Штучний інтелект став одним із нових інструментів російської пропаганди. За допомогою нього росіяни поширюють неправдиву інформацію про мобілізацію, бойові дії, українських біженців, відносини з іншими країнами, дефіцит пального та інші події, які викликають суспільний резонанс.
Inform.zp.ua зібрав деякі приклади ШІ-фейків на різні теми та пояснення, для чого їх створюють, як розпізнати підробку та не стати жертвою маніпуляцій.
Про що найчастіше бреше російська пропаганда
Для поширення дезінформації російська пропаганда використовує дипфейки (контент, створений або змінений за допомогою штучного інтелекту), згенеровані фото, аудіо й відео, а також підробляє звернення від імені військових, журналістів, іноземців та інших людей, щоб зробити фейки максимально правдоподібними.
За словами медіааналітикині ІМІ Олени Голуб, російські пропагандистські повідомлення можна умовно розділити на стратегічні та ситуативні. Стратегічні наративи Росія просуває роками: наприклад, що війна в Україні нібито є «проєктом Заходу» проти РФ. Навколо них будують менші повідомлення про мобілізацію, втрати української армії та західну допомогу.
Ситуативні фейки з’являються у відповідь на конкретні події – кадрові рішення, зміни на фронті чи інші актуальні теми. Вони підсилюють уже сформовані стратегічні наративи російської пропаганди.
Водночас Олена Голуб наголошує, що штучний інтелект потрібен далеко не для кожного фейку. Російська пропаганда може використати справжнє фото чи відео, але додати до нього вигаданий контекст або неправдиве пояснення. Також фейки можуть поширювати без жодних доказів чи посилань на першоджерела, натомість посилаючись на так званих «експертів».
ТЦК та мобілізація
Однією з найпоширеніших тем, яку використовує російська пропаганда, залишаються мобілізація та робота працівників ТЦК.
Для поширення росіяни використовують діпфейки із відомими людьми – наприклад, із українськими журналістами та телеведучими. Нещодавно у тіктоці виявили мережу діпфейків, створених за допомогою штучного інтелекту. У них незаконно використали образи реальних українських телеведучих для поширення маніпуляцій про мобілізацію та діяльність ТЦК. Такі відео спотворюють реальну картину подій.
Попри це, ролики швидко набрали перегляди, а частина користувачів сприйняла їх за справжні новини. У «1+1 media» згодом повідомили, що розпочали системне блокування такого контенту, залучивши спеціалізований сервіс для його видалення.
Військові
Ще одна тема російської пропаганди – українські військові та їхні нібито «заяви». Для дискредитації ЗСУ пропагандисти створюють дипфейки та вигадані звернення. Наприклад, у мережі поширювали ШІ-відео нібито від українського військового з твердженням, що Володимир Зеленський «не шкодує бійців». Перевірка через сервіс Sensity AI показала, що відео та голос були згенеровані. На підробку також вказали неприродно згладжене зображення, «скляний» нефокусований погляд і штучне звучання мовлення.
В іншому фейку пропагандисти вигадали статистику ООН про нібито масові сексуальні злочини щодо жінок у ЗСУ та створили дипфейк «військовослужбовиці». Для нього використали реальне відео допиту української військовополоненої 2022 року, замінивши її обличчя за допомогою ШІ.
Обстріли заправок та дефіцит пального
Паралельно з реальними російськими атаками на АЗС у червні-липні цього року пропаганда поширювала фейки про нібито критичний дефіцит пального в Україні. У мережі з’явилися відео про «величезні черги» на заправках у різних містах. У Центрі протидії дезінформації встановили, що для цього використовували старі записи 2022 та 2024 років, зокрема з фейковим озвученням.
Для поширення паніки російські спецслужби використовували й кадри нібито із Запоріжжя. Водночас критичного дефіциту пального не було: в уряді повідомляли про достатні запаси нафтопродуктів, а голова Запорізької ОВА Іван Федоров заявляв, що підстав для ажіотажу чи нестачі пального в області немає.
