Мегаполіс Стамбул вразив нас настроями мешканців, житловим фондом, розвитком…
Шквал емоцій, яскраві враження, захоплення, втома і навіть розчарування. Усе це результати першого туристичного дня у Стамбулі. Ми приїхали до Туреччини у пошуках хороших прикладів для наслідування в Україні і ми їх знайшли. Прагнення наблизити світ до кожного українця мотивувало нас виділити кілька цінних робочих днів, щоб довести усім – перешкод не настільки багато, як ми собі вигадуємо. А компанія «Turkish Airlines», яка щоденно реалізовує сотні мрій, люб’язно запропонувала організувати нам подорож. Ініціювала подорож озразізація, яка реалізовує журналістські мрії “Агенція регіональних ініцівтив”, в особі Олександра Павлова.
Втім, усе по порядку. Нещодавно в Запоріжжі реконструювали злітно-посадкову смугу. Раніше ми писали, – перешим, хто відправив літак у небо, у відремонтованому аеропорту були «Turkish Airlines», з цього дня і надалі рейс Запоріжжя – Стамбул є щоденним. Отже, дістатися цивілізованого світу тепер набагато простіше. Ми скористалися можливістю швидко та з комфортом потрапити до Туреччини.
Комфорт та оперативність – перше правило у роботі компанії «Turkish Airlines»
Компанія здійснює рейси в усі частини світу, працює там, де інші бояться. На український ринок вона прийшла у найскладніший для нас економічний період та запропонувала те, що не можуть пропонувати інші. Для нас, як для країни, яка обрала шлях євроінтеграції співпраця з авіакомпанією настільки високого рівня є надважливою. Зараз “Turkish Airlines” здійснює польоти з шести українських міст, нам пощастило, бо Запоріжжя у тому числі. З 2015 року рейси Запоріжжя-Стамбул були кілька разів на тиждень, зараз є щоденними. Трохи більше двох годин у небі і ми на місці. Долетіли з комфортом європейського рівня, приємними стюардесами, смачною та свіжою їжею. Мене дуже вразила саме якість продуктів – термін придатності усього 2 дні. Компанія не дозволяє собі годувати пасажирів їжею із супермаркетів, тому контроль за її приготування взяла на себе.
Втім, про це в іншому репортажі розкажемо детальніше.
Тут ми побачили зовсім інший світ, іншу економіку та можливості. Він полягає не лише в культурних чи релігійних особливостях, а в справжньому патріотизмі, який матеріалізується в щоденні блага. Нехай вибачать нас усі ті, хто переконує українців, – ми вибрали єдиний правильний курс і стрімко розвиваємося, – не правда! Ми побачили, на прикладі Туреччини, як можна розвиватися та яких результатів досягати, тепер готові посперечатися. Сьогодні нам хочеться кричати : “Люди, – подорожуйте! Відкривайте для себе світ і робіть Україну комфортною та привабливою! Світогляд формує все – потреби, вимоги, бажання та цінності.
Ми мали чудову можливість проїхатися Стамбулом, оцінити якість доріг, чистоту, особливості житлового фонду, інфраструктуру. Чесно кажучи – дуже образливо за Україну, адже у нас є все і навіть більше для розвитку, для туристичної привабливості, але… Вже навіть важко вигадати, що в Україні повинно відбутися, щоб нарешті згинула корупція і країну почали розвивати… Після візиту в Туреччину я розумію – образ цієї країни в українців абсолютно не правильний. Це дуже розвинена, злагоджена дисциплінована країна. Тут дотримуються правил та етикету, люблять туристів і поважають їх. Навіть не знаючи мови, з ними легко порозумітися, бо жести можуть сказати все.
У перший день ми потрапили до справжньої казки – стамбульського Діснейленду. Це рай для дорослих і дітей. Зайшовши на територію ти автоматично залишаєш десь далеко за межами усі образи, депресії, переживання. Екстремальні атракціони у цьому точно допоможуть. Я сміливо погоджувалася на кожен екстрим і ні крапельки про це не пошкодувала. Це повний зрив мозку, який варто собі влаштувати.
Адміністратори парку розказали про нюанси організації такого унікального містечка. Уряд країни дуже сприяє у розвитку бізнесу, особливо того який розвиває крану. Держава безкоштовно виділяє землю під той чи інший проект, підприємець користується неї, як власною, розбудовує, розміщує атракціони, озеленяє. Єдине, що може напружувати – це податки, та й то вони абсолютно підйомні. А через 50 років усе набудоване повинно перейти у власність держави. В українській голові важко сприймається така реальність, бо у нас, як правило керманичі країни не мають чіткого плану на власну каденцію, а тут навіть передбачені перспективи на найближчі півстоліття. Логічним є те, що у більшості з нас виникли запитання: “А яка гарантія, що підприємець не спиляє все, що набудував і держава отримає назад лише землю?”. Відповідь: “Жодних гарантій!”, про це не турбуються, бо подібні думки в розвинених країнах не приходять. Власник парку може передавати певні території в оренду, наприклад дрібним підприємцям, які розміщують свої МАФи, до речі об’єкти на території дійсно вражаючі. Кожен старається прикрасити свою крамничку якомога цікавіше, відтак складається враження, що це хатинки казкових персонажів.
В інших репортажах ми розкажемо про найпопулярнішу авіакомпанію, організацію її діяльності, про туристичний Стамбул.
