У Хортицькому районі Запоріжжя на одного мешканця припадає близько двох квадратних метрів паркових територій, тоді як в Олександрівському – майже вдесятеро більше. Водночас навіть відомі міські парки не завжди мають належно оформлені земельні ділянки, що ускладнює їхній захист від забудови.
Чому зелені зони розподілені нерівномірно, які території потребують захисту, де запоріжці пропонують створити нові місця для відпочинку та як запропонувати власні ідеї – розбиралася журналістка Inform.zp.ua.
30 жовтня відбувся воркшоп «Зелено-блакитні простори мого району», ініціатором якого стала ГО «Маю право дихати». Під час заходу учасники аналізували стан зелених зон Запоріжжя та позначали на картах потенційні місця для нових громадських просторів.
Учасники заходу не лише аналізували забезпеченість районів парками та скверами, а й позначали на картах занедбані території, які потенційно можна перетворити на громадські простори.
Де у Запоріжжі найбільше бракує парків і скверів
Кількість зелених зон у районах Запоріжжя суттєво відрізняється. Найкраща ситуація із забезпеченістю парковими територіями – в Олександрівському та Вознесенівському районах, а найгірша – у Хортицькому, Шевченківському та Космічному. Для аналізу використали, зокрема, дані комплексної програми озеленення «Зелене місто» м. Запоріжжя на 2019-2029 роки, яка, за оцінкою активістів, фактично не виконується.
Забезпеченість парковими територіями в районах Запоріжжя:
| Район | Площа парків і скверів | На одного мешканця |
| Олександрівський | 133,8 га | 19,4 м² |
| Вознесенівський | 177,3 га | 18,3 м² |
| Дніпровський | 111,7 га | 8,3 м² |
| Заводський | 35,2 га | 7 м² |
| Космічний | 51,5 га | 3,96 м² |
| Шевченківський | 51,8 га | 3,45 м² |
| Хортицький (Бабурка) | 23 га | 2 м² |
Найменше паркових територій у розрахунку на одного мешканця має Хортицький район. Тут проживає близько 115 тисяч людей, а загальна площа парків і скверів становить лише 23 гектари. Для порівняння, в Олександрівському районі, де проживає близько 69 тисяч людей, паркові території займають 133,8 гектара. Значну частину цієї площі формує парк «Дубовий гай».
Складна ситуація і в Шевченківському районі, де на одного мешканця припадає лише 3,45 квадратного метра паркових територій. Проблема полягає не лише в їхній загальній площі, а й у доступності. Наприклад, у третьому Шевченківському мікрорайоні немає власного парку чи скверу. Щоб відпочити в облаштованій зеленій зоні, мешканцям доводиться їхати чотири зупинки громадським транспортом до скверу на вулиці Бочарова.
У Космічному районі, де на одного мешканця припадає близько чотирьох квадратних метрів паркових територій, основне навантаження припадає на парк Міст-побратимів. Водночас частина його території вже забудована, а самому парку бракує облаштованих просторів для відпочинку.
У Заводському районі забезпеченість становить сім квадратних метрів на людину, а в Дніпровському – 8,3. Зокрема, у парку Енергетиків дві ділянки огороджені будівельними парканами, однак під час обговорення учасники не мали інформації про те, хто є забудовником і які роботи там планують проводити.
Скільки зелених зон має бути в місті
Забезпеченість зеленими територіями визначають за державними будівельними нормами. Під час воркшопу пояснили, що для розрахунків використовують показник 19 квадратних метрів на одного мешканця. Водночас для територій зі щільною багатоповерховою забудовою передбачений показник 8 квадратних метрів. Конкретні нормативи залежать від типу території, забудови, чисельності населення та інших умов.
При цьому до розрахунків не включали острів Хортицю. Один із важливих критеріїв забезпеченості зеленими зонами – можливість дістатися до них приблизно за десять хвилин пішки. З більшості районів Запоріжжя дійти до Хортиці за такий час неможливо, тому її велика площа не вирішує проблему нестачі парків і скверів у житлових мікрорайонах.
Чому навіть відомі парки Запоріжжя залишаються без належного оформлення
Ще одна проблема міських зелених територій – їхній юридичний статус. У кількох районах Запоріжжя паркові земельні ділянки досі не мають належного оформлення. Це стосується, зокрема, Дніпровського, Шевченківського, Космічного, Заводського та Хортицького районів.
У Вознесенівському районі парки та сквери займають 177 гектарів, однак значна частина цих територій також має неврегульовані земельні питання. На одній з останніх сесій міської ради юридично оформили майдан Митців (парк Маяковського), тому площа оформлених зелених зон має збільшитися.
Відсутність належного оформлення створює ризики для зелених територій, особливо в центральній частині міста, де земля приваблива для забудови та комерційного використання. Якщо межі парку не визначені й земельні питання залишаються неврегульованими, громаді складніше захищати його від забудови або використання не за призначенням.
Один із таких прикладів – сквер Тарасова у Вознесенівському районі. Належне оформлення території як рекреаційної з визначеними межами та кадастровим номером могло би допомогти громаді відстоювати її збереження.
Що відбувається із землею «Дубового гаю»
Навіть один із найбільших і найвідоміших парків Запоріжжя – «Дубовий гай» – має невирішені земельні питання. Для нього розробили проєкт землеустрою, однак процес юридичного оформлення досі не завершили.
За інформацією, озвученою під час воркшопу, на території парку розташовані вісім об’єктів, які активісти вважають самовільним будівництвом. Стверджується, що їхні власники не мають договорів оренди чи інших документів, які дозволяли б користуватися відповідними земельними ділянками. Крім того, деякі суб’єкти зверталися до суду з вимогою забезпечити їм вільний проїзд територією парку.
Ситуація з «Дубовим гаєм» показує, чому місту важливо завершити юридичне оформлення зелених територій. Адже йдеться не лише про їхній благоустрій, а й про можливість зберегти ці землі для громадського користування та захистити від забудови.
Від Алюмінієвої балки до парку Сагайдачного: де пропонують створити нові зелені простори
Попри проблеми з наявними парками, у Запоріжжі є території, які мешканці пропонують облаштувати для відпочинку. Під час практичної частини воркшопу учасники розділилися на групи за районами міста. На паперових картах вони позначали наявні зелені зони, проблемні ділянки та місця, які могли б стати новими громадськими просторами.
Зокрема, учасники, які працювали з картою Вознесенівського району, запропонували звернути увагу на кілька територій:
- ділянку з Тарасовою Грушею за торговельним центром «Амстор»;
- Алюмінієву балку;
- територію неподалік набережної;
- парк Сагайдачного біля ЗАлКа;
- зелені території поруч із Критим ринком;
- ділянку за Вознесенівською районною адміністрацією;
- парк Тарасова та сквер біля цирку.
Окремо обговорювали можливість облаштувати прохід уздовж річки та впорядкувати територію в напрямку парку Перемоги. Ще одна проблема, на яку звернули увагу учасники, – доступ до берегових територій. Зокрема, згадували дикий пляж за «Фаетоном» у напрямку Кічкаса та Турпляж. Ці місця мають потенціал для відпочинку, однак дістатися до них складно через промислові території, поганий стан доріг або відсутність зручних проходів.
Також обговорювали розвиток пішохідної та велосипедної інфраструктури вздовж набережної. Ідея полягає в тому, щоб зелені території міста не існували окремо одна від одної, а були пов’язані безпечними маршрутами.
Як у Запоріжжі хочуть об’єднати парки, сквери та водойми
Для розвитку таких просторів громадська організація «Маю право дихати» працює над концепцією зелено-блакитного простору Запоріжжя. Її головна ідея – створити єдину мережу парків, скверів, водойм та інших природних територій, пов’язаних між собою пішохідними й велосипедними маршрутами. У перспективі це має допомогти мешканцям діставатися якісних зелених зон за 10–15 хвилин пішки або велосипедом.
Однак робота над концепцією виявилася непростою. Під час співпраці з міською владою чиновники підготували документ «Основні засади догляду за скверами і парками в місті Запоріжжя. Природа-культура-дозвілля». Вікторія Чикалова вважала, що він більше нагадує збірник технічних правил догляду за зеленими територіями, аніж концепцію їхнього розвитку.
