Початком освітньої реформи в Україні можна вважати вересень минулого року, коли Верховна Рада проголосувала за законопроект №3491-д. 5 вересня його підтримали 225 народних обранців, а через 20 днів законопроект став законом, після підписання його Президентом України Петром Порошенком.
Якщо усі попередні чи усі наступні реформи суспільством сприймаються більш спокійно, а реформа освіти, так само як і реформа медицини викликають багато суперечок та побоювань серед запоріжців. Чому? Велике промислове місто, яке багато років не могло сприйняти ті проукраїнські та проєвропейські тенденції, які відбувалися в країні зараз змушені адаптовуватися у пришвидшеному режимі. Для запоріжців довгий час Європа була чимось невідомим та й не особливо потрібним. Згідно з опитуваннями більшість мешканців міст Півдня та Сходу України за свого життя не покидали межі власної області. А тому уявлення про те, що відбувається за межами країни, та що в же говорити – столиці України формувалися, як правило , з міфів та стереотипів.
Попередні реформи, особливо ті, які можна назвати успішними, як наприклад реформа децентралізації змусили запоріжців повірити у позитивну динаміку та виправданість доцільності обраного Україною курсу. Хорошим спомагаючим фактором для українців стало відкриття європейських кордонів, згідно статистичних даних, з початком запровадження безвізового режиму ним скористалися більше 400 тисяч українців. Велика частина з них це ті люди, які раніше не бували в Європі.
Недарма реформа освіти розпочинається з молодших класів, нове покоління батьків більше охоче сприймає кардинальні зміни. Ті, хто у 2018 році відправить свою дитину в перший клас, вже добре ознайомився і знає, як це виглядатиме теоретично. До початку нового навчального року залишається чуть більше півроку і вчителів молодших класів з 1 лютого розпочнуть навчатися новим методикам та новітньому підходу до освітнього процесу.
Зокрема, з 1 лютого повинен стартувати онлайн-курс для навчання вчителів майбутніх перших класів. Цей курс буде обов’язковим, а тому його повинні пройти усі без виключення вчителі,які набиратимуть класи з 1 вересня 2018 року. Онлайн-курс це частина змішаного навчання вчителів, який дозволить опанувати нові підходи у найбільш короткі строки. Усього, для вчителів перших класів передбачено 120 годин навчання, 60 хвилин це дистанційне навчання та стільки ж – стаціонарне. Курс буде розміщений на EdEra платформі та буде доступний з першого лютого.
Про майбутній старт онлай навчання вчителів заявила Міністр освіти Лілія Гриневич:
«У реформі «Нова українська школа» багато рішень народжуються вперше і вперше застосовуються в нашій системі освіти. Використання сучасних технологій – дистанційного курсу – одне з таких рішень. Воно формувалося з урахуванням величини завдання – перепідготовки 22 тисячі вчителів початкової школи, які повинні пройти підвищення кваліфікації в обмежені терміни. Забрати таку кількість людей з роботи, забрати їх з класів і відправити на тривалі курси підвищення кваліфікації фізично неможливо. Тому було вирішено використовувати формат змішаного навчання. Тобто навчальних 60 годин учитель повинен пройти в рамках дистанційного курсу, а ще 60 годин будуть спрямовані на очне навчання », – розповіла Міністр освіти Лілія Гриневич.
Новий онлайн-курс дасть можливість вчителям загалом ознайомитися з новими стандартами початкової освіти, отримати практичні навички управління класом, навчитися методикам компетентнісного та інтегрованого навчання, ознайомитися з іншими сучасними методиками викладання в 1-му класі. Більш практичні та більш глибші знання вчителі зможуть отримати безпосередньо при стаціонарному навчанні, яке, як сказала пані Міністр буде тривати 60 годин. Основним завдання вчителів, з першого вересня поточного року буде орієнтація на психологію дитини, розуміння особливостей функціонування її мозку та причин виникнення у неї труднощів з навчанням чи комунікацією.
Здавалося б, кому як не вчителям розуміти, що таке освітній процес та чому він потрібен. Більшість молодих вчителів готові до підвищення кваліфікації та навіть переорієнтації. Але в Запоріжжі багато хороших шкіл тримають свій високий рівень і статус саме на вчителях ще того, радянського покоління. Особливості їхнього підходу чудово пам’ятають ті батьки, які у вересні вперше поведуть своїх дітей у добре відомі їх стіни рідних шкіл. Своїм сприйняття нововведень в освіті поділилася з журналістами inform.zp.ua директор однієї із запорізьких гімназій Людмила Бєлік. Школа, якою керує пані Людмила користується хорошим авторитетом і близько 20 років школа входить у 10-ку найкращих шкіл Запоріжжя.
«Наша школа завжди проявляла готовність до нових тенденцій, ми завжди приймаємо і справляємося з тим, що пропонують нам на загальнодержавному рівні. Сьогодні у нашій школі вже досить велика кількість вчителів нового покоління, але є багато і таких, яким буде вкрай важко перевчитися. Мова зараз йде не лише про нові методики чи стандарти, а хоча б про таку мінімальну вимогу, як викладання державною мовою. Методик це теж стосується. Наша школа завжди славилася вимогливістю вчителів до навчання та дисципліни учнів. Батьки наших учнів кажуть – в цій школі вижимають усі сили, але надають дуже хорошу підготовку та високий освітній рівень. За цим до нас завжди йшли. Згідно з новою методикою, тепер вчителям потрібно буде орієнтуватися на особистість та психологію учнів, щоб їм було комфортно і щоб навчалися вони не тому, що це вимога, вчителі повинні їм прикріпити любов до навчання та задоволення від процесу освіти. Це дуже добрі зміни, але нам треба буде переламати давно уставлені підходи. Я думаю, що з початком реформи у середній школі відбудуться глобальні ротації серед вчителів, тож нам вже потрібно думати про новий і якісний склад педагогічного колективу» – поділилася Людмила Бєлік.
Велика частина запорізьких шкіл набирають класи в середньому по 28-30 учнів, але є школи, скажімо як середня школа №7, в класах початкової школи якої по 35-40 учнів. Тут проблема з орієнтацією на психологічні особливості кожного постане дуже серйозно.
«Зараз ми розуміємо, щоб забезпечити вимоги освітньої реформи, мусимо мати хороших педагогів з новітніми підходами. Більшою мірою це молоді спеціалісти. Я завжди радий, коли до нас працевлаштовуються молоді вчителі. Скажімо, в нас є вчитель англійської мови, який здобував освіту за кордоном. У нього вже сьогодні сформований новий європейський підхід до процесу навчання. На прикладі його методики навчання ми вже спостерігаємо усі переваги європейського підходу до шкільної освіти. Його люблять учні, вони із задоволенням, із блиском в очах йдуть на його уроки. Та таких прикладів небагато. Чому? Фанатів, які готові викладатися на 100%, маючи навіть не середній рівень оплати праці дуже мало. Якщо мова йде про дітей, то тут повинно бути все найкраще, бо це майбутнє наше і нашої держави. Я особисто не можу змиритися з тим, що вимагатимуть і що даватимуть взамін. У нас класи по 37 учнів, а години роботи усім рахують однаково. Є велика різниця перевірити 25 диктантів чи 37. Знайти підхід і відчути потреби 25 учнів чи на 12 більше. В медичній реформі передбачена додаткова винагорода за велику кількість пацієнтів, чому такий же принцип не застосувати до реформи освіти? » – розказав директор школи Костянтин Білоус.
Вже сьогодні очевидно – з повноцінним стартом освітньої реформи буде великий брак кадрів. Педагогічні університети випускають тисячі спеціалістів щороку, але бажаючих реалізуватися в обраній спеціальності дуже мало. В Запоріжжі не очікують легкої реалізації реформи освіти, але сьогодні усі розуміють, окрім нових методик та підходів, дуже важливо зосередити зусилля на ті процеси, без яких повноцінна реалізація освітньої реформи буде неможливою.
