь, Україна, Грузія. Ми як громадськість, бачимо в цих інструментах дієвий і перспективний механізм охорони нашого середовища. Коли Україна стане членом Європейського Союзу, ця «Смарагдова мережа» автоматично стане «Натуру-2000», автоматично запрацюють механізми контролю та регуляції, які діють на території ЄС, вони автоматично будуть застосовувати до наших об’єктів. Тому зараз першочергово внести в програму максимальну кількість територій, на яких знаходяться цінні види. Зараз задача подати заявки до входу до «Смарагдової мережі».
Природа не має кордонів – це давно зрозуміли країни Європи. Тому відповідно будують свою екологічну та природно-охоронну політику. Спільно розроблені програми там ефективно діють. Сподіваємось, Україна долучиться до процесу і, нарешті, від декларацій перейде до активного порятунку залишків біологічного розмаїття та відновлення екологія нашого життя.