Польща та міжнародні відносини
Ще один напрям російської пропаганди – спроби посварити українців і поляків за допомогою дипфейків та ШІ-відео. Зокрема, у польському сегменті соцмереж поширювали ролики, де згенеровані «польські військові» критикують українців, поширюють неправдиві заяви про біженців і маніпулюють темою Волинської трагедії.
Також у соцмережах діє мережа ШІ-акаунтів із відео від імені нібито українських біженок у Варшаві. У них створюють карикатурний образ «меркантильної та неосвіченої українки». У Центрі протидії дезінформації зазначають, що такий контент спрямований на розпалювання ксенофобії та погіршення українсько-польських відносин.
Трудові мігранти
Тема трудових мігрантів досі залишається у фокусі російської пропаганди. У соцмережах створюють мережі акаунтів, замаскованих під особисті блоги іноземців. Згенеровані ШІ персонажі розповідають про нібито переїзд до України, умови проживання та наміри будувати стосунки з українками.
Також пропагандисти поширюють ШІ-відео з нібито громадянами Індії, які говорять про високі зарплати в Україні, стосунки з українками та «запрошення» до країни. У Центрі протидії дезінформації вважають, що такі фейки спрямовані на розпалювання ксенофобських настроїв і напруги в українському суспільстві.
Як розпізнати ШІ-фейки
Розпізнати дипфейк можна за кількома ознаками. У відео варто звернути увагу, чи збігаються рухи губ зі словами, чи природно звучить голос, чи є фонові шуми та наскільки якісне саме відео. Насторожити має й заява, яка різко суперечить попередній позиції людини, особливо якщо ролик з’явився не на офіційній сторінці чи у перевіреному медіа, а в анонімному каналі.
На згенерованих зображеннях ШІ можуть видавати розмиті або неприродні обличчя, глянцева шкіра, зайві чи відсутні пальці та кінцівки, викривлені символи, дивний фон або неприродні пози людей.
Перевірити фото можна і за допомогою зворотного пошуку зображень. Для цього потрібно відкрити Google, натиснути на значок камери, завантажити картинку або вставити посилання та переглянути, де і коли вона вже з’являлася в інтернеті.
Додатково підозрілий контент можна перевірити за допомогою онлайн-інструментів. Для аудіо існують PlayHT, AI or Not та AI Speech Classifier, а для зображень – Fake News Debunker by InVID & WeVerify, FotoForensics та AI or Not. Водночас результати таких сервісів не варто сприймати як остаточний доказ.
Водночас медіааналітикиня Інституту масової інформації Олена Голуб радить звертати увагу не лише на саме відео чи зображення, а й на інформацію, яку воно намагається донести. Якщо повідомлення викликає сильні емоції, особливо страх, стосується фізичної безпеки чи життя близьких або нагнітає ситуацію, до нього варто поставитися критично.
Важливо перевірити і першоджерело: хто першим оприлюднив заяву та чи повідомляють про неї надійні медіа або офіційні джерела. Фахівчиня закликає не покладатися лише на соцмережі, де часто немає посилань, а перевіряти інформацію безпосередньо у перевірених джерелах, зокрема тих, які є на «Мапі рекомендованих медіа» та у «Білому списку» ІМІ.
«Завжди раджу споживати інформацію не в соціальних мережах, а в перевірених медіа безпосередньо. Або принаймні перевіряти її, тому що соціальні мережі рідко посилаються на джерела. Що стосується перевірки інформації з медіа, то зважати на першоджерело», – підсумовує Олена Голуб.
📢 Inform.zp.ua створює спільноту тих, кому не байдуже Запоріжжя. Ми щодня працюємо, щоб ви першими дізнавалися важливі новини та знали правду про події в регіоні. Якщо вам важлива наша робота — долучайтеся до монобази та підтримуйте редакцію за посиланням ❤️