Дванадцять років тому, 13 квітня, у Запоріжжі відбулося масове зіткнення між прихильниками територіальної цілісності України та проросійськими мітингувальниками. Проукраїнська більшість заблокувала опонентів на Алеї Слави, використавши продукти харчування (яйця та борошно) як інструмент тиску.
Передумови та початок конфлікту
Вранці 13 квітня 2014 року група проросійських активістів (за різними оцінками, від 300 до 500 осіб) зібралася на площі Леніна (зараз – площа Запорізька) в Запоріжжі. Учасники акції під російськими прапорами організували марш проспектом у напрямку Алеї Слави, розташованої поблизу Запорізької міської ради. Заявленою метою акції було створення так званої «Запорізької народної республіки».
Одночасно на площі перед Запорізькою обласною державною адміністрацією (ОДА) проходив мітинг Євромайдану. Дізнавшись про рух колони опонентів, учасники проукраїнської акції вирушили до Алеї Слави.
Громадська діячка та активна учасниця тих подій Олена Єрьоменко в інтерв’ю Inform.zp.ua згадує, що «Яєчна неділя» стала логічним продовженням місцевого Майдану, який починався як боротьба проти свавілля корумпованої влади, а переріс у захист міста від російської агресії. За її словами, ще за кілька тижнів до 13 квітня активісти мали інформацію про автобуси з людьми, які прямували захоплювати Запорізьку ОДА за донецьким та луганським сценарієм, проте тоді містянам вдалося відстояти адмінбудівлю. Тож ігнорувати новий проросійський мітинг було неможливо.
«Я тоді написала заклик у соцмережах, що планується захоплення будівлі і підняття прапора Росії чи “ЗНР”. Зібралося дуже багато людей, серед них багато тих, хто зовсім не мав відношення до Майдану. Ми, за великим рахунком, на декілька тижнів втримали будівлю Запорізької ОДА. Саме це допомогло зупинити створення “ЗНР”», — розповідає активістка.
Жіноче обличчя спротиву та блокування на Алеї Слави
Дізнавшись про рух колони опонентів, ініціативу щодо перехоплення взяли на себе жінки. Як зазначає Олена Єрьоменко, саме учасниці «Жіночої сотні» першими публічно заявили, що час припиняти співи та йти зупиняти марш «русского мира». Вони рушили проспектом, після чого до них масово доєдналися представники різних громадських організацій та звичайні мешканці міста.
Проукраїнські мітингувальники, кількість яких протягом дня зросла і в кілька разів перевищила чисельність опонентів (близько 2-5 тисяч осіб), оточили групу проросійських активістів на Алеї Слави. Замість прямого силового зіткнення, проукраїнські учасники застосували дистанційний тиск. Понад шість годин заблокованих мітингувальників безперервно закидали курячими яйцями, борошном, пакетами з молоком та зеленкою. Ця тактика дозволила уникнути масових травм, водночас фізично унеможлививши подальший рух проросійської колони.
Евакуація та результати
Увечері співробітники місцевої міліції організували безпечний коридор для евакуації оточених. Проросійських мітингувальників виводили під прикриттям розкритих парасольок і завантажували в автозаки. Їх транспортували до місцевого управління боротьби з організованою злочинністю (УБОЗ) для ідентифікації та уникнення самосуду з боку натовпу.
Подія отримала в медіа неформальну назву «Яєчна неділя». Внаслідок заблокованої акції масові публічні заходи проросійських сил у Запоріжжі повністю припинилися, а контроль над містом залишився за українською владою. За словами Єрьоменко, саме згуртованість часів Майдану та подій 13 квітня психологічно підготувала місто і сформувала ту непохитну позицію, з якою Запоріжжя зустріло повномасштабне вторгнення у 2022 році.
«Ми тоді поставили остаточну крапку і дали зрозуміти, що так просто, як було в Луганську чи Донецьку, в Запоріжжі не буде. Запоріжжя – це Україна. Мені здається, що саме Запорізький Майдан плюс “Яєчна неділя” дали нашу таку непохитнунесхитну позицію і настрій людей в перші дні повномасштабного вторгнення», — наголошує Єрьоменко.
Погляд крізь роки: непокаране зло та втома суспільства
Сьогодні, через понад десятиліття війни, учасниця тих подій визнає: проблему прихильників РФ тоді не було вирішено остаточно, а справжнє усвідомлення загрози прийшло до багатьох містян надто пізно.
«Погане те, що треба було, аби відбулося повномасштабне вторгнення, для того, щоб багато людей це зрозуміли. На жаль, вони це не зрозуміли тоді, коли війна ще була, як нам здавалося, далеко… А для Росії жодної різниці немає. Вони просто роблять те, що і тоді робили, тільки в більших масштабах», — пояснює активістка.
Зараз, на тлі загальної втоми від тривалої війни, активістка із тривогою спостерігає активізацію прихильників «русского мира» в соціальних мережах.
«Мені важко підібрати слова, бо я не розумію, як можна підтримувати проросійську позицію, коли ти живеш у прифронтовому місті, по якому щодня летять КАБи та “мопеди”, гинуть люди та руйнуються будівлі», — ділиться діячка.
Попри періодичне розчарування в політиках, які згодом використали здобутки революції у власних цілях, Олена Єрьоменко впевнена у правильності обраного шляху. Як показує історія, українцям доводиться постійно відстоювати свою позицію та кордони, і «Яєчна неділя» стала одним із найважливіших переможних епізодів цієї тривалої боротьби для Запоріжжя.
📢 Inform.zp.ua працює, щоб ви знали правду. Ми щодня збираємо важливі новини про Запоріжжя, окуповані території та життя в регіоні. Якщо наша робота важлива для вас, підтримайте редакцію донатом — ваша допомога дозволить нам продовжувати писати для вас! ❤️ Підтримати: за посиланням👈