Дипфейки все частіше використовує російська пропаганда: за допомогою штучного інтелекту можна підробити голос чи обличчя людини або повністю згенерувати відео. Водночас технології вдосконалюються, а помітити підробку стає складніше.
Журналістка Inform.zp.ua поспілкувалася із медіааналітикинею Інституту масової інформації Оленою Голуб про те, як Росія використовує ШІ у пропаганді, на які теми створює фейки та що робити, якщо відео чи фото викликає сумніви.
Що таке дипфейки та як Росія використовує ШІ у пропаганді
Дипфейками називають контент, створений або змінений за допомогою штучного інтелекту. Це можуть бути відео, зображення, аудіо або тексти. Російська пропаганда вже досить активно використовує штучний інтелект.
За допомогою ШІ, зокрема, можна створити відео, на якому реальна людина нібито говорить те, чого насправді ніколи не казала. Також такий контент з’являється у прокремлівських телеграм-каналах та каналах так званих «воєнкорів».
Олена Голуб розповідає, що згенерованими відео росіяни можуть супроводжувати повідомлення про нібито захоплення українських територій.
«Якщо говоримо про телеграм-канали російські, прокремлівські і так звані телеграм-канали воєнкорів, то вони досить активно використовують. Особливо, коли повідомляють про захоплення певних територій, то іноді відео, які супроводжують такі новини, згенеровані штучним інтелектом і не є справжніми», – говорить медіааналітикиня.
Водночас вона наголошує, що далеко не для кожного фейку російській пропаганді потрібен штучний інтелект. Маніпуляцію можуть побудувати і навколо справжньої фотографії, але надати їй зовсім інший контекст.
«Іноді їм для фейків не обов’язково залучати штучний інтелект, вони активно і так їх поширюють, просто придумують без посилання на джерела і, відповідно, поширюють в медіа із посиланням на якихось їхніх так званих експертів», – каже медіаекспертка.
Як приклад Олена Голуб згадує поширену російськими ресурсами неправдиву інформацію про те, що Головнокомандувач ЗСУ Михайло Драпатий нібито є «агентом британської розвідки». Для підтвердження цього твердження пропагандисти використали справжню фотографію, яка не мала стосунку до їхніх звинувачень.
«Що стосується саме дипфейків, які робить ШІ, то мені іноді здається, що їх більше поширюють для російського політикуму, щоб підтвердити нібито захоплення певних територій. А для аудиторії вони особливо не заморочуються і досить активно поширюють це просто словами: написали, що захопили, та й усе», – вважає Ольга Голуб.
Про що найчастіше говорить російська пропаганда
За словами медіааналітикині, російські пропагандистські повідомлення можна умовно розділити на стратегічні та ситуативні.
До стратегічних належать наративи, які Росія просуває роками. Наприклад, один із них – твердження, що Україна нібито воює не самостійно, а виконує волю західних країн, а сама війна є «проєктом Заходу» проти Росії. Навколо цього великого наративу вибудовуються менші повідомлення – про, мобілізацію, великі втрати української армії або тези про те, що західні країни нібито готові «воювати до останнього українця».
Ще один великий наратив – твердження про те, що Росія нібито перемагає у війні.
«Цей меседж дуже активно піднімає дух всередині Росії, демобілізує українське суспільство і досить активно працює на західні суспільства задля того, аби зменшити кількість допомоги. Тобто: “Навіщо допомагати країні, яка і так програє?”», – пояснює Олена Голуб.
Ситуативні повідомлення з’являються у відповідь на конкретні події – кадрові рішення, ситуацію на фронті чи інші актуальні теми. Водночас навіть такі фейки часто підсилюють уже сформовані стратегічні наративи.
Чому у дипфейках використовують відомих людей
Для створення дипфейків пропагандисти можуть використовувати обличчя та голоси реальних людей. Зокрема, раніше Центр протидії дезінформації повідомляв про згенеровані відео за участі українських телеведучих.
