Мы в соцсетях
INFORM.ZP.UA – это информационный портал и сайт новостей города Запорожья. Каждый день мы рассказываем главные и свежие новости политики, экономики, культуры, криминал, происшествия, спорта Запорожья и Украины. Фото и видео репортажи за сегодня. Онлайн актуальные и последние новости Запорожья и Запорожской области за день. Информация и персоны Запорожья. INFORM.ZP.UA публикует статьи запорожских журналистов, расследования и честную аналитику. Мы очень ценим наших читателей и отбираем и размещаем для них самую важную информацию о событиях города Запорожья и области.
----:--
Мы в соцсетях
Головна » Экономика » Бизнес » Нові вимоги до якості молока: чого очікувати селянам?

Нові вимоги до якості молока: чого очікувати селянам?

Нові вимоги до якості молока: чого очікувати селянам?

Україна в очікувані нових європейських норм якості молока. Це викликало масу чуток та непорозумінь. Деякі ЗМІ пишуть, навіть, про молочну революцію. Після підписання  угоди про асоціацію з ЄС молоко, яке вироблено в Україні, має відповідати всім вимогам Євросоюзу. Нинішні норми мікробіологічних показників нашого молока датуються 1997 роком і значно відрізняються від європейських. Так, наприклад, наше молоко другого сорту вважається занадто забрудненим бактеріями. Саме з цих причин більше 60% українського молока не відповідає сучасним стандартам.

Аби розібратися, що ж зміниться та коли – ми звернулися до генерального директора Вільнянського молокозаводу Олега Доценко.

Поки нічого не змінилося. Закон, який забороняв закупати молоко у населення (найреволюційніший на сьогоднішній день) відклали на півроку. Мінагрополітики впровадить нові молочні стандарти з 1 липня 2018 року. Ми-переробники, як закупали молоко у людей, так і закуповуємо, як виробляли продукцію, так і виробляємо. Що зміниться за півроку важко прогнозувати.

Чому відклали дію цього закону?

Тому що у нас 70% молока від населення, і тільки 30% – господарського. Тому і відклали: не зрозуміло де діти ці 70%. Якщо не купувати у людей, вони виріжуть худобу. Що виробники молока робитимуть з цими 30% господарського. Наш завод переробляє 20-30 тон молока щодобово, і нам вистачить господарського молока. А що робити великим заводам?! Не зрозуміло.

Ви як експерт можете оцінити: на скільки молоко від селян не відповідає тим нормам, які вимагає законодавство?

Ми не можемо сказати про те, що не відповідає. Ми збираємо молоко по всій Запорізькій області. У нас в кожному районі є охолоджувач і прийомний пункт, де збирається молоко в машинах, а потім оходжене доставляється на завод на переробку. Воно проходить по 2-м параметрам: перевіряємо молоко на антибіотики і кислотность. Двічі проходить перевірку: на прийомному пункті і далі вже на молокозаводі.

Якісним молоком зараз в Україні вважається екстра, вищого, першого і другого гатунку. Вони всі придатні для виробництва молокопродуктів. Проте в Європі інші норми – від молока другого сорту давно відмовилися. «Домашне» молоко, як правило, відповідає другому сорту. Українським селянам радять дотримуватися гігієни доїння, умов зберігання продукту, щоб відповідати більш вищим сортам.

Як ви перевіряєте молоко від селян? Кожний бутиль?

Ми не можемо перевіряти кожний бутиль, тому що усі тести коштують дуже великих грошей. Ми перевіряємо раз на тиждень одного селянина вибірково. На кислотність перевіряємо раз на три-чотири дні, на антибіотики раз на тиждень. Ми як виробляли хорошу продукцію, виробляємо і будемо виробляти. Норми та стандарти – це рамки дозволеного. Насправді, оцінює у першу чергу споживач. Люди купують продукцію, і для виробника це найкраще визнання.

Нові європейські стандарти мають рекомендаційний характер. А виробник орієнтується на купівельний попит: що хоче покупець. Ми прагнемо до якості продукту, це саме головне.

Чи зміниться інша продукція, до якої входить молоко зі змінами загальних стандартів якості молока ?

Вважаю, що зміниться, але не суттєво. На останній конференції  у листопаді минулого року заявлені передумови того, що б відійти від трьох денної продукції, від семиденного молока та сметани. Є спеціальні біо добавки, як декларується, на натуральній основі. Їх додаєш, проглушується патогенна мікрофлора, і виходить, що термін придатності молочних продуктів подовжується до 30-40 днів. Це поширена практика в Європі. Цього прагнуть великі бренди, національні. Ми намагаємося до цього «підтягуватися»,  але я не знаю, що з цього вийде. Багато людей надають перевагу саме короткотерміновим продуктам.

Чи ви орієнтуєтесь на європейські ринки?

Так. Ми на сьогоднішній день продаємо в Європу козеїн: в Польщу та Німеччину. Це технічний продукт – 100% білок. Німці його кладуть в асфальт. Роблять плати для телевізорів, виробляють козеїновий клей для шпалер. Ми експортуємо козеїн, та маємо на меті пройти атестацію по експорту масла. Ми вже отримали декларацію виробника на можливість експорту товарів.

До країн ЄС можна експортували молоко виключно екстра класу. Наразі 18 українських підприємств отримали право експорту. Ці підприємства впровадили у себе систему НАССР, що дозволяє контролювати усі небезпечні фактори, які можуть бути у харчовому продукті.

Дуже багато грошей ми вклали в модернізацію. Хочемо, щоб нам не було соромно за нашу роботу. Я  думаю, що у цьому році ми отримаємо дозвіл на експорт масла.

 Зараз урядовці кажуть, що дуже багато робиться для спрощення виходу українських товарі на європейські ринки. Ви відчуваєте підтримку держави?

Я був в Америці на різних заводах, я вивчав їх досвід. Співпрацював з фірмами, які роблять атестацію підприємств по всьому світу. Щоб нам пройти цю процедуру, представники американської компанії повинні приїхати на український завод і перевірити його. Без перешкод її пройдуть 2-3 заводи по всій Україні. Тому що ми всі працюємо на радянському обладнанні, нове щось купуємо, але це не в таких масштабах, щоб змінити повністю все. Для європейського ринку потрібно щоб усе було чітко: від стін підприємства до терміну експлуатації обладнання. Тому з готовою продукцією в Європу буде важко попасти. Але ми все одно цього прагнемо.

Виробники молока дуже часто наголошують, що в Україні діє 20% ПДВ на їх продукцію, тоді як в європейський країнах 5-10%. Як це позначається?

Однозначно позначається негативно. Чим більше ми сплачуємо податків, тим більше собівартість товару. Якщо це буде 5-10 відсотків, то на 5-10% буде і дешевше продукт. Якщо молоко коштує 20 гривень в магазині, то воно буде коштувати 18 гривень. Були передумови для зміни такої планки для виробників молока. Коли прийшов новий депутатський корпус, ми очікували та сподівались на ці закони. Але, нажаль, не сталося…

Виробникам молочної продукції взагалі важко виживати. У 2005 році, коли ми починали, в Україні було 560 заводів, по Запорізькій області – 15. Зараз у Запорізькому регіоні – 5, по Україні близько 200 нарахуємо – буде добре. Але, сподіваюсь, ми пройшли важкі часи. Зараз наш лозунг «Розвиватись, розвиватись, розвиватись».

Чому тяжко виживати? Падає попит споживачів?

Раніше ми продавали продукцію в Крим, Донецьк. Коли вимушено скоротилися ринки збуту – стало важко. Довелося перебудовувати всю логістику. Але, ми цей етап вже пройшли, і тепер націлені на нові ринки. Перспективним  є експорт до Китаю. Право експорту до цієї країни отримали 27 українських підприємств, у тому числі і ми.

Зараз поставляемє молочну продукцію по Запорізькій області, у Дніпро, Київ, Маріуполь та Краматорськ. Влітку приймали 60 тон  молока щодобово, зараз (взимку) 20-30 тон молока на день. Виробляємо готової продукції 400-500 тон.

Як нові стандарти позначаться на вартості молочної продукції ?

На сьогоднішній день я не бачу передумов на здорожчання молочної продукції. В шоколаді, для якого теж змінено стандарти, вихідний продукт какао. Какао – це імпорт, чим більше какао-бобів покладуть до шоколаду, тим дорожче продукція. А ось українське молоко ми не купуємо десь закордоном, тому тут все залежить від попиту та пропозиції. Якщо буде експорт, то ціна на молоко зросте, а якщо не буде – ринок залишатиметься на такому рівні, як зараз.

Вже в минуле пішли ГОСТи, якими позначалась якість продукції. Зараз вона перевіряється на безпечність, як це робиться в країнах Європи. Фахівці підкреслюють, що це гарантує якості. В Запорізький області є такі виробники сосисок, де за півроку не одна фура з м’ясом не зайшла на виробництво. А тільки цистерни\мішки з рідиною та сипучими інгридієнтами. Молоко так само може мати якісь інші складові, як, наприклад, згадані сосиски? Чи можна молоко чимось підмінити?

Я знаю деяких молочних підприємців, які не приймають молоко, а продукцію виробляють… Для порівняння: ми кожного дня приймаємо молоко. Зранку, в обід та ввечері ми приймаємо молоко. Виготовляємо масло і в той же час спреди. Покупець сам обирає, що він хоче купити: сир в чистому вигляді  чи сирковий продукт.

Як на полиці в магазині відрізнити, де справжній продукт, а де ні?

Написано. Все написано. Наприклад, це сметанковий продукт, а це сметана, масло або спред. Читайте! Інформування покупця – обов’язкове. Купуйте фасовану продукцію. Я довго боровся з маслом, яке на Критому ринку, на Анголенка продавали на вагу з написом «Вольнянськ-завод». Ми таке відпускаємо по 100 гривень\кіло, там його продавали – по 60 грн. То що можна казати про його «справжність»?!

Зараз багато говориться про повернення в школи України молочної програми. Чи зверталась до Вас місцева влада з пропозицією  забезпечити школи молочними продуктами?

Ні. Але ми готові до таких позитивних змін. Молоко дуже корисне. В ньому велика кількість необхідних для людини мікроелементів, молоко абсорбує шкідливі речовини. Не випадково на шкідливому виробництві видають склянку молока.  Сам пью та іншим раджу щодня вживати молочну продукцію!

P.S. На цьому тижні стало відомо, що влада намагатиметься підтримати виробників «домашнього» молока. В 2018 році уряд України виділяє 1 млрд. грн. на співпрацю та розвиток малого фермерства.

«Ця публікація була підготовлена в рамках проекту «Просування реформ в регіони» за сприяння Європейського Союзу (http://ec.europa.eu/europeaid). Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю редакції і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу.»