Через пандемію COVID-19 та тривалий карантин тисячі людей втратили роботу. В Запоріжжі та області також погіршилася ситуація на ринку праці. Загальні показники зростання безробіття в регіоні вдвічі перевищили минулорічну статистику. По Запоріжжю – втричі. Кожен другий, хто звернувся до служби зайнятості, пов’язує втрату роботи саме з розповсюдженням коронавірусу та запровадженим всеукраїнського карантину.
Жорстокі карантинні обмеження вже пом’якшено, але деякі галузі досі не запустилися. Зокрема, туризм переживає найважчі часи, – зізнаються оператори ринку. 90% туркомпаній звільнили свої колективи за час карантину. Навіть, з поновленням галузі оберти доведеться набирати не один рік, – зауважують власники туристичних компаній. І наголошують, що повноцінне поновлення роботи з минулорічними показниками – взагалі важко прогнозувати. Підраховують збитки ресторани, кафе, перукарні, споркомплекси, дитячі розважальні центри, позашкільна освіта. Переважна більшість зареєстрованих безробітних – це колишні працівники сфери торгівлі та послуг.
INFROM.ZP.UA поспілкувався із експертами на ринку праці та намагалися знайти відповіді: що робити в цій ситуації та як шукати роботу в умовах пандемії?
Карантин: що змінилось на ринку праці
Масштаби безробіття сьогодні дійсно значно більші, ніж в попередні роки. В цифрах Запорізького центру зайнятості це виглядає так:
- З 12 березня по 9 червня поточного року статус безробітного отримали більше 15 тис. осіб (майже в два рази більше, ніж за аналогічний період минулого року – близько 8 тис. безробітних)
- Серед людей, які отримали статус безробітного в цей період, 44% втратили роботу саме під час карантину.
- До служби зайнятості зверталися як нещодавно звільнені, так і ті, хто тривалий час офіційно не працювали, або працювали за межами України. Так, кожний п’ятий зареєстрований в період карантину безробітний більше року після звільнення офіційно не працював.
- Темпи реєстрації безробітних найвищими були у квітні цього року: в середньому по області щоденно статус безробітного отримували 393 особи. Для порівняння, минулого року у квітні цей показник – 120 осіб.
- Середній вік зареєстрованих у період карантину безробітних становить 40 років: 57% складають жінки, 34% – молодь до 35 років. Зареєстровано й 20 безробітних, які досягли 60 років, але не мають необхідного для призначення пенсії страхового стажу.
- Станом на 10 червня 2020 року на обліку в Запорізькій службі зайнятості перебуває майже 26 тис. безробітних, з низ 20 тисяч отримують допомогу по безробіттю. Станом на аналогічну дату минулого року було 15 тис. зареєстрованих безробітних, допомогу по безробіттю отримували 10 тис. осіб.
- Протягом карантину за сприяння служби зайнятості працевлаштовано 8,5 тис. шукачів роботи (за аналогічний період минулого року пощастило більшій кількості: 15 тис. знайшли робоче місце).
Цифри вражають. Але експерти визнають, що це не критична ситуація. Запоріжжя та область переживали більш кризові моменти. В 2014-2015 роках масово шукали роботу внутрішньо переміщені особи. Тоді на обліку в службі зайнятості регіону перебувало 30 тис. безробітних. А в період економічного спаду 2008-2009 років на обліку одночасно перебувало 36 тис. безробітних. Тому не час втрачати оптимізму, треба активно шукати роботу, – вважають екперти.
Де шукати роботу?
На тлі карантину у базі даних служби зайнятості значно зменшилась кількість вакансій, – визнають експерти. Так, якщо з 12 березня по 9 червня 2019 року роботодавцями було надано майже 16 тис. вакансій, то за аналогічний період поточного року лише 8 тис. І все ж таки роботи в Україні, і зокрема в Запорізькій області, достатньо. Дуже часто ринок праці не відповідає ринку освіти і навпаки.
Це ключова проблема, з якою зіштовхнулася Україна. У нас є багато спеціальностей, які отримано за принципом «модно». Зараз безліч юристів, економістів, фотографів. Але це не відповідає ринку праці. Зараз потрібні інженери, IT-шники, медики. Активні люди, які вміють адаптуватися, вони йдуть саме на ті спеціальності, які затребувані в нашій країні, – запорізький соціолог Аскад Ашурбеков дає першу пораду молоді та тим, хто готовий змінювати фах аби вмонтуватися в нові реалії.
Україна – країна можливостей. Доказами цього твердження є ті українці, хто вже скористався цими можливостями. Українські IT-фахівці зараз на одному з перших місць в світі за якістю та кількістю виконаних замовлень. А починалося все не в кращі часи, – нагадує соціолог. Але в цьому напрямку залишаються прогалини. Зараз від IT-шників чекають стартапів аграрії. В сільському господарстві не вирішені питання автоматизації проб грунту, датчиків вологи тощо. Медики та освітяни потребують нових IT-рішень через розповсюдження коронавірусу та дистанційну організацію своєї роботи. Нові розробки в цих напрямках цікавлять світ, тому є перспективи починати, робити портфоліо з робіт в Україні та виходити на світові ринки, – рекомендує Аскад.
Можливостями треба користатися, а не чекати від держави. Якщо у шукача роботи позиція «держава нам винна», то, звісно, будуть проблеми: не подобатиметься робоче місце, не має роботи за фахом. Але якщо займати активну позицію, впевнений, роботи виявиться багато. Подивімось на запорізькі реалії. На «Запоріжсталі» та інших промпідприємствах є дефіцит монтерів, інженерів. Раніше на ці промгіганти було складно влаштуватися, зараз – навпаки. Заводи шукають робітників. Це конкурентний ринок праці та зарплати.
Серед «дефіцитних» спеціальностей якісні юристи, аграрії. На останніх буквально «полюють» сільхозпідприємтсва. Запорізькі агрофірми готові вкладати в своїх аграріїв до 10 000 доларів щорічно для підвищення їх кваліфікації. Їх відправляють на навчання навіть закордон, – розповідають сільгоспвиробники.
Роботодавці шукають фахівців з охорони праці та промислової безпеки, агентів з продажу юридичних послуг для компаній, які постраждали від пандемії COVID-19.
ОТГ: робота не тільки руками і саме «не стільки руками»
Третя порада для шукачів роботи. На неї експерти звертають особливу увагу, оскільки більшість в цьому напрямку навіть не шукає. Робочих рук потребують територіальні громади. Їх специфіка – вони розташовуються в районних центрах, селищах, селищах міського типу. За поширеним стереотипом, люди шукають роботу у великих містах: Києві, Дніпрі, Запоріжжі… Але з запровадженням реформи децентралізації ситуація кардинально змінилася.
Зараз в ОТГ тотальний дефіцит кадрів. Якщо формується громада, в неї одразу зростають бюджети і обов’язки. Зараз ОТГ відповідають за спорт, культуру, пожежну безпеку тощо. Виникає питання: в районному центрі або на сільській території хто це буде виконувати? Як правило там таких людей немає. В області є приклади, коли люди їдуть із Запоріжжя до Широківської ОТГ, влаштовуються там на роботу. Їдуть працювати, навіть, в Оріхівський район, Комишувацьку ОТГ, – розповідають експерти Запорізького офісу ULEAD.
В ОТГ потрібні не просто робочі руки для фізичної праці. Є дефіцит кадрів «розумових» професій: потрібні проектні менеджери, IT-шники, які можуть робити електронне самоврядування, сайти цих громад.
Якщо ти народився в районному центрі або селі, ти більше не повинен їхати у велике місто. Ні! Освіту можна отримати в великому місті, а працевлаштуватися можна саме в маленькому. Як би це пафосно не виглядало, але факт залишається фактом: зараз саме на маленьких територіях тенденція до зростання дефіциту кадрів. Така ситуація спостерігається з 2016 року. Ми перейшли до ринкової економіки. І ОТГ, сільські громади, готові давати конкурентну заробітну плату рівня обласного центру, – на цю пораду Аскад Ашурбеков звертає увагу випускників шкіл, вишів, і загалом всіх, хто в пошуку роботи.
Якби в Україні була робота – люди не їхали б закордон на заробітки?
Робочий день на аграрних підприємствах запорізького регіону – 8-9 годин. Люди в Польщі на аналогічних роботах працюють по 12-14 годин. Запорізькі аграрії кажуть: якщо б люди у нас працювали по 14-ть годин, вони б отримували не меншу заробітну плату ніж в ті самій Польщі. При цьому вони були б вдома, в рідній країні, їм не довелося витрачати кошти на оренду житла та весь час знаходитись в стані стресу, – підкреслює соціолог.
Питання в тому, що люди бажають працювати 8 годин, а отримувати за 14, саме стільки їм доводиться працювати в Польщі. Якщо порахувати, в Україні вони отримують якраз 60% від польських заробітків.
За словами експертів, є інший бік такої ситуації на ринку праці: українські аграрії та підприємства не допрацьовують, щоб залучити цих людей. Вже сформувався стереотип, що закордоном краще, з іншого боку – наші підприємства звикли, що у них черга людей, які бажають працювати.
Заводи шукають людей поряд себе, а треба проводити інформаційні компанії. Треба наголошувати: часи міняються, ми потребуємо вашої компетенції, вашої фаховості. Долучайтеся до роботи на наших підприємствах. Ми готові давати вам роботу, ви заробите 70% від того, що за кордоном, але це офіційна зарплата, з соціальним пакетом, і у себе на Батьківщині, – наводять приклади інформаційних кампаній соціологи.
Роботодавці і робітники потребують один одного
За час карантину до запорізької служби зайнятості зверталися городяни, які тривалий час працювали за межами України. Пандемія коронавірусу показала: робота за кордоном – може в один день закінчитися. Тому краще орієнтуватися на те, що у власній країні, – радять в рекрутингових агенціях.
Зрозуміло, що закордон їдуть найбільш активні люди. Якщо вони залишатимуться в Україні – це загалом йтиме нашій державі на користь, – зауважує Аскад Ашурбеков.
На ринку праці сьогодні затребувані робітничі професії, а також водії, слюсарі. У зв’язку із епідеміологічною обстановкою постала гостра необхідність у медсестрах.
Наразі в Запоріжжі можна знайти тисячі актуальних вакансій.
В базі даних Запорізької обласної служби зайнятості зараз налічується більше 600 вакансій: 330 в Запоріжжі, 112 вакансій для осіб з інвалідністю.
Крім того, 715 вакансій в стані «припинено направлення», тобто вирішується питання працевлаштування.
Найбільш затребуваними вакансіями на сьогодні є:
- токар (заробітна плата коливається від 4723 грн. – 8000 грн.)
- електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування (4723 грн. – 15000 грн.)
- водій автотранспортних засобів (4800 грн. – 10000 грн.)
- сестра медична (4723 грн. – 8000 грн.).
Але, не зважаючи на «карантинний період», на сьогодні є такі роботодавці які пропонують вакансії з рівнем заробітної плати вище середної. Це:
– ПРАТ “ЗМК УКРСТАЛЬ ЗАПОРІЖЖЯ”, вальцювальник холодного металу, маляр, слюсар із складання металевих конструкцій – з/пл. 12 000 грн.,
– ТОВ “АМД БУДСЕРВІС”, електрогазозварник, з/пл. 15 000 грн.,
– АТ “МЕТАБАНК”, начальник відділення, аналітик з кредитування – з/пл. 10 000 -12 000 грн.
Такі пропозиції ще одне підтвердження, що робота в Запоріжжі є. І той, хто шукає, обов’язково знайде! – додають оптимізму фахівці запорізького обласного Центру зайнятості.
Висновки: поради, що знадобляться кожному шукачу роботи
За час карантину на сайтах з пошуку роботи спостерігався сплеск активності. Тільки на одному з найбільших таких інтернет-ресурсів за місяці карантину розмістили резюме на 60% більше людей, ніж до цього. Експерти радять звертати увагу на вакансії не тільки в своїй професійні сфері. Розширення кола пошуку збільшить шанси на отримання достойної зарплати.
Не обмежуйтесь сайтами з пошуку роботи. Будьте активні в соцмережах. Це збільшить вашу мобільність, через меседжери можна спілкуватися з потенційними роботодавцями, показувати свої навички, – радять екперти.
Через пандемію COVID-19 та запроваджені обмеження зріс попит на кур’єрів, водіїв, операторів служби підтримки. Так ринок відреагував на попит, що пов’язаний з переходом на онлайн-продажі. Роботодавці впевнені, що підвищений попит на кур’єрів та продавців збережеться. Люди, які вимушено спробували онлайн-послуги, позитивно їх оцінюють і збираються надалі ними користатися. За попитом споживача працюватиме ринок послуг та виробництва.
Зараз є потреба в медичних працівниках. Наприклад, є фірми, які шукають на постійну роботу корпоративного вірусолога, який контролюватиме епідситуацію в організації. Кількість подібних вакансій зросла більш ніж удвічі.
Якщо не знаходите роботу «на когось», крокуйте до самозайнятості. Це забезпечить прибуток саме вам. І чим більше буде таких самозайнятих людей, українці будуть більш заможними і тим більш стійкою буде економіка України, – прогнозує експерт.
І на останок порада від Аскада Ашурбекова молоді, яка планує свою вступну кампанію, але вже замислюється про майбутнє місце роботи. Зверніть увагу: статистика свідчіть, що в обласних центрах, таких як Запоріжжя, Одеса, Харків, Львів, до 90% безробітних, які є на обліку, – з вищою освітою. Це підтверджує, освіта майже не відповідає ринку праці і вимогам роботодавців. Над цим варто замислитися сьогоднішнім випускникам, які обирають майбутню професію. Думайте та досліджуйте затребуваність фахівців сьогодні, і тоді завтра не стоятиме питання щодо конкурентноспроможності на ринку праці, – каже експерт. Українські роботодавці вже полюють на класних фахівців у різних професіях. І готові платити достойні зарплати.
“Матеріал опубліковано в рамках програми Media Emergency Fund, яку реалізує Львівський медіафорум, за фінансової підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів цього матеріалу не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США”.
