1944 – у Запоріжжі відновлено трамвайний рух.
1896 – Катеринослав. Народився скульптор, автор пам’ятника М. Глинці у Запоріжжі Адольф Страхов (Браславський) Помер 03.01.1979 у Харкові.
Вей, вей яке єврейське щастя… Мабуть, про щастя думав 17 жовтня 1896 р. катеринославський єврей Йося Браславський (не знав він, що носить ім’я Сталіна). Він дізнався про народження сина і обрав йому ім’я «шляхетний», що на ідіш звучить як Адольф. А талановитий синок закінчив Одеське художнє училище, клас скульптури у А.Мормоне, але пишних слів на адресу Адольфа Йосиповича Браславського не прозвучало, бо у час революційних єврейських погромів Адольф Браславський змінив прізвище на Страхов.
Адольф Страхов. Фото: uahistory.com
Адік Страхов із ентузіазмом писав плакати для нової влади «Азбука революції»; публікував сатиричні малюнки у газетах «Звезда», «Донецький коммунист», «Сельская правда».
У 1924 році А. Страхов створив плакат «В.Ульянов (Ленін)», за який на міжнародній виставці в Парижі удостоївся Великої Золотої медалі та Гран-Прі. Хрестоматійний плакат – явний стьоб. Придивіться: у центрі шульга. Велетень у кепочці крокує лівою, лівою рукою вказує «вірну дорогу товаришам» на Схід (подалі від пролетарського Заходу), а правицею щось тримає в кишені. Між ногами у вождя зловісні чорні силуети труб, цехів і криваве авто з озброєними багровими ліліпутами-революціонерами.
Плакат «В.Ульянов (Ленін)». Фото: uahistory.com
Відомість принесла стабільність: А. Страхов переїхав до столиці, працював головним художником Державного видавництва. Він виконав орнаментальні розписи за українськими народними мотивами в Будинку ім. В. Блакитного, ілюстрував книги.
Він створив бронзовий пам’ятник М. Глинці в Запоріжжі (праворуч у куті є напис: А. Страхов. 1954 р.), який мав стільки цуресу від справжнього імені Адольф, п’ятої графи та прізвища Браславський. Шляхетні слова «Адольф Йосипович Браславський» у вінку епітетів зазвучали тоді, коли їх носія покликала Вічність.
Пам’ятник М. Глинці в Запоріжжі. Фото: uahistory.com