Олена Голуб пояснює: люди схильні більше довіряти відео, адже бачать подію нібито «на власні очі». Знайоме обличчя також може додавати неправдивому повідомленню переконливості.
Водночас такі відео можуть створюватися не лише для українців. Для російської аудиторії такі матеріали можуть створювати ілюзію внутрішніх конфліктів та розколу в українському суспільстві.
«Я вважаю, що це спрямовано на російську аудиторію, тому що в Україні такі відео дуже швидко спростовують. Ці ведучі всюди виступають і кажуть, що цього не було, що вони цього не говорили, що це або вирвано з контексту, або певні слова згенеровані та озвучені їхнім голосом. І в Україні це не має несе певного навантаження інформаційного. А от для російської аудиторії це важливо: показати розбрат усередині українського суспільства. Це мотивує їх безпосередньо до продовження агресії», – говорить медіааналітикиня.
Чи можна розпізнати дипфейк за неприродними рухами
За словами Олени Голуб, зараз у мережі можна зустріти якісні генерації, які складно відрізнити від справжніх та ті, у яких є помітні помилки. Раніше одним із найпростіших способів розпізнати підробку були деталі: більша кількість пальців, неприродна міміка, дивні рухи чи спотворені предмети. Однак покладатися лише на такі ознаки стає складніше.
«Однозначно, якість [генерацій] зростає і буде зростати далі. Але є хороша новина: практично всі штучні інтелекти погодили практику маркувати весь згенерований собою контент», – зауважує фахівчиня Інституту масової інформації.
Довідка. Європейська комісія опублікувала Кодекс практики щодо маркування контенту, створеного штучним інтелектом. Документ має допомогти розробникам та користувачам виконувати вимоги Закону про ШІ, які набули чинності 2 серпня 2026 року. Зокрема, дипфейки та створені або змінені штучним інтелектом тексти на суспільно важливі теми мають бути чітко позначені, а користувачів мають інформувати, коли вони взаємодіють із системою ШІ.
Олена Голуб зазначає, що такі позначки на відео мають спростити перевірку матеріалів користувачами. Водночас експертка наголошує, що такі підходи можуть застосовувати не всі ШІ-сервіси.
«Зараз на ринок акцій виходять китайські штучні інтелекти і вони ці практики не узгодили. Відповідно, те, що буде генеруватися китайським штучним інтелектом, може бути не позначено. Можливо, вони приєднаються до цієї практики. Можливо, ні, наразі не можу сказати», – говорить медіааналітикиня.
Як перевірити підозріле відео або фото
Олена Голуб радить запоріжцям звертати увагу не лише на саме зображення чи відео, а й на інформацію, яку воно намагається донести. Одним із сигналів може бути сильна емоційна реакція.
«Якщо інформація викликає у вас сильні емоції, це має вас насторожити. Це може бути фейком: якісь речі, які стосуються безпосередньо фізичної безпеки, життя близьких, нагнітання. Якщо інформація викликає емоції, особливо страх чи щось подібне, то до такої інформації треба ставитися критично», – говорить медіааналітикиня.
Також варто перевірити, хто першим оприлюднив інформацію, чи є посилання на першоджерело та чи повідомляють про це надійні медіа (зокрема ті, які є на «Мапі рекомендованих медіа» та у «Білому списку» ІМІ) або офіційні джерела. А онлайн-сервіси для визначення ШІ-контенту також можна використовувати як додатковий інструмент перевірки.
«Завжди раджу споживати інформацію не в соціальних мережах, а в перевірених медіа безпосередньо. Або принаймні перевіряти її, тому що соціальні мережі рідко посилаються на джерела. Що стосується перевірки інформації з медіа, то зважати на першоджерело», – підсумовує Олена Голуб.
📢 Inform.zp.ua створює спільноту тих, кому не байдуже Запоріжжя. Ми щодня працюємо, щоб ви першими дізнавалися важливі новини та знали правду про події в регіоні. Якщо вам важлива наша робота — долучайтеся до монобази та підтримуйте редакцію за посиланням ❤️