inform.zp.ua

Острів Хортиця: головні відкриття року та відновлення природи після Каховської ГЕС

Острів Хортиця

Запорізька Січ. Фото: Inform.zp.ua

18 вересня Запоріжжя відзначає День острова Хортиця. Цей рік видався для заповідника надзвичайно щедрим на відкриття. Протягом 2026 року тут розкопали 5000-літній кромлех, залучили до експедицій ветеранів війни, зафіксували стрімке відновлення історичної екосистеми з червонокнижними птахами та отримали 1,3 млн доларів міжнародної допомоги на збереження врятованих артефактів. 

Журналісти Inform.zp.ua зібрали інформацію про головні знахідки та події, якими жила Хортиця протягом 2026 року.

Реставрація знакової скульптури

В березні запорізькі митці Олександр Шкаліков і Павло Жуков завершили реставрацію скульптури «Кобзар» (також відомої як «Козак-бандурист»). Монумент підфарбували, завдяки чому він став яскравішим і виразнішим на фоні природи. Автором ідеї цієї скульптури був відомий запорізький майстер Владлен Дубінін (1931–2020), макет якої друзі знайшли в його майстерні вже після смерті митця.

Скульптура «Кобзар» на Хортиці. Фото: Inform.zp.ua

Мільйони від Швеції та захист від забудови

23 квітня стало знаковим днем для збереження історичної спадщини острова. Уряд Швеції спільно з ЮНЕСКО виділив 1,3 млн доларів на підтримку Національного заповідника «Хортиця». Ці кошти направили на ремонт музею, створення цифрового реєстру артефактів та розширення кліматичних сховищ для понад 5000 знахідок. Також програма передбачає навчання запорізьких фахівців у експертів шведського Музею «Васа».

Того ж дня стало відомо, що Міністерство культури України (наказ №505) внесло дев’ять об’єктів археології на Хортиці до Державного реєстру нерухомих пам’яток. До переліку потрапили поселення мідно-кам’яної доби «Середній Стіг», середньовічне поселення «Протовче», військовий табір морської дивізії XVIII століття та низка стародавніх курганів. Цей статус захищає території від будь-якої забудови.

Відродження Великого Лугу та рожеві пелікани

Навесні екологи остаточно спростували побоювання, що оголене дно Дніпра перетвориться на пустелю. Фахівці заповідника повідомили, що територія колишньої заплави стрімко заростає рослинами. На Хортиці зафіксували появу близько 140 видів місцевої флори, яка повністю зупинила вітрову ерозію. Також на острові відновилися два історичні водні об’єкти, які існували до будівництва ГЕС: озеро Головківське та залишки озера Річище.

Дно Дніпра біля ГЕС у Запоріжжі. Фото: Inform.zp.ua

Відновлення автентичної природи дало результати вже на початку літа. В червні на заплавних озерах помітили рідкісного червонокнижного птаха — рожевого пелікана. До затоплення Великого Лугу ці місця були ідеальними для їхнього полювання. Повернення пеліканів свідчить про те, що екосистема Нижнього Дніпра регенерує, а нові мілини та зарослі знову стають привабливими для диких птахів.

Рожевий пелікан. Фото: Національний заповідник «Хортиця»

Глечик на пляжі, ветерани-археологи та вогняний козак

В серпні у заповіднику розповіли про унікальну знахідку, яку зробили звичайні відпочивальники. Прогулюючись пляжем, місцеві жителі Таня та Михайло помітили у воді старовинну посудину і передали її археологам. Фахівці встановили, що це глиняний глечик черняхівської культури (І ст. н. е.), якому близько 2000 років. Завдяки тому, що він довгий час лежав у піску під водою, артефакт зберігся в ідеальному стані.

Глечик. Фото: zprz.city

З 9 по 30 серпня в районі Совутиної балки розгорнулася масштабна археологічна експедиція під керівництвом гідроархеолога Дмитра Кобалії. Науковці шукали військові табори та козацькі зимівники XVIII століття. Особливістю цієї експедиції стало офіційне залучення ветеранів російсько-української війни. Протягом липня вони пройшли спеціальний навчальний курс «Гідроархеологія» на базі Запорізького національного університету. Ветерани не лише здобули нові навички з пошуку та збереження пам’яток, а й отримали дієву психологічну реабілітацію через фокусовану роботу. Експедицію також відвідала секретар Запорізької міської ради Регіна Харченко, підтримавши ініціативу.

Окрім науки, наприкінці серпня Хортиця стала майданчиком для відродження живої української традиції. 22 та 23 серпня тут пройшов мультидисциплінарний етносимпозіум «Витоки. Форма традиції», підтриманий Українським культурним фондом. Протягом двох днів гості могли не лише побачити роботу майстрів, а й власноруч спробувати себе у Петриківському розписі, гончарстві, створенні мотанок, свічкарстві, різьбленні та ювелірній справі. Бажаючі також вчилися володіти козацькою шаблею та слухали лекцію від Козака Сіромахи про місце старовинних звичаїв у сучасному світі.

Кульмінацією етносимпозіуму стало 23 серпня на локації «Козацьке коло». Там презентували видовищну вогняну скульптуру «Козак-характерник», створену скульпторами Олександром Жолудем (Запоріжжя) та Сергієм Спасьоном (Полтава). Глиняна фігура ефектно випалювалася просто неба, буквально оживаючи у полум’ї на очах у глядачів та представників міської влади.

5000-літнє святилище просто неба

На початку вересня науковий співробітник заповідника Анатолій Волков повідомив про розкопки кам’яного кромлеха — культової споруди, якій понад 5000 років.

Об’єкт знайшли лише за 50 метрів від берега річки. Це складна конструкція з масивних пласких каменів, ретельно підігнаних один до одного. У давнину такі місця слугували праобразами храмів просто неба, де люди проводили релігійні ритуали, пов’язані з культом Сонця та календарними циклами. Знайдене святилище (вже восьме зафіксоване на острові) планують музеєфікувати та включити до туристичних маршрутів Хортиці.

Нагадаємо, на території Національного заповідника «Хортиця» два модульні укриття перевели на цілодобовий режим роботи. Вони розташовані біля історико-культурного комплексу «Запорозька Січ» та на локації «Козацьке коло».


📢 Inform.zp.ua створює спільноту тих, кому не байдуже Запоріжжя. Ми щодня працюємо, щоб ви першими дізнавалися важливі новини та знали правду про події в регіоні. Якщо вам важлива наша робота — долучайтеся до монобази та підтримуйте редакцію за посиланням ❤️


Exit mobile version