В Запорізькій області зростає смертельний травматизм на виробництві

Ми кожного дня йдемо на роботу і, навіть, не замислюємось наскільки безпечним є те місце, де ми працюємо. Хоча статистика в цьому плані – безжальна.

Близько 17 тис. громадян щороку стають інвалідами праці, 250-300 тис. людей отримують компенсацію-відшкодування внаслідок трудового каліцтва. Запоріжжя – промисловий центр. У нас більше 130 великий підприємств, на яких працює більша частина мешканців міста. Тому безпека праці стосується кожного. Цікаво, що це питання – безпека праці – є в Угоді про Асоціацію України та ЄС. Які зобов’язання наша держава виконує і які зміни відбуваються в процесі адаптації українського законодавства до європейських норм – розповідає наш експерт Ірина Полякова – заступник начальника Управління нагляду у промисловості та на об’єктах підвищеної небезпеки.

Почали зі статистики травм та каліцтв на роботі. Як багато таких випадків в Запоріжжі та області за минулий рік?

На жаль, Україна у числі лідерів, де можна стати жертвою нещасного випадку на виробництві. Наприклад,  у 2017 році кількість нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом, порівняно з аналогічним періодом попереднього року, зросла майже на 7%. Це 314 нещасних випадків, які сталися на запорізьких підприємствах: 14 з них – зі смертельним наслідком. Минулого року сталося 6 групових нещасних випадків, постраждало 16 працівників, з них 6 зі смертельним наслідком.

Якщо проаналізувати усі ці нещасні випадки, то можна стверджувати, що в Запорізькій області, на жаль, сталося зростання смертельного травматизму у деяких галузях. Зокрема у будівництві та промисловості будматеріалів, у енергетиці та газопостачанні, у машинобудуванні. Падіння потерпілого, травми від предметів і деталей, які рухаються, пригоди на транспорті. Це основні події, які призвели до нещасних випадків. І причини НП упродовж останніх майже 10 років ті ж самі. Це організаційні, які складають майже 75%, а технічні причини, до речі, тільки 7%, 18%  – фізіологічні причини, які стали причиною травм або каліцтв.

Можна стверджувати, що людський фактор – найголовніший?

Так, можна. Організаційна причина це підтверджує. Це стосується і смертельних нещасних випадків, і випадків загального травматизму на підприємствах. В переліку – основні наші металургійні підприємства, сільські виробники, заводи в усіх галузях.

Екологи кажуть про руйнівні тенденції щодо професійних захворювань. Загальна екологічна ситуація в Запоріжжі лякає, а крім того, ще й щоденне перебування в епіцентрі шкідливих викидів має серйозні наслідки для здоров’я працівників. Які професійні захворювання отримують запоріжці разом з зарплатою вище середнього?

За минулий рік до Головного управління Держпраці Запорізької області надійшло 47 повідомлень про професійне захворювання. Як правило, встановлюються професійні захворювання у працівників, стаж роботи яких у несприятливих умовах перевищує 10 років. Основними факторами, що сприяють розвитку профзахворювань, залишаються  важка фізична праця, пил, хімічні речовини, шум, вібрації, які є практично на кожному підприємстві. Найбільша кількість випадків протягом року зареєстрована на великих заводах, таких як «Запоріжсталь», «Запорізький залізорудний комбінат» – по 11 випадків; «Дніпроспецсталь», «Запорізький завод феросплавів», «Вогнетрив», «Запорізький титано-магнієвий комбінат» та інші. В структурі переважають захворювання периферійної нервової системи, органів дихання, вібраційна хвороба, захворювання органів слуху. У деяких хворих встановлюються декілька діагнозів. І основними причинами розвитку професійних захворювань, як і раніше, є недосконалість технологічного процесу, конструктивні недоліки машин і механізмів, а також неефективна робота санітарно-технічних установок і великий стаж роботи у несприятливих умовах. Звертаю увагу, у нас старіння та зношення засобів виробництва по окремих галузях сягає майже 80%, що також негативно позначається не тільки на рівні виробничого травматизму, а і на професійних захворюваннях.

органи державного управління, органи державного нагляду за охороною праці, Фонд державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві. Громадський контроль здійснюють профспілки, а також уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці.

Як визначається професійне захворювання? Як підтвердити, що хвороба виникла внаслідок перебування саме на роботі?

У разі звернення працівника до лікувального закладу, після обстеження складається повідомлення про професійне захворювання (є його спеціальна форма). Потім вже надсилається до Головного управління Держпраці, де утворюється комісія, за участі представників підприємства, і проводиться розслідування цього професійного захворювання. За результатами складають акти, які є підставою для подальших виплат страхових компенсаційних. Виплати здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

Ми почали з ситуації не дуже райдужної: погіршення професійного здоров’я позначається на загальній працездатності українців І медики наголошують, що змінити ситуацію могло б стимулювання роботодавців щодо поліпшення безпеки праці, яке передбачене європейською Директивою в Угоді про Асоціацію. Але саме вона досі не імплементована. Чому, як Ви думаєте?

Справді, зміни, які передбачені Угодою, створили б передумови для розвитку, покращення безпеки праці, гігієни праці на кожному робочому місці. Але є певні труднощі, певні об’єктивні і суб’єктивні причини уповільнення темпів імплементації цих директив. Наприклад, для прийняття чисельних регламентів ЄС потребується 5-7-10 років, це передбачено самою Угодою. До того ж необхідно переглянути ще досить велику кількість майже 300 регламентів і значну кількість законодавчих нормативно-правових актів. А для цього теж потрібен час. Необхідна певна законодавча активність і, на превеликий жаль, це потребує ще й великого фінансування.

На 2018 рік щось заплановано в змінах до законодавства?

Зміни до законодавства стосовно охорони праці постійно вносяться, переглядаються акти. Чесно кажучи, законодавча база застаріла, в окремих питаннях неузгоджена. Наприклад, не враховуються особливості й специфіка малого підприємництва. Тобто, очевидно, що не можна одним алгоритмом встановлювати одну методику до багатотисячних заводів і до можливостей підприємств, де працює 1-2 фахівця. Але, на жаль, більшість чинних сьогодні нормативно-правових актів з охорони праці не вбачає різниці. Сподіваємось, при розробці нової правової бази будуть враховані і ці реалії. Європейська Директиви з охорони праці на сьогодні визначає мінімальні вимоги, але кожна держава має право відступити від мінімальних вимог, але однак тільки в бік їх перевищення. Тобто роботодавець і сама держава, з урахуванням специфіки, особливостей, можливостей підприємств, має право взяти за рекомендацію ці директиви, ці нормативно-правові акти, які нам пропонується імплементувати. Не значить, що вони бездумно повинні бути адаптовані до нашої системи. Тому це мінімальні вимоги, на яких базуються всі подальші вимоги, з урахуванням всіх особливостей нашого виробництва.

Одні вимоги безпеки праці повинні дотримуватися і великі підприємства, і малий та середній бізнес. Ви знаєте, як працюють і ті, й інші. Де безпечніше працювати в Запоріжжі, з Вашого досвіду?

Безпечніше працювати на підприємстві, де сформована та ефективно працює система управління охороною праці. Це підприємства з досвідом, багатотисячні заводи. Але в малому бізнесі працює майже 5 млн. працівників, 5 млн. українців. На багатьох з цих підприємств про охорону праці не існує поняття взагалі або існує частково тільки на папері. І на жаль, відношення там до охорони праці – певний нігілізм, а в окремих випадках, вибачаюсь, і пофігізм. Таке ставлення до охорони праці призводить до того, що на цих підприємствах і умови небезпечні, і порушень більше ніж на великих підприємствах.

На робоче місце по-різному дивляться якраз роботодавці, і самі працівники. Перші кажуть: «на голову не капає і добре», а працівник вже звертає увагу, як він втрачає зір, якщо погане освітлення, часто хворіє, якщо мокро та сиро, ризикує життям, якщо не дотримані певні норми. Європейські директиви пропонують мінімальні вимоги до безпеки робочого місця. Які вони? Що зміниться для працюючих запоріжців?

Мінімальні вимоги – це не значить обмежені або дуже-дуже стислі. Вони характеризуються загальними вимогами санітарних норм, ГОСТів. Це загальні вимоги, які повинен конкретизувати кожен роботодавець на своєму підприємстві, але це не значить, що це обмеження або це зовсім інші, нижчого рівня вимоги до безпеки і охорони праці. Для запоріжців, як і для всієї країни європейська інтеграція дає можливість для змін, розвитку України як європейської держави. Угода про Асоціацію розглядається як інструмент, який може допомогти нам розвивати країну нашими власними силами, запроваджуючи досвід, який вже використано не однією країною. Таким шляхом пройшли Латвія, Литва, Польща, Болгарія. І наслідком цих змін та перетворень стане значне підвищення якості життя. Крім того, це зміна методології для побудови будь-якої системи управління охороною праці у Запоріжжі і у країні в цілому. Має стати ризикоорієнтований підхід роботодавця до гігієни праці, до безпеки. Це призведе до покращення умов праці і отже до підвищення продуктивності, конкурентоспроможності певної продукції та компанії, а не тільки безпеки і гігієни роботи окремого працівника.

Профспілки заявили про погіршення в Україні ситуації з дотриманням і забезпеченням законних прав і свобод громадян у соціально-трудовій сфері. Підкреслюється, що під тиском бізнесу стримується діяльність органів державного нагляду. Зараз обмеження якось позначаються на перевірках в Запоріжжі?

З 1 січня 2018 року внесені зміни до деяких законодавчих актів, зокрема до Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Якщо коротко, то до 31 грудня поточного року встановлено мораторій на перевірки. Дія цього закону не поширюється на органи нагляду, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України. Але на сьогодні такого переліку не існує, урядовці ще не визначилися, тому мораторій на планові заходи розповсюджується на всі органи державного нагляду і контролю. Звертаю Вашу увагу, ці зміни сталися з 1 січня 2018 року.

Цим же Законом «Про тимчасові особливості…» визначено вичерпний перелік підстав для проведення позапланових заходів за рядом підстав. Але для такої перевірки треба погодження Державної регуляторної служби. Оперативності тут мало, але так прописано у законі, на жаль. Оперативно можна здійснювати позапланову перевірку внаслідок нещасного випадку, це здійснюється без попередження і без погодження.

Як показує практика, будь-який мораторій позначається на послабленні ставлення до охорони праці, до безпеки.

Які штрафні санкції передбачені для роботодавця за порушення тих норм безпеки праці, про які Ви говорите?

Ірина: На сьогодні існує 43-я стаття Закону України «Про охорону праці», де визначаються фінансові санкції на юридичних та фізичних осіб. Але процедура накладання штрафних санкцій на юридичну особу на сьогодні не впроваджена, тому говорити про штрафні санкції саме на суб’єкта господарювання ми не можемо. Є адміністративна відповідальність, тобто, штраф на посадових осіб: на директора, на керівника або на інших фахівців цього підприємства. За порушення законодавства про охорону праці передбачено штраф на посадових осіб і працівників підприємства у розмірі від 340 грн. до 850 грн. Невеликі гроші. Тому певні роботодавці нехтують вимогами з охорони праці і вбачають краще заплатити штраф аніж проводити  реформи, модернізацію обладнання, заміну, ремонтні роботи і запроваджувати прогресивні методи в охороні праці і безпеці праці на своєму підприємстві.

За європейськими правилами забороняється дискримінація працівників за статтю. Ця норма в українському законодавстві давно, але чоловіки як отримували більше зарплатню, так і отримують, їх кар’єрна сходинка стрімкіша.

Гендерна політика була і залишається в низці основних питань, але що стосується охорони праці, то чоловіки частіше виконують важку роботу, де передбачена додаткова зарплатня. Можливо тому і оплата праці в них більша. Напевно, у цьому є якесь виправдання. Але які б правила ми не взяли з охорони праці, питання використання жіночої праці є у кожному. Крім того, в Законі України «Про охорону праці» є окрема стаття, якою виділяється використання праці жінок. Тому не можна стверджувати, що про жінку і про працю жінки не турбується держава. Але є певні недоліки, певні напрямки, де треба більш докладно і більш глибоко використовувати досвід європейських країн.

Головне: директиви, присвячені соцполітиці в Угоді про асоціацію (Глава 21, Розділ 5 та Глава 13, Розділ 4), – це гарантія не погіршення тих умов, які є зараз. Адаптацію українського законодавства до європейських норм передбачає підвищення загальної безпеки на робочому місці, під час використання обладнання: засобів індивідуального захисту, ручного переносу вантажів, розташування знаків, які попереджають про загрозу безпеці чи здоров’ю;охорони праці під час роботи з небезпечними речовинами (азбестом, канцерогенами та мутагенами, біологічними речовинами, хімічними речовинами, екранними пристроями), а також в умовах вібрації, шуму, електромагнітного поля, штучного оптичного випромінення. Ці норми мають запрацювати. Перехідний період 7-10 років. А поки – безпека вашого робочого місця – на совісті роботодавця!

«Ця публікація була підготовлена в рамках проекту «Просування реформ в регіони» за сприяння Європейського Союзу (http://ec.europa.eu/europeaid). Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю редакції і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу.»

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.


Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: