Запорізька дослідниця та краєзнавиця Ганна Черкаська продовжує розповідати журналістам Іnform.zp.ua про історію Запорізького краю та видатних особистостей.
Дослідниця розповіла про події, що відбувались у період 10 та 11 лютого у Запорізькій області десятки років тому. Зокрема, про візит королевича Василя Вишиваного, приліт Гітлера та світовий рекорд виплавки сталі.
10 лютого
У 1895 року у містечку Пула, нині Хорватія, народився Василь Вишиваний (Вільгельм Франц фон Габсбург-Лотаринзький) – нащадок королівської династії Габсбургів, ерцгерцог, дипломат, поет, полковник Легіону Українських Січових Стрільців та Армії УНР.
По закінченні академії Габсбург був призначений до 13-го полку уланів, що складався із українських січових стрільців. 3 вояками Вільгельм фон Габсбург намагався спілкуватися їхньою рідною мовою. Це, а також гарне людське поводження привернуло стрільців до “королевича”, якому на знак любові вони подарували вишиванку. Архикнязь часто її одягав. Так з’явилося прибране ім’я Василь Вишиваний.
Перше кохання принца – студентка Віденської музичної академії Іванна Марічка Прийма, яка пізніше училася в Парижі, стала відомою співачкою й піаністкою, концертмейстером Львівського оперного театру і викладачем Львівської консерваторії.
27 лютого 1918 року легіон Українських Січових Стрільців, серед яких був і Петро Франко, вирушив на допомогу армії УНР. Їхній маршрут: Кам’янець-Подільський, Одеса, Херсон і – наш Олександрівськ.
Дослідниця розповідає, що січові стрільці перебували в Олександрівську до 8 червня: офіс, друкарня розміщалися у будинку Лещинського, квартирували у будинку братів Минаєвих, що через дорогу. Увесь цей час Василь Вишиваний був начальником гарнізону Олександрівська, мав дружні зв`язки з місцевими українськими організаціями та Запорізьким корпусом Центральної Ради, який прибув із Криму після розгрому Червоної Армії. За цей час вони провели чимало лекцій, вистав, концертів у Народному домі.
Читайте также: Запорожца задержали на украинско-польской границе с партией старинных денег
Вояки організували курси українознавства, налагодили видавництво тижневика “Січ” (першої української газети на Запоріжжі, друкованої у будинку Лещинського). На Хортиці на Трійцю стрільці відслужили панахиду, поставили пам’ятний металевий хрест.
1935 – засновано районну газету “Приазовська новь”.
1963 – Запоріжжя, сталевари мартенівської печі № 5 встановили світовий рекорд виплавки сталі.
2014 рік – вранці у Запоріжжі помер вчений-мовознавець Віктор Антонович Чабаненко.
11 лютого
1922 – газета “Українські робітничі вісті” повідомила про оголошення Вознесенівської волості Мелітопольського повіту зоною голоду і панування тифу.
1943 – на аеродром у Запоріжжі прилетів літак “Кондор” з Гітлером на борту. Він мав провести нараду з генералами, щоб не відступали, бо позбавляють армію нікопольського марганцю та криворізького заліза. Того ж дня радянські танки прорвалися і мало не взяли аеродром. Гітлер тут же відлетів до Вінниці.
Читайте также: На запорожском ферросплавном заводе выявили новые случаи кори
1943 – на карті з’явився Нікопольський плацдарм. Бої тривали 3 місяці.
11 лютого 2003 року близько шостої вечора 47-річний Анатолій Єрмак повертався з похорону матері. На вул. Зарічній м. Пологи Єрмак на «Жигулях» (ВАЗ-2107) зіткнувся з вантаженим металом МАЗом і загинув.
Він народився 5 серпня 1955 року в селі Кінські Роздори Пологівського району Запорізької області. Підполковник контррозвідки, чорнобилець. З 1994 року був депутатом Верховної Ради, об’єднання “Антимафія”, вивчав обставини загибелі В’ячеслава Чорновола; називав імена високих посадовців, які могли бути причетними до злочину. Ми часто зустрічалися в Запоріжжі і мене вразила фраза Анатолія Васильовича: “В умовах бездуховності виховати патріота неможливо. Бути патріотом у нинішній Україні – подвиг із усіма наслідками.” І наслідки не забарилися.