Згодом активістка підготувала власну «Структуру концепції Зелено-блакитного простору Запоріжжя», яку громадська організація «Маю право дихати» презентувала спільно із «Запорізьким центром розслідувань». Одним із ключових напрямів запропонували зробити юридичне оформлення зелених територій: визначення меж земельних ділянок, присвоєння кадастрових номерів і врегулювання земельних спорів.
Розробити спільну концепцію з міською владою в запропонованому форматі не вдалося. Однак під час подальших обговорень сторони визначили можливі напрями співпраці. Зокрема, домовилися, що міська влада займатиметься юридичним оформленням земельних ділянок, а громадськість пропонуватиме проєкти розвитку зелених зон і шукатиме грантове фінансування.
Такий підхід пов’язаний, зокрема, з очікуваними бюджетними обмеженнями у 2027 році. Через нестачу коштів масштабне облаштування парків і скверів може бути складним, тому одним із можливих джерел фінансування розглядають міжнародні гранти.
Чи можна облаштовувати зелені простори без бюджетних коштів
Одним із прикладів громадської ініціативи став Лавандовий лабіринт. Його створили без залучення міського бюджету в межах міжнародної грантової програми «Resilient Roots – Strengthening Grassroots Environmental Leadership in War-Affected Ukraine» за підтримки Austausch e.V., GreenRoots Hub та Brot für die Welt. Матеріали та рослини коштували близько 600 тисяч гривень, а загальна сума гранту становила приблизно 850 тисяч гривень.
Для порівняння під час воркшопу згадували шість дитячих майданчиків, на які у 2025–2026 роках витратили загалом 86 мільйонів гривень. Навколо цих об’єктів виникали скандали, а самі майданчики стали фігурантами кримінальних проваджень.
Досвід Лавандового лабіринту показує один із можливих шляхів розвитку міських просторів за обмеженого бюджетного фінансування. Водночас масштабні зміни потребуватимуть співпраці громадськості та міської влади, зокрема у вирішенні земельних питань.
Як запоріжці можуть запропонувати власну зелену локацію
Одним із наступних етапів роботи над концепцією має стати створення інтерактивної карти зелених зон Запоріжжя. Її планують розмістити на сайті mpd.in.ua, наразі карта перебуває в розробці.
На ній хочуть позначити наявні парки, сквери, водойми та інші зелені території. Для кожної ділянки планують додати інформацію про її стан, проблеми та можливості подальшого використання. До карти також мають перенести пропозиції, які учасники воркшопу залишили на паперових схемах районів.
Запоріжці можуть долучитися до цієї роботи й запропонувати власні локації. Наприклад, занедбані ділянки, колишні кар’єри або зелені території, які потребують облаштування. Свої ідеї можна надсилати громадській організації «Маю право дихати» через її сторінки у Facebook та Instagram.
Водночас інтерактивна карта не матиме офіційного статусу. Позначення певної території не означає, що там обов’язково створять парк чи сквер. Насамперед вона має допомогти зібрати інформацію про стан зелених зон, зафіксувати проблеми та показати, які зміни пропонують самі мешканці.
Чи вдасться реалізувати ці пропозиції, залежатиме від подальших рішень міської влади, юридичного статусу земельних ділянок і можливостей фінансування.
Читайте також:
- Фестивальна, майдан Вернадського та «Дубовий гай»: як могли змінитися локації Запоріжжя (ФОТО).
- Сквер Тарасова у Запоріжжі: суд відмовив у позові щодо повернення землі громаді.
- День оглядового колеса: як виглядають атракціони у парку «Дубовий гай» у Запоріжжі.
Робота над цим матеріалом стала можливою завдяки проєкту Fight for Facts, що реалізується за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини.
📢 Inform.zp.ua створює спільноту тих, кому не байдуже Запоріжжя. Ми щодня працюємо, щоб ви першими дізнавалися важливі новини та знали правду про події в регіоні. Якщо вам важлива наша робота — долучайтеся до монобази та підтримуйте редакцію за посиланням ❤️