Збирання врожаю соняшнику в Запорізькій області традиційно стартує у серпні та триває до кінця вересня — початку жовтня. Цьогоріч, як і минулого року, на врожайність може вплинути посуха.
Щоб з’ясувати, якою є ситуація в регіоні та чого очікувати від цін на олію, журналістка Inform.zp.ua поспілкувалася з фермером і головою Кушугумської громади. Вони розповіли про стан полів, поділилися прогнозами на майбутній сезон та пояснили, чи справді сарана знищила соняшник.
За даними ГУ Держпродспоживслужби, в Україні соняшник — одна з ключових олійних культур. У порівнянні з іншими він забезпечує найбільший вихід олії з одного гектара. Насіння сучасних сортів та гібридів містить у середньому 50–54% жиру, що робить його цінною сировиною для виробництва харчової продукції.
Збирання соняшнику залежить від строків визрівання та особливостей культури. Щоб зберегти врожай і мінімізувати втрати, важливо дотримуватися кількох умов: оптимальної вологості насіння, що дозволяє обійтися без додаткового просушування, а також забезпечення ефективної роботи техніки.
Особливість соняшнику полягає у нерівномірному дозріванні. Фізична зрілість настає через 15–20 днів після завершення цвітіння. Спочатку жовтіє тилова сторона кошика, далі зростає кількість жовтих рослин на полі. Згодом частина кошиків підсихає, а ранні — стають повністю сухими.
Основні ознаки готовності культури до збору: в’янення й опадання язичкових квітів, поява характерного забарвлення насіння та затвердіння його ядра, а також засихання більшості листя.
Спекотне літо без дощів: як клімат і сарана вплинули на врожай соняшнику на Запоріжжі
Одним із головних факторів, що визначає врожайність соняшнику, є кількість опадів. Цьогоріч, як і торік, їх було вкрай мало. У червні та липні посуха в південних областях України досягла рівня «сильної», а поодинокі дощі наприкінці червня не змогли змінити ситуацію, йдеться в агрометеорологічному огляді Гідрометцентру.
Фахівці Запорізького обласного центру з гідрометеорології прогнозували, що серпень буде спекотним. Середня температура очікується на рівні +24,9°С, що на 2,1° вище за кліматичну норму. Місячна кількість опадів — лише 26 мм, що становить 70% від норми. Поки що прогнози синоптиків справджуються.
Та цього року аграріям довелося боротися не лише з відсутністю дощів, а й із нашестям сарани. Масову появу комах зафіксували в липні на території Кушугумської громади. Згодом сарана почала мігрувати в інші населені пункти, а також у деякі райони Запоріжжя. Через це в області навіть оголосили карантин. Зараз ситуація стабілізувалася, проблему вдалося вирішити, і карантин скасували.
Голова Кушугумської громади Володимир Сосуновський у коментарі Inform.zp.ua пояснив, що сама сарана соняшник майже не пошкодила. Однак вона завадила його запиленню:
«Соняшник сарана практично не чіпала — видно, ця культура їй не до смаку. Проблема в іншому: у період цвітіння, приблизно два тижні, бджоли не сіли на соняшник, тож пилку вони не зібрали. Через це врожай виявився дуже слабким. Якщо зазвичай на наших полях показник складає близько 2,5 тонни з гектара, то цього року, якщо отримаємо хоча б одну тонну, то це вже буде непогано».
Посуха також значно послабила врожайність, наголошує Сосуновський:
«Є поля, де соняшник взагалі висох, підріс лише до 30–40 см. У середньому можна говорити про втрату щонайменше 30% урожаю. Частину посівів доведеться просто переорати».
Що може врятувати наступну посівну кампанію
Фермер Роман Ганноцький розповів, що цього року «прогорів» на соняшнику. Його родина засіяла 8 гектарів цієї культури, але, за його словами, посіви, ймовірно, доведеться переорювати або боронувати дисковою бороною.
Він зауважив, що про всі ризики знав від самого початку: навесні спеціалізовані ресурси попереджали про нестачу вологи, великі шанси, що дощів не буде, а отже — і врожаю теж. Проте фермер вирішив ризикнути:
«Хто не ризикує — той не дискує. Сьогодні проїжджав через Запорізький район, неподалік виїзду з міста у бік Дніпра. Там подекуди соняшник гарний, але загалом ситуація різна: у когось посіви вдалися, а в когось — зовсім слабкі. Це, безумовно, вплине на ціну соняшникової олії — тієї, на якій ми смажимо і яку додаємо до салатів».
За його словами, збитки з одного паю (8 га) сягають близько 200 тисяч гривень. Чи буде дотація від держави — поки невідомо.
Наразі фермер шукає альтернативи: відновлює покинуті джерела та криниці, щоб мати можливість поливати врожай.
«На жаль, державі загалом байдуже на ці моменти, тому селяни відчувають себе покинутими. Це, скажімо, голос народу, який я часто чую навколо себе. Але лямку люди тягнуть, бо місто без села вмирає. Свою землю вже всю під’єднав до води, на черзі — земля батьків. Але одна справа підключити пів гектара або гектар, а інша — цілий пай. Це вже і дозволи, і зовсім інший рівень коштів», — продовжив фермер.
Ціни на соняшникову олію в Україні продовжують зростати
Ціни на соняшник та соняшникову олію в Україні перевищують світові показники через низькі запаси наприкінці 2024–2025 маркетингового року. Водночас експерти попереджають, що у новому сезоні експортний попит може знизитися.
За даними Електронної зернової біржі, дефіцит пропозицій соняшникової олії пов’язаний з обмеженими обсягами соняшника та переходом більшості заводів на перероблення сої та ріпаку. Внутрішні ціни на сиру олію сягнули 58–60 тис. грн за тонну (еквівалент $1160–1200), тоді як експортні постачання оцінюють у $1100–1145 за тонну.
Невеликі заводи активізували перероблення та підняли ціни на соняшник (з олійністю 50%) до 27,5–28 тис. грн за тонну з постачанням на завод. Попит на серпневі поставки олії залишається високим: до Індії — $1210–1220 за тонну, до Китаю — $1150, до країн ЄС — $1200–1220.
Експерти зазначають, що посушлива погода в Миколаївській та Дніпропетровській областях може скоротити врожай соняшника на 1 млн тонн. Проте в інших регіонах умови для посівів сприятливі, тому прогноз виробництва залишається на рівні 13,5–14 млн тонн.
У новому сезоні українські переробники зіштовхнуться з конкуренцією з боку Росії на ринку Індії, оскільки попит з ЄС на українську олію знизиться через збільшення власного виробництва соняшника та ріпаку.
За даними Мінфіну, у Запорізькій області у 2024 році ціни на соняшникову олію коливалися. На початку року вони росли: січень +4 %, лютий +5,6 %, але у березні відбулося падіння майже на 7 %. Потім ціни знову поступово зростали, і до листопада 2024 року відбувся значний стрибок — +8,3 %, перевищивши 65 грн за кілограм. У грудні ціна підвищилася ще на 4,4 %.
У 2025 році зростання було більш плавним. Січень–березень показали стабільне підвищення від 1,6 % до 4 %. У квітні та травні спостерігалося невелике падіння на 1–1,5 %, а потім ціни знову почали рости: у червні +1,9 %, у липні +1,9 %, досягнувши 76 грн за кілограм.
Простими словами: за рік ціни на соняшникову олію в Україні майже постійно росли, з невеликими короткочасними падіннями, і загалом підвищилися майже на 42 % з початку 2024 до середини 2025 року.
За даними онлайн-магазинів, сьогодні ціни на олію коливаються так: в АТБ пляшка 0,5 л (“Своя лінія”) коштує 41,50 грн, 0,9 л (“Чумак”) — 86,72 грн, трилітрова баклажка “Олейна” — 249,90 грн. У Сільпо 0,5 л “Премія” — 44,29 грн, а одна з найдорожчих — “Чумак” нерафінована 0,9 л за 99 грн, трилітрова баклажка “Стожар” — 319 грн.
Аграрний сектор Запорізької області: що вже зібрали та які втрати
Попри повномасштабну агресію РФ, агропромисловість Запорізької області продовжує відігравати ключову роль у продовольчій безпеці регіону.
До 24 лютого 2022 року в області обробляли майже 1,88 млн га ріллі. У 2025 році через окупацію та активні бойові дії обробка зменшилася до 380 тис. га — приблизно 80 % земель залишаються недоступними для роботи.
Під урожай 2025 року сільгосппідприємства посіяли 260 тис. га, що значно менше, ніж у 2021 році (1,64 млн га) та порівняно з 2024 роком (278 тис. га). Зокрема:
- Зернові та зернобобові культури займають 128,95 тис. га. Серед них пшениця — 106,23 тис. га, ячмінь — 13,03 тис. га, горох — 3,68 тис. га, кукурудза на зерно — 4,33 тис. га, просо — 0,71 тис. га, жито — 0,26 тис. га, інші культури — 0,72 тис. га.
- Технічні культури займають 131,11 тис. га. З них соняшник — 100,98 тис. га, ріпак — 29,85 тис. га, інші культури — 0,28 тис. га.
У регіоні вже завершено збір ранніх зернових, зернобобових та технічних культур, таких як ячмінь, пшениця, жито, овес, горох, ріпак, гірчиця та льон.
Невдовзі розпочнеться збір пізніх культур — соняшника, кукурудзи на зерно, проса та інших, з площі 106,38 тис. га. Для порівняння, у 2021 році площа під пізні культури складала 599 тис. га, а у 2024 — 126,4 тис. га.
Через тривалу спеку та посуху частина посівів зазнала втрат. За останніми даними, пошкоджено 580 га соняшника та 234,72 га кукурудзи.
Авторка: Оксана Щербина
Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” та Amediastiftelsen в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів.